22 травня 2025 року
м. Київ
справа №640/10822/22
адміністративне провадження № К/990/21642/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатив Агро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатив Агро» задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві 24 березня 2023 року подало апеляційну скаргу. Питання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску не порушувало та не надало відповідних доказів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року залишено без руху з наданням апелянту десятиденного строку для усунення недоліків шляхом сплати судового збору, надання копій доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи та подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.
З довідки про доставку електронного листа вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 2 квітня 2025 року о 00:54, тобто останнім днем для усунення недоліків є 14 квітня 2025 року (з урахуванням вихідних днів).
У встановлений судом строк апелянтом жодним чином не усунуто недоліки апеляційної скарги та не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на її обґрунтування.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року Головному управлінню ДПС у м. Києві відмовлено у відкритті апеляційного провадження у цій справі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд критично оцінив доводи відповідача про те, що скаржник отримав оскаржуване рішення суду 24 лютого 2025 року, однак всупереч вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 296 та частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України не додав доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідка поштового відділення зв'язку, або інформація з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд»).
19 травня 2025 року засобами поштового зв'язку на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Посилання скаржника на те, що датою отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року є 24 лютого 2025 року, спростовується
Скориставшись функціоналом у комп'ютерної прогами «Діловодство спеціалізованого суду» (далі КП «ДСС») «Витребування справ з ЦБД» (центральної бази даних), Суд витребував Київського окружного адміністративного суду матеріали електронної справи №640/10822/22.
Пунктом 17 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як встановлено з відомостей КП «ДСС», копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року надіслано до електронного кабінету скаржника в підсистемі «Електронний суд» 13 лютого 2025 року та отримано ним 14 лютого 2025 року о 00:57, що спростовує посилання скаржника на те, що датою отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року є 24 лютого 2025 року.
Пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною шостою статті 251 КАС України встановлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ураховуючи викладене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року вважається врученим 14 лютого 2025 року.
Посилання Головного управління ДПС у м. Києві на те, що датою отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року є 24 лютого 2025 року (тобто, дата проставлення штампу вхідної кореспонденції суб'єктом владних повноважень), колегія суддів не бере до уваги, оскільки відмітка вхідної кореспонденції відповідача не є належним підтвердженням дати отримання копії оскаржуваного судового рішення. Реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у зазначену дату. Така відмітка проставляється власноруч скаржником, який є зацікавленою особою.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №813/3254/17 та від 20 лютого 2020 року у справі №826/2274/18.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Питання необхідності продовження процесуального строку, у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної чи касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не можуть виступати організаційні засади роботи державного органу. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатив Агро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх