Справа № 757/34471/19-а
про відмову у відкритті апеляційного провадження
21 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва, лейтенанта поліції Прилепського В.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Позивачем 16 серпня 2024 року за вх. №32586 подано клопотання на виконання вимог ухвали суду від 05 серпня 2024 року, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року.
Обґрунтовуючи своє клопотання скаржник зазначає, що через технічну недосконалість електронного ресурсу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), повний текст постанови суду першої інстанції по адміністративній справі № 757/34471/19-а від 18.11.2020 ним отримано на особистий Електронний кабінет (ЄСІТС - Електронний суд) більше ніж через три роки, а подана апеляційна скарга по оскарженню цієї постанови «загубилася» майже на п'ять місяців, що є наслідком неналежного функціонування програмного забезпечення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року витребувано з Печерського районного суду міста Києва адміністративну справу № 757/34471/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва, лейтенанта поліції Прилепського В.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Зобов'язано Печерський районний суд міста Києва невідкладно направити матеріали адміністративної справи № 757/34471/19-а до Шостого апеляційного адміністративного суду.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду на виконання вимог ухвали суду 19 травня 2025 року надійшла адміністративну справу № 757/34471/19-а.
Перевіривши доводи заяви та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновленні.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Скаржник зазначає, що повний текст постанови суду першої інстанції отримав на особистий Електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - 08.03.2024.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечено надання загального доступу до оскаржуваної постанови - 11 березня 2025 року.
Проте, з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся лише 01 серпня 2024 року.
Як на поважність пропуску строку апелянт посилається на своєчасне подання апеляційної скарги до суду 10 березня 2024 року, посилаючись на технічну недосконалість та неналежне функціонування програмного забезпечення підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.
Згідно із частинами першою, п'ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (по тексту - ЄСІТС).
Пунктом 36 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 передбачено, що після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (пункт 37 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення).
Відповідно до пункту 12.13 «Оскарження рішення» розділу 12 Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи від 29.12.2023 № 230/ОД затвердженої ДП «Інформаційні судові системи» (далі - Інструкція) за допомогою засобів ЕС оскаржити можливо лише процесуальний документ, наявний в Кабінеті ЕС. Для оскарження рішення необхідно перейти до розділу «Мої справи» або «Документи, що надійшли від суду». Після обрання процесуального документу, який необхідно оскаржити, необхідно натиснути кнопку «Оскаржити». Після обрання потрібного способу подачі заяви: «Особисто» або «Як представник (захисник)», необхідно обрати шаблон апеляційної або касаційної скарги (в залежності від інстанції суду в якому було виготовлено оскаржуваний процесуальний документ). Подальші кроки залежать від обраного шаблону.
Згідно з пунктом 2.14 розділу 2 Інструкції, після надсилання засобами ЕС процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (пункт 2.18 розділу ІІ Інструкції).
З аналізу наведених приписів Положення про ЄСІТС та Інструкції вбачається, що у разі надсилання користувачем через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» процесуальних документів до суду, в подальшому цей користувач має можливість у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач, у випадку формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 10.03.2024 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, мав змогу пересвідчитися у направленні її до Шостого апеляційного адміністративного суду та її доставку.
Доказів вчинення таких дій, а також наявності технічних несправностей при доставці апеляційної скарги позивачем до суду не надано.
Доводи апелянта про те, що ним апеляційну скаргу було подано 10.03.2024 судом відхиляються, виходячи із наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 10.03.2024 ОСОБА_1 подав за допомогою системи «Електронний суд» заяву про поновлення строку на оскарження судового рішення, яка зареєстрована 11.03.2024 за вхідним номером №9656, без апеляційної скарги.
Надалі позивач 31.07.2024 подав до суду заяву, в якій просив суд проінформувати про факт надходження до суду його апеляційної скарги. До вказаної заяви в додатках прикріплено: апеляція 10.03.2024. pdf.
Відповідно до довідки відділу документообігу та контролю (канцелярія) від 20.05.2025 №02.2-09/757/34471/19-а/2935/2025, яка міститься в матеріалах справи 31.07.2024 о 22 год. 42 хв. до Шостого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява у справі №757/34471/19-а від ОСОБА_1 . Вказана заява в додатках містила апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року у справі по справі №757/34471/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва, лейтенанта поліції Прилепського В.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яка була зареєстрована 01 серпня 2024 за вх. №14960 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду судді-доповідачу Кузьмишиній О.М.
Виходячи із зазначеного, апеляційну скаргу апелянтом було подано 31.07.2024 та зареєстровано Шостим ААС 01.08.2024 за вхідним номером №14960, що підтверджується штампом на першій сторінці апеляційної скарги.
Щодо наданої до суду на підтвердження поновлення строків картки руху заяви, колегія суддів зазначає, що остання не містить доказів направлення та доставлення апеляційної скарги до суду. У вказаній картці руху заяви зазначено, що апеляційна скарга надіслана сторонам. У графі «сторони, яким надіслано» зазначено Департамент патрульної поліції. Жодних доказів направлення апеляційної скарги до Шостого ААС 10.03.2024 у матеріалах апеляційної скарги не міститься.
Таким чином, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього апелянт як особа, що бере участь у розгляді справи в якості позивача, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством щоб бути обізнаним з результатом розгляду справи.
Відповідно, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення позивача до виконання процесуального обов'язку.
Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, скаржник в заяві про поновлення строку не наводить.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва, лейтенанта поліції Прилепського В.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан