22.04.2025 Справа №607/6366/25 Провадження №2-а/607/293/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дуди О.О.
за участю секретаря судового засідання Багрій І.І.
представника відповідача Лобач М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4352424 від 25 березня 2025, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що постановою поліцейського 2 взводу 1 роти батальйону №1 Управління патрульної поліції в Тернопільській області капралом поліції Кадієцьким Олегом Володимировичем, серія ЕНА № 4352424 від 25 березня 2025 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 25 березня 2025 року о 17 год 00 хв в м.Тернополі по вулиці Князя Острозького, керуючи транспортним засобом FORD MUSTANG MACH Е номерний знак НОМЕР_1 проїхав на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3.г.ПДР України. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав. 25 березня, він рухався автомобілем по вулиці Князя Острозького в м.Тернополі та проїхав перехрестя не порушуючи правил дорожнього руху, оскільки в їхав на перехрестя, коли світив зелений сигнал світлофору, а не як стверджує поліцейський роти ОСОБА_2 - на жовтий сигнал. Кадієвський стверджує, що зі своїм напарником на патрульній машині, рухаючись позаду мого транспортного засобу бачили, що ніби - то пересік перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Але, рухаючись позаду його автомобіля на відстані не менше 50 метрів патрульні фізично не могли побачити момент його в'їзду на перехрестя. Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 15.04.2025 позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, скасувати постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
11 квітня 2025 року представник відповідача подала відзив на позов. Вказала, що 25 березня 2025 року, позивач 25 березня 2025 року в м. Тернопіль по вул. Князя Острозького, керував транспортним засобом марки FORD MUSTANG МАСН-Е д.н.з НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3.г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначила, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксоване фактичне визнання вини позивачем. Працівниками поліції на місці події роз'яснили позивачу, чим викликане правопорушення та яким пунктом ПДР України останній порушив. Надалі працівниками поліції складено оскаржувану постанову. Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову. Також, представником відповідача до відзиву долучено відеозаписи.
Представник відповідача у судовому засіданні відзив підтримала у повному обсязі та просила у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4352424 від 25.03.2025, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.03.2025 16:55 м. Тернопіль вулиця Князя Острозького водій керуючи транспортним засобом проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений ''жовтий'' сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (ґ) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Не погоджуючись з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Як встановлено судом під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ним вимог п. 8.7.3 (г) ПДР, що виразилось у порушенні проїзду на заборонний жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів
За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( далі - ПДР).
Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 КУпАП що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому слід зазначити про те, що у відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
На відеозаписі з автомобільного відеореєстратора працівників поліції, який надано представником відповідача, зафіксовано жовтий сигнал світлофора у момент початку перетину автомобілем під керуванням позивача регульованого пішохідного переходу, при цьому на відеозаписі не міститься відомостей щодо моменту зміни сигналу з зеленого на жовтий, тобто наданий відповідачем відеозапис починається із моменту перетину автомобілем позивача регульованого пішохідного переходу, коли був ввімкнений жовтий сигнал світлофору.
Відповідно до п.8.11 ПДР України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі вказаний відеозапис, судом встановлено, що дії позивача щодо проїзду регульованого пішохідний переходу відповідають вимогам п.8.11 ПДР України, а відповідачем не доведено обставини щодо можливості позивача зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування, відтак позивачу дозволено рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а отже прийнята поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4352424 від 25.03.2025, підлягає скасуванню.
Також відповідно до ч. 1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 605 грн 60 коп, що підтверджується квитанціями 6260-2855-1790-6211 від 26.03.2025 та 4293-2867-8677-4154 від 07.04.2025, а тому сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4352424 від 25.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕНА №4352424 від 25.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Тернопільській області, на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.
На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 40108646; адреса електронної пошти: ternopil@patrol.police.gov.ua.
Головуючий суддяО. О. Дуда