Справа № 320/15254/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоус А.Ю.
21 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Кващук Т.А.
пр-к позивача Новгородська І.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА» про зупинення видаткових операцій, -
Головне управління ДПС у місті Києві звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА», в якому просило суд про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «Я-ЮА» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 192982204,00 грн., що знаходяться в:
1) AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», на рахунках:
НОМЕР_1 - валюта: 980 - українська гривня;
НОМЕР_2 - валюта: 980 - українська гривня;
2) АТ КБ «ПриватБанк», на рахунку:
НОМЕР_3 - валюта: 980 - українська гривня;
3) АТ АБ "РАДАБАНК", на рахунках:
НОМЕР_4 - валюта: 980-українська гривня;
НОМЕР_5 - валюта: 980-українська гривня,
4) AT "ПУМБ", на рахунку:
НОМЕР_6 - валюта: 980 - українська гривня;
5) ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ, на рахунку:
НОМЕР_7 - валюта: 980 - українська гривня;
6) АТ "Райффайзен Банк", на рахунку:
НОМЕР_8 - валюта: 980 - українська гривня.
Підставами звернення контролюючого органу з заявою вказано: наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 192982204,00 грн. за платежами: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 192642004,00 грн.; адміністративні штрафи та інші санкції у сумі - 520200,00 грн.; перешкоджання відповідачем діяльності податкового керуючого діями (бездіяльністю), які полягають у несплаті податкового боргу та невчиненні необхідних для цього дій; ігнорування вимоги контролюючого органу, визначені в листі про надання активів № 98086/6/26-15-13-03-12 від 27.12.2024; не надання контролюючому органу документів бухгалтерського та податкового обліку; не забезпечення допуску податковому керуючому до майна, для здійснення опису майна в податкову заставу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ТОВ «Я-ЮА».
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ДПС у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків задовольнити.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що перешкоджання відповідачем діяльності податкового керуючого діями (бездіяльністю), які полягають у несплаті податкового боргу та невчиненні необхідних для цього дій та незабезпеченні податковому керуючому доступу до майна, що перебуває у податковій заставі під час виїзду 31.03.2025, а також ненадання контролюючому органу документів бухгалтерського та податкового обліку для здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває в податковій заставі, є підставою для задоволення заяви про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 травня 2025 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Я-ЮА» (ідентифікаційний код 44931338, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 126/23, кімната 202) є юридичною особою, зареєстрованою 11.01.2023, номер запису 1000731020000047577 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.
Згідно інформації про розмір та структуру податкового боргу станом на 31.03.2025 за ТОВ «Я-ЮА» обліковується податковий борг за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів на суму 192462004,00 грн, та адміністративні штрафи та санкції на суму 520200,00 грн.
Згідно податкової вимоги форми "Ю" від 27.12.2024 №0026277-1303-2615 щодо ТОВ «Я-ЮА» сформовано податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 25.12.2024 в розмірі 68507105,00 грн.
Згідно детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 27.12.2024 №0026277-1303-2615 за ТОВ «Я-ЮА» обліковується податковий борг за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів на суму 68437745,00 грн., та адміністративні штрафи та санкції на суму 69360,00 грн.
27.12.2024 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення №0026277-1303-2615 про опис майна в податкову заставу, що перебуває у власності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Я-ЮА».
27.12.2024 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві складено листа №98086/6/26-15-13-03-12 про виділення активів у податкову заставу, в якому повідомлено ТОВ «Я-ЮА» про суму актуального податкового боргу та запропоновано протягом п'ятнадцяти робочих днів, з дня отримання листа надати наступні документи: баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розмірі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави.
Податковим органом попереджено, що в разі не погашення податкового боргу або не надання зазначених документів, до платника будуть застосовані наступні заходи:
- зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків;
- арешт рахунків на суму податкового боргу;
- адміністративний арешт майна.
Указане рішення разом з листом про виділення активів та податковою вимогою направлено засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Я-ЮА». Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом №0600997931421, поштове відправлення вручено 08.01.2025.
Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 26.03.2025 №28862/6/26-15-13-03-10 ТОВ «Я-ЮА» повідомлено про проведення податковим керуючим виїзду за податковою адресою ТОВ «Я-ЮА», що відбудеться 31.03.2025 о 14:30, необхідність ТОВ «Я-ЮА» забезпечити податковому керуючому доступ до майна та надати документи бухгалтерського, податкового обліку; відповідальність у разі перешкоджання діяльності податкового керуючого.
Указаний лист надіслано відповідачу на поштову адресу 02094, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 126/23, кімната 202 та засобами електронного зв'язку, а саме на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1.
31.03.2025 податковим керуючим здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Я-ЮА» (01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 126/23, кімната 202) та встановлено, що за даною адресою підприємства його посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місцезнаходження їх невідомо, про що складено Акт про відсутність за місцезнаходженням від 31.03.2025 о 14:35 год.
Податковим керуючим 31.03.2025 о 14:45 год. складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №25/26-15-13-03-16.
З огляду на викладене, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, що знаходяться в банківських установах.
Суд першої інстанції , відмовляючи у задоволенні заяви мотивував своє рішення тим, що відсутні докази того, що платник податків умисно ухилився від проведення перевірки 31.03.2025 чи перешкодив у її проведенні в інший спосіб.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Положеннями п. 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Згідно пп. 89.1.1- 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України закріплено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 27 грудня 2024 року № 0026277-1303-2615 про опис майна у податкову заставу (а.с. 21).
За приписами п. 91.3 ст. 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 169.1.9 пункту 169.1 статті 169 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
У відповідності до п. 91.4 ст. 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків.
Матеріали справи свідчать, що ГУ ДПС у м. Києві листом від 26.03.2025 №28862/6/26-15-13-03-10 повідомлено ТОВ «Я-ЮА» про проведення 31.03.2025 о 14:30 податковим керуючим виїзду за податковою адресою ТОВ «Я-ЮА» та необхідність ТОВ «Я-ЮА» забезпечити податковому керуючому доступ до майна та надання документів бухгалтерського, податкового обліку;
Так, 31.03.2025 податковим керуючим здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Я-ЮА» та встановлено, що за даною адресою підприємства його посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місцезнаходження їх невідомо, про що складено Акт про відсутність за місцезнаходженням від 31.03.2025 о 14:35 год.
Крім того, 31 березня 2025 року о 14:35 год. податковим керуючим також складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №25/26-15-13-03-16, у якому вказано, що за юридичною адресою ТОВ «Я-ЮА» не знаходяться, документи для здійснення опису майна у податкову заставу платником не подано (а.с. 25).
Отже, дані обставини були розцінені податковим керуючим як перешкоджання ТОВ «Я-ЮА» виконанню функцій податкового керуючого.
Згідно п. 91.4 ст. 91 ПК України, контролюючий орган має право звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого лише у випадку, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, про що податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначеними актами від 31 березня 2025 року підтверджується виключно факт відсутності відповідача та його посадових осіб за адресою реєстрації товариства та реєстрації майна у конкретний момент часу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ні в Акті про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 31 березня 2025 року № 25/26-15-13-03-16, ні в заяві про зупинення видаткових операцій, податковим органом не зазначено, які саме дії відповідача перешкодили податковому керуючому у виконанні своїх повноважень, хто саме вчиняв такі дії, коли і за яких обставин.
Доводи апелянта про те, що відсутність можливості перевірити стан збереження майна за правовою природою є бездіяльністю відповідача та нічим іншим, як перешкоджанням діяльності податкового керуючого щодо виконанням останнім своїх обов'язків направлених на погашення податкового боргу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.01.2019 у справі №810/2414/16, визначення словосполучень «недопуск до перевірки» і «відсутність за місцезнаходженням» не є тотожними за своїм значенням, у тому числі і за наслідками, які наступають у разі настання таких обставин у розумінні вимог податкового законодавства України.
Беручи до уваги викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи акти не свідчать про недопуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна Товариства у податкову заставу, не подання документів, необхідних для такого опису, або перешкоджання виконанню податковим керуючим своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України, що виключає наявність підстав у податкового органу для звернення до суду із даною заявою.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у вищевказаній постанові від 24.01.2019 у справі №810/2414/16.
Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви Головного управління ДПС у м. Києві про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та відсутність правових підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 283, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді О.О. Беспалов
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 21.05.2025р.)