ф
22 травня 2025 року
м. Київ
справа №120/5705/24
адміністративне провадження № К/990/19467/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року
у справі № 120/5705/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, за весь час затримки виплати, а саме з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації.
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року залишено без руху. Запропонувано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску Військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 01 травня 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року позов задоволено.
На зазначене рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року залишено без руху. Запропонувано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Судом встановлено, що копію ухвали суду про продовження строку на виконання вимог ухвали щодо залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 21 жовтня 2024 року.
Відповідач повторно звернувся до суду із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Суд вважав, що в даному випадку продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, суд не знайшов достатніх підстав для реалізації права на продовження відповідачу процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Відповідно, у задоволенні вказаного клопотання відповідача було відмовлено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків - відмовлено, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Так при повторному зверненні в апеляційній скарзі відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.
З даного приводу судова колегія відзначила, наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга відповідачем була подана 03.10.2024 року, однак в подальшому ухвалою від 07.10.2024 року була залишена без руху в зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Апелянту було запропоновано виправити недоліки апеляційної скарги та у визначений в строк надати докази сплати судового збору.
В зв'язку з не усуненням виявлених недоліків у строки, встановлені судом, апеляційну скаргу було повернуто заявнику ухвалою суду від 04.11.2024 року.
Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 17.03.2025 року, тобто в понад чотирьохмісячний строк з моменту повернення первинної апеляційної скарги.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважала, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску Військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету апелянта 14.04.2025 о 20:52.
Отже, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 25.04.2025.
24.04.2025 на адресу суду надійшла заява від відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на відсутність належного фінансування, подання апеляційної скарги вперше в межах строку на апеляційне оскарження та відсутності обмеження щодо подання апеляційної скарги після повернення первинної.
Враховуючи вказане, апелянт просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарженні та поновити пропущений строк.
Дослідивши дану заяву, колегія суддів зазначила наступне.
Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачав та відмовив у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Крім того, як зазначив суд, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
При цьому, звернення з апеляційною скаргою вдруге в термін понад шість місяців з моменту прийняття оскаржуваного рішення та понад чотири місяці з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги поданої вперше не може вважатись поданням апеляційної скарги вдруге без зволікань, оскільки фактично порушує інтереси іншої сторони у справі, у зв'язку з чим підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачав та відмовив у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Також, колегія суддів зазначила, що ані повторне звернення з апеляційною скаргою, ані відсутність коштів у суб'єкта владних повноважень при зверненні з апеляційною скаргою вперше, не є непереборними та поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 01.05.2025 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
При цьому, скаржник у касаційній скарзі наводить ті самі причини пропуску строку, які апеляційний суд визнав неповажними і з яким погоджується Верховний Суд.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року.
Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі № 120/5705/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний