22 травня 2025 року
м. Київ
справа №215/1512/24
адміністративне провадження №К/990/20417/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року, на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, 06 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №215/1512/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, в якому просила встановити наявність компетенції (повноважень) начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни розглядати заяву від 24 січня 2024 року вх.31 всупереч конституційним принципам, статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» і створювати штучні перешкоди для вирішення питань, порушених у зверненні та визнати таку процедуру протиправною бездіяльністю і зобов'язати прийняти нормативний правовий акт.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чабаненко С.В. у справі №215/1512/24. Передано матеріали апеляційної скарги у справі 215/1512/24 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Чабаненко С.В. від розгляду справи №215/1512/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в адміністративній справі №215/1512/24 залишено без змін.
13 травня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року, на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, 06 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №215/1512/24. Заявниця, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Щодо оскарження ухвал Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та від 06 червня 2024 року, Суд зазначає таке.
Частиною другої статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції у справі, судовий розгляд в якій закінчено, після її апеляційного перегляду та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.
Частина друга зазначеної статті передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції, а частина третя цієї статті визначає виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, серед яких відсутня ухвала про визнання необґрунтованою заяви про відвід судді та ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід судді.
За таких обставин Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції, якою визнано необґрунтованою заяву про відвід судді, та ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про відвід судді не можуть бути предметом касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та від 06 червня 2024 року у справі №215/1512/24.
Щодо ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року та постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, Суд зазначає таке.
Перевіривши матеріали касаційної скарги в цій частині, Суд установив, що її подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 27 червня 2024 року в порядку письмового провадження. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 13 травня 2025 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
До касаційної скарги позивачем додано заяву про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку звернення до суду.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що 14 квітня 2025 року одержала ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року листом від 26 березня 2025 року №03/21802/25 в конверті з 15 ухвалами з штрихкодом 0610242087154 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року. Доказ отримання постанови залишився в матеріалах справи, який їй не надають.
Щодо поданого клопотання, Суд зазначає таке.
Як слідує з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року було надіслано судом: 28 червня 2024 року, зареєстровано: 29 червня 2024 року, забезпечено надання загального доступу:01 липня 2024 року.
Верховним Судом витребувано матеріали апеляційного провадження з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду.
Як вбачається, з матеріалів адміністративної справи, судом апеляційної інстанції направлено рекомендованим листом ОСОБА_1 копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, що підтверджується супровідним листом від 28 червня 2024 року № 215/1512/24 (852/8313/24)-13. Проте, зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Окрім того, в силу приписів статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (далі - Закон 3262-IV), кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Також з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про видачу рішення по справі № 215/1512/24 лише 19 березня 2025 року.
Тобто, позивач протягом тривалого часу (більше восьми місяців) не вчиняла дій щодо з'ясування стану розгляду справи в суді апеляційної інстанції за її апеляційною скаргою.
В контексті викладеного, колегія суддів вкотре зазначає, що в цьому випадку позивач зобов'язана була користуватись належними їй процесуальними правами упродовж усього періоду розгляду її скарги та мала можливість самостійно цікавитись провадженням у справі. Однак, подальшим рухом апеляційної скарги вона не цікавилася, чим проявила недбале ставлення до своїх процесуальних обов'язків.
Суд зауважує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звертається із адміністративним позовом, апеляційної чи касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Отже, Суд, розглянувши заяву позивача про поновлення строку касаційного оскарження, дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки позивачем не обґрунтовано та не надано будь-яких доказів щодо неможливості звернутися із касаційною скаргою із липня 2024 року.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
При цьому, вимоги касаційної скарги мають узгоджуватись з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, які регламентовані положеннями статті 349 КАС України.
Проте, зі змісту касаційної скарги слідує, що відповідач просить лише скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують, уточнену касаційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та від 06 червня 2024 року у справі №215/1512/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції.
Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 підстави поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №215/1512/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №215/1512/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська