2-а/130/10/2025
130/155/25
"20" травня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Смірнова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУ НП у Вінницькій області Дмитренка Валерія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серія ЕНА №3844550 по справі про адміністративне правопорушення від 12.01.2025,
Представник позивача Полігас В.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренка В.В. серії ЕНА № 3844550 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.01.2025 де ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400, 00 грн
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Постановою інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренка В.В. серії ЕНА № 3844550 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.01.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн з підстав того, що 12.01.2025 о 16:40 в м. Жмеринка Вінницької, по вул. Свободи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, чим порушив п.2.1а, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Вважає дану постанову незаконною зважаючи на те, що відповідач не дав позивачу можливості ознайомитись з матеріалами справи, з тими доказами, які підтверджують інкриміноване йому правопорушення, надати можливість подати свої заперечення, скористатись правовою допомогою та хоча б провести розгляд справи у його присутності та в момент складання вручити другий екземпляр постанови. В порушення прав позивача, відповідач навіть не повідомив йому яке адміністративне правопорушення інкримінується та коли буде розглядатись справа, тобто відповідачем були порушені усі права позивача, передбачені КУпАП. Також позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови лише після її отримання, жодних документів, доказів фото, відео фіксації, що підтверджують факт керування ним авто також надано не було, а про наявність постанови про притягнення його до відповідальності та позбавлення його права керування транспортними засобами він довідався лише від працівників поліції, адже на розгляд справи його ніхто не викликав і дана постанова оскаржується ним в апеляційному порядку.
В судовому засіданні представник позивача Смірнов С.М. та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримали та просили їх задовольнити.
Представник позивача вказав, що у ОСОБА_1 не було прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, адже останній не знав щодо прийнятого судом рішення про позбавлення його права керування строком на ожин рік. Що правда знав про складення відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП, однак про розгляд справи її судом дізнався лише від працівників поліції. Просив приєднати до матеріалів справи копію постанови Вінницького апеляційного суду від 05.02.2025.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
27.01.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимоги з підстав того, що 12.01.2025 співробітник ГУНП у Вінницькій області використовував портативний відео реєстратор та згідно наявних на ньому записів вбачається, що позивачеві було роз'яснено суть вчиненого правопорушення, роз'яснено права та обов'язки та оголошено рішення по справі. В подальшому позивачу також було оголошено зміст оскаржуваної постанови. Під час розгляду справи позивач самовільно залишав місце розгляду справи, при цьому жодних клопотань не заявляв, зокрема і щодо ознайомлення з матеріалами справи. Відповідно вказані обставини спростовують доводи позивача щодо розгляду справи у його відсутність та порушення його прав. Більш того, під час розмови з працівником поліції позивач не заперечував факт вчинення даного правопорушення та не повідомляв про необізнаність щодо притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, під час отримання копії постанови позивач не заперечував факт керування транспортним засобом, проте просив притягнути його до відповідальності лише за відсутність страхового полісу.
Також, представник відповідача вказав, що оскаржувану постанову працівником поліції було винесено 12.01.2025, тобто після набрання законної вили рішенням суду про позбавлення права керування т/з та до її оскарження в апеляційному порядку, відповідно оскаржувана постанова винесена за наявності відповідних підстав, а позивач будучи ознайомлений зі змістом протоколу та інкримінованим правопорушенням мав усвідомлювати наслідки складення даного протоколу та реальну можливість ознайомитись з відповідною постановою у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Представник відповідача просив приєднати до матеріалів справи докази в електронній формі, а саме відео файл із портативних відео реєстраторів поліцейських.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ.
22.01.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17.03.2025.
22.01.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
27.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
17.03.2025 розгляд справи відкладено на 20.05.2025.
Відповідач в судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Суд керуючись ч. 3 ст. 268 КАС України провів розгляд справи у відсутність представника відповідача.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Постановою інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренка В.В. серії ЕНА № 3844550 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.01.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн з підстав того, що 12.01.2025 о 16:40 в м. Жмеринка Вінницької, по вул. Свободи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, чим порушив п.2.1а, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 126 КУпАП (а.с.8).
Цей факт підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який був наданий відповідачем. На відео ОСОБА_1 не заперечує факту керування ним транспортним засобом, позивачеві було роз'яснено суть вчиненого правопорушення, роз'яснено права та обов'язки та оголошено рішення по справі. В подальшому позивачу також було оголошено зміст оскаржуваної постанови. Під час розгляду справи позивач самовільно залишав місце розгляду справи, при цьому жодних клопотань не заявляв, зокрема і щодо ознайомлення з матеріалами справи. При складанні постанови порушень закону поліцейським, судом не виявлено.
17.01.2025 позивачем до Вінницького апеляційного суду подано апеляційну скаргу на постанову, винесену Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 09.12.0024 по справі № 130/3435/24 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, в якій він просив поновити строк на її апеляційне оскарження (а.с.9-11).
Відповідно до копії постанови Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження. Постанова Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності залишена без змін. Постановляючи свою постанову Вінницький апеляційний суд констатував, що ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а посилання на те, що він не зміг реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, є своєрідним способом захисту своїх прав, спрямованих на безпідставне скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції, що є недопустимим (а.с.47-52).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержаний в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОВАНІ СУДОМ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.2.1.а ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1306 (зі змінами та доповненнями), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог, та заперечень на позов, суд бере до уваги те, що відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч. 4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З дослідженої в судовому засіданні постанови Вінницького апеляційного суду вбачається що постановою Жмеринського міськрайонного суду від 09 грудня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як вбачається з матеріалів справи 17.01.2025 ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.12.2024 про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Тобто, на момент винесення постанови стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП постанова Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.12.2024 набрала законної сили, а тому дії працівників поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідали вимогам закону.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Так, доводи позивача про те, що він не був обізнаний про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від 09.12.2024 та позбавлення права керування, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови з таких підстав.
Позивач, будучи особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, мав передбачити розгляд судом матеріалів адміністративної справи стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП та, відповідно, можливість за результатом такого розгляду, настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, зокрема накладення на нього штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Окрім того, з тексту постанови Вінницького апеляційного суду вбачається, що одним із доводів апеляційної скарги було неналежне повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи стосовно нього Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області, однак Апеляційний суд зробив висновок про те, що ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом першої інстанції належним чином, а посилання на те що він не зміг реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП є своєрідним способом захисту своїх прав, спрямованих на безпідставне скасування законної постанови суду. Враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З часу складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 працівниками поліції за ч.1 ст. 130 КУпАП і до винесення оскаржуваної постанови минуло більше трьох місяців і позивач не був позбавлений можливості добросовісно користуватись процесуальними правами, зокрема, вживати заходів, щоб дізнатись про наслідки складеного відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу на те, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд зауважує, що позивач передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї поведінки, але легковажно розраховував на їх відвернення, що доводить наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, та був притягнутий до адміністративної відповідальності на законних підставах. Вчинення позивачем порушення підтверджено належними і допустимими доказами, а постанова серії ЕНА № 3844550 від 12.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 20 400 грн винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому скасуванню не підлягає.
Доказів, які мали б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення
Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейський суд з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 20, 77, 78, 79, 246, 268, 270 КАС України, Суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження: 21050м. Вінниця Вінницької області, вул. Театральна, буд. 10, ЄДРПОУ 40108672);
Інспектор СРПП Жмеринського РВП ГУ НП у Вінницькій області Дмитренко Валерій Володимирович(місезнаходження: 23100 Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Соборна, буд. 46А).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Дата складання повного судового рішення 22.05.2025