Провадження № 22-ц/803/4134/25 Справа № 423/2327/17 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
21 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Гвоздєва М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2025 року про відмову у відновленні втраченого судового провадження у складі судді Битяка І.Г. по цивільній справі за заявою заступника начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М., про видачу дублікатів виконавчого листа по цивільній справі №423/2327/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -
14 січня 2025 року до суду на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року надійшла справа № 423/2327/17 для продовження її розгляду. Цією постановою скасована ухвала Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року про відмову у задоволенні заяви заступника начальника Попаснянського відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордієнко Л.М. про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 423/2327/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Ідея Банк» судові витрати у розмірі 1600 грн та звернення стягнення на предмет застави, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2025 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження № 423/2327/17 з підстав відсутності інформації, яка міститься в Автоматизованій системі документообігу Попаснянського районного суду Луганської області, доступ до якої надано Васильківському районному суду Дніпропетровської області Державним підприємством «Інформаційні судові системи», щодо наявності обліково-статистичної картки на справу № 423/2327/17, а також відсутності рішення та виконавчих листів, виданих судом у цій справі (а.с.16,17).
Не погоджуючись зі вказаною ухвалою, АТ “Ідея Банк» у лютому 2025 року звернулося до суду з апеляційною скаргою (а.с.19,20), в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення про відновлення частини втраченого судового провадження у справі №423/2327/17, посилаючись на те, що дане судове рішення є незаконним, ухвалено з порушенням норм процесуального права, без з'ясування всіх наявних у сторін документів по даній справі, що суперечить ст. 493 ЦПК України.
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались та відзивів на апеляційну скаргу не подавали, але, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Так, відмовляючи у відновленні судового провадження №423/2327/17, суд першої інстанції виходив з того, що в Автоматизованій системі документообігу Попаснянського районного суду Луганської області, доступ до якої надано Васильківському районному суду Дніпропетровської області Державним підприємством «Інформаційні судові системи», відсутні відомості про обліково-статистичну картку на справу № 423/2327/17, а також відсутні рішення та виконавчі листи, видані судом у цій справі, що свідчить про недостатність документів для відновлення втраченого судового провадження та внаслідок чого суд першої інстанції вважав за необхідне застосувати положення ст. 494 ЦПК України.
З даним висновком колегія суддів не може погодитись в повному обсязі, оскільки за ст. 493 ЦПК України, встановлений перелік дій, які належить виконати суду при розгляді питання відновлення втраченого судового провадження, чого суд першої інстанції в даній справі не дотримався у повному обсязі.
Також колегія суддів наголошує що належить звернути увагу на вимоги ст. 488 ЦПК України, де зазначено, що відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи позовного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.
Слід зауважити, що нормами розділу X ЦПК України не передбачено з якою метою може бути ініційоване питання про відновлення втраченого судового провадження. Однак, відповідно до вимог, які ставляться до заяви про відновлення втраченого судового провадження, зазначення у ній мети відновлення є обов'язковим (частина друга статті 491 ЦПК України).
Колегією суддів встановлено, що дана справа надійшла до Васильківського районного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду, де переглядалась ухвала Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця у видачі дублікатів виконавчих листів у справі №423/2327/17.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року скасовано наведену вище ухвалу суду першої інстанції та справу направлено для продовження розгляду із зазначенням про відновлення втраченого судового провадження, яке втрачено на тимчасово окупованій території України, що встановлено з відомостей, отриманих з ЄДРСР.
Колегія суддів наголошує, що по даній категорії справ метою відновлення втраченого судового провадження може бути, зокрема, вирішення питання отримання процесуальних документів суду у втраченій справі на стадії виконання судового рішення.
Саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені. При цьому питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до статті 494 України суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Нормами України, що регулюють порядок відновлення втраченого судового провадження, не визначено, з яких причин судове провадження може бути втрачено. Разом з тим судове провадження може бути відновлене незалежно від причин його втрати, які можуть мати як об'єктивний, так і суб'єктивний характер.
До об'єктивних причин втрати судового провадження (які не залежать від волі людини) можна віднести, зокрема, стихійне лихо (землетрус, повінь, ураган тощо), аварію техногенного характеру (пожежа, затоплення приміщення тощо), військові дії.
Суб'єктивними причинами втрати судового провадження (які залежать від волі людини) можуть бути, зокрема, знищення матеріалів в ході військових дій.
Відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб'єктивних матеріальних прав та обов'язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов'язані із втратою судового провадження.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до міжнародного та європейського права з прав людини поняття доступу до правосуддя зобов'язує держави гарантувати право кожної особи на звернення до суду (за певних обставин, до альтернативного органу вирішення спорів), з метою отримання юридичного захисту, у разі якщо права особи були порушені. Таким чином, це також право, яке допомагає особі домогтися реалізації своїх прав.
Доступ до правосуддя охоплює низку людських прав, а саме: право на справедливий суд згідно зі статтями 6 ЄКПЛ та 47 Хартії основних прав ЄС і право на ефективний засіб правового захисту згідно зі статтями 13 ЄКПЛ та 47 Хартії.
Колегія суддів, погоджуючись повністю із доводами скаржника, відзначає, що в ухвалі суду першої інстанції про відмову у відновленні втраченого судового провадження не зазначено, на підставі яких конкретно даних, окрім відомостей Автоматизованої системи документообігу Попаснянського районного суду Луганської області, суд вважав встановленою недостатність документів для такого відновлення справи, не навівши при цьому обставин того, які докази та документи досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись щодо відновлення втраченого провадження.
Колегія суддів наголошує, що безпосереднім об'єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи. Предметом відновлення є зміст окремих процесуальних документів чи їх частин, що містились у втраченій цивільній справі. Сама відсутність в Автоматизованій системі документообігу Попаснянського районного суду Луганської області обліково-статистичної картки, заведеної на цивільну справу №423/2327/17, що встановлено колегією суддів з відомостей ЄДРСР у постанові Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року, не є достатньою підставою для відмови у відновленні втраченого судового провадження, адже у суду є обов'язок дослідити та отримати від усіх сторін у справі наявні у них документи, що містились у втраченій справі, як і є можливість доступу до ЄДРСР, де розміщені тим судом процесуальні документи суду, які також підлягають відновленню.
Суд першої інстанції таких умов відновлення втраченого судового провадження не дотримався, помилково ухваливши про відмову у відновлення втраченого судового провадження №423/2327/17.
Крім того, колегія суддів наголошує, що згідно з вимогами ст.ст. 488-490 ЦПК України особливістю цього виду провадження є те, що суду відведена у ньому досить активна роль і навіть, за відсутності відповідних клопотань заявника, суд має вживати всіх можливих заходів для витребування необхідних документів, матеріалів, допиту свідків тощо, оскільки у разі, якщо провадження не буде відновлене, особа втратить можливість реалізувати захист свого порушеного, оспорюваного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу.
Така позиція узгоджується із висновками ВССУ у справі № 6-51905св12, де в ухвалі від 12 червня 2013 року зазначено, що для вирішення питання про відновлення провадження суддя повинен був вжити всіх заходів для витребування інших (крім тих, які були подані заявником) необхідних документів, у тому числі витребування документів із справ, які були виділені в окреме провадження.
Разом з цим колегія суддів звертає увагу і на те, що за вимогами ч.3 ст.493 ЦПК України, суд розглядає питання відновлення втраченого судового провадження в порядку спрощеного позовного провадження, але з повідомленням учасників справи.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції не повідомляв учасників справи про розгляд питання відновлення втраченого судового провадження у цій справі, адже після надходження справи з Дніпровського апеляційного суду відсутні в матеріалах справи будь-які письмові докази належного повідомлення сторін. Однак, у протоколі судового засідання від 20 січня 2025 року зазначено про належне повідомлення сторін, що суперечить іншим матеріалам справи та є порушенням встановленого ч.3 ст. 493 ЦПК України порядку розгляду цього питання.
Разом з цим суд першої інстанції також в своїй ухвалі зазначив, що за положеннями ст. 247 ЦПК України справа розглядалась у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами. Однак, жодний учасник справи не надавав відповідної заяви про можливий розгляд у його відсутність порушеного Дніпровським апеляційним судом питання про відновлення втраченого судового провадження, враховуючи, що доказів їх належного повідомлення матеріали справи не містять, що позбавило учасників справи надавати усі документи, які містились у втраченій цивільній справі.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми як матеріального, так і процесуального права, не дотримано вимог процесуального законодавства щодо повідомлення учасників справи про розгляд питання відновлення втраченого судового провадження №423/2327/17, не вжито всіх можливих заходів щодо витребування у сторін всіх наявних документів, які містились у зазначеній справі, не досліджено відомостей, що містяться в ЄДРСР за №423/2327/17.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку, відмовивши у відновленні судового провадження у справі №423/2327/17, тобто з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для скасування ухвали Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2025 року, у відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №423/2327/17 .
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» - задовольнити.
Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2025 року про відмову у відновленні втраченого судового провадження - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “21» травня 2025 року.
Повний текст постанови складено “22» травня 2025 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
Т.П. Красвітна