П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 травня 2025 р.м.ОдесаСправа № 420/32008/24
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу за період з 01.03.2022р. по 26.10.2022р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період виплат передбачених «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018р. №260, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022р.» станом на 01.01.2022р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 01.03.2022р. по 26.10.2022р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період виплат передбачених «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018р. №260, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022р.» станом на 01.01.2022р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 20.05.2025р. подав апеляційну скаргу.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не відповідає вимогам КАС України та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено - 09.04.2025р., та фактично отримано апелянтом - 11.04.2025р. А відтак, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 12.05.2025р. (із урахування вихідних днів). Натомість, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише - 20.05.2025р., тобто із пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
Аналіз положень ст.5,13 та 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді 1-ї інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ'єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки звернення до суду апеляційної інстанції відбулося через 38 днів після винесення рішення судом першої інстанції.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).
При цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, та утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на вказані вище законодавчі норми та враховуючи відсутність обґрунтованої заяви апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги, можливість визначити поважність причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відсутня.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку пропущено строк на апеляційне оскарження, подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянту необхідно подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його пропуску та надати докази на підтвердження поважності таких підстав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,295,296,298 КАС України,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.