Справа № 320/56083/24
21 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Служби безпеки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
25 листопада 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Служби безпеки України в особі Департаменту захисту національної державності (далі - відповідач, апелянт), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Адміністрації Державної прикордонної служби України, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України, про заборону в'їзду в Україну від 26 червня 2023 року, якою заборонено громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стать - чоловіча, паспорт НОМЕР_1 , в'їзд в Україну строком на три роки.
- зобов'язати Департамент захисту національної державності Служби Безпеки України повідомити Державну прикордонну службу України про відкликання доручення Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України від 26 червня 2023 року № 5/2/4-8982 щодо заборони ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) в'їзду в Україну строком до 26 червня 2026 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувана постанова відповідача про заборону в'їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль - ОСОБА_1 строком на 3 (три) роки є протиправною та підлягає скасуванню, позаяк покладені в основу постанови обставини щодо наявності у діях позивача загрози національній безпеці України та громадському порядку, які можуть призвести до підриву державності та направленні на повалення державного ладу України, є припущенням та уявним формулюванням вигаданої загрози, що свідчить про те, що відповідач порушує принцип невинуватості, оскільки будь-яких відомостей про те, що позивач займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку та здоров'ю населення України не надано. Крім того, в оскаржуваній постанові відповідача не зазначено фактичних даних щодо вчинення або можливості вчинення саме позивачем конкретних протиправних дій на шкоду державній безпеці України, громадському порядку в Україні.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.06.2023 р., якою заборонено громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , в'їзд в Україну строком на три роки.
Зобов'язано Департамент захисту національної державності Служби безпеки України письмово повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України (Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України) про відкликання доручення Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.06.2023р. №5/2/4-8982 щодо заборони громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) в'їзду в Україну строком до 26.06.2026р.
Суд першої інстанції на підставі аналізу обставин справи в контексті наведеного в рішенні нормативного регулювання виснував, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, відповідач не мав належних та допустимих доказів вини позивача у вчинені злочину, чи інформації про дії позивача, направлені проти інтересів України, зазначених у поданні. В ході розгляду справи, відповідачем не надано доказів існування вироку суду, яким позивача засуджено за вчинення злочинів, чи постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, де були б встановлені обставини, що мали б для суду преюдиційне значення. Вина у вчиненні злочину або адміністративному правопорушенні, встановлюється в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідно.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Служба безпека України подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Служба безпека України під час підготовки довідки щодо підстав для заборони в'їзду в Україну не порушено встановленого наказом Служби безпека України від 29 січня 2021 року № 31 порядку, а твердження суду з цього приводу є лише припущенням, а на припущеннях судове рішення не може ґрунтуватися.
Апелянт наголошує, що Служба безпеки України, як державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, наділена компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб'єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, окрім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їхньому виникненню, а також локалізацію та усунення загроз.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року та 02 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
17 лютого 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
Під час огляду матеріалів справи апеляційним судом встановлено відсутність наступних додатків до адміністративного позову від 25 листопада 2024 року вх.№ 61043: копія паспорту позивача № НОМЕР_2 , дата видачі 22.10.2023 (дійсний до 21.10.2033); копія паспорту позивача № НОМЕР_1 , дата видачі 07.01.2014, з відмітками про в'їзд, виїзд з України за період з 2016 по 2023 роки (був дійсним до 06.01.2024); копія адвокатського запиту від 10.09.2024 з протоколом перевірки підпису на адресу Державної прикордонної служби України; копія листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 11.09.2024 № 19-62245/18/24; копія конверту, в якому надійшов лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 11.09.2024 № 19-62245/18/24 на адресу представника позивача; копія адвокатського запиту від 16.09.2024 з протоколом перевірки підпису на адресу Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України; копія листа Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 20.09.2024 № 5/2/4-П-12/98; копія постанови Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, про заборону в'їзду в Україну від 26.06.2023; копія конверту, в якому надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 20.09.2024 № 5/2/4-П-12/98, на адресу представника позивача; трекінг поштових відправлень з сайту «Укрпошти», з якого вбачається, що лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 20.09.2024 № 5/2/4-П-12/98 було отримано представником позивача 26.09.2024; копія військового квитка виданого ОСОБА_1; чотири публікації в засобах масової інформації, в яких ОСОБА_1 дає інтерв'ю; ордер від 04.09.2024; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 368 від 27.12.2007; докази надсилання відповідачу і третій особі позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет (а.с.10).
Крім того, встановлено відсутність наступних додатків до відзиву Служби Безпеки України на адміністративний позов від 20 грудня 2024 року: довіреність на КІР'ЯН ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА.pdf.; довіреність на ЛАХВАЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ.pdf.; виписка з ЄДР.pdf.; квитанція про надсилання стороні ПАНИЧ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ 3024816159.pdf.; квитанція про надсилання стороні ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ 37508470.pdf. (а.с.29).
Поряд з цим, встановлено відсутність наступних додатків до клопотання Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 грудня 2024 року: довіреність на Філіпова Ганна Михайлівна.pdf.; довіреність на Ляшук Сергій Федорович.pdf.; виписка з ЄДР.pdf.; відомості з ЄРДПОУ на самопредставництво юр.особи_Філіпова Г.М.pdf.; квитанція про надсилання стороні ПАНИЧ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ 3024816159.pdf.; квитанція про надсилання стороні СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 00034074.pdf.(а.с.37).
Також, встановлено відсутність наступних додатків до заяви адвоката Панич О.В. від 25 грудня 2024 року: копія ордеру.pdf., копія свідоцтва.pdf.(а.с.38).
З наведеного вбачається, що вищенаведені документи у сукупності у встановленому процесуальному порядку не було долучено до матеріалів адміністративної справи №320/56083/24, не направлено до суду апеляційної інстанції, відтак у суду немає можливості дослідити зазначені документи.
Поряд з наведеним, судова колегія також акцентує увагу суду першої інстанції на відсутності підпису уповноваженої особи у протоколі автоматизованого розподілу судової справи від 25 листопада 2024 року (а.с.13).
Відповідно до частини 4 статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України якщо під час вивчення матеріалів справи суддя-доповідач виявить нерозглянуті зауваження щодо правильності чи повноти фіксування судового процесу технічними засобами або нерозглянуті письмові зауваження щодо правильності чи повноти протоколу судового засідання, або невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суддя-доповідач постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Так, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено дії суду апеляційної інстанції у разі надходження неналежно оформленої справи.
За правилами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду матеріали справи не в повному обсязі, то суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для передачі матеріалів справи № 320/56083/24 до суду першої інстанції для належного оформлення матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний термін.
Керуючись статтями 7, 306,309 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Направити матеріали адміністративної справи №320/56083/24 до Київського окружного адміністративного суду для належного оформлення з урахуванням висновків апеляційного суду, викладених в цій ухвалі.
Після усунення вказаних недоліків Київському окружному адміністративному суду слід невідкладно направити належно оформлені матеріали справи №320/56083/24 до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Продовжити строк розгляду справи № 320/56083/24 на розумний термін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан