22 травня 2025 року
м. Київ
справа №420/22692/24
адміністративне провадження № К/990/13611/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року
у справі № 420/22692/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 262-к від 10 липня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити позивача на посаді завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 липня 2024 року до дня фактичного поновлення на роботі (посаді).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 262-к від 10 липня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області.
Стягнуто з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.07.2024 до 30.09.2024 у загальній сумі 64637,52грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 10 лютого 2025 року та від 17 березня 2025 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала.
01 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; документу про сплату судового збору в розмірі 3633,6 грн.
05 травня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження на виконання ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2025 року та платіжною інструкцією № 590 про сплату судового збору.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження та повторне подання касаційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної касаційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Перевіривши заяву відповідача, Суд вважає за необхідне зазначити, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Суд може прийняти касаційну скаргу, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Однак, як вбачається з попередніх ухвал, скаржнику поверталися касаційні скарги, оскільки Суд відхиляв посилання скаржника на відповідні пункти частини 4 статті 328 КАС України з належним обґрунтуванням такого повернення.
Подаючи касаційну скаргу втретє, скаржник посилався на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та повторно вказав про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю. Однак ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року Судом вже було відхилено посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на те, що Верховний Суд вже надав висновок щодо застосування вказаних положень Кодексу. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 540/2637/19, яка була застосована судом апеляційної інстанції. Тобто, подаючи повторно касаційну скаргу, скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, не врахував ухвали Верховного Суду, що свідчить про формальний підхід до подання касаційної скарги. Отже, зазначені підстави причини пропуску строку не є об'єктивними та непереборними труднощами.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло більше трьох місяців, у зв'язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнанням підстав неповажними, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про поновлення пропущеного процесуального строку.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 420/22692/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний