Постанова від 15.05.2025 по справі 440/13628/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 р.Справа № 440/13628/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М. С.,

представників сторін: позивача - Бідюк Я. В., відповідача - Заславської О. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 14.02.24 року по справі № 440/13628/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у четвертому кварталі 2022 року» від 04.01.2023 № 9 (далі - Наказ № 9) у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді зауваження начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) полковнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 24.01.2023 № 91(далі - Наказ № 91) у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 полковнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 13.02.2023 № 149 (далі - Наказ № 149) у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 полковнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 13.03.2023 № 398 (далі - Наказ № 398) у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 полковнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати виконання планового завдання в районних (об'єднаному міському) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів до військових частин, курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації та навчальних центрів за квітень 2023» від 11.05.2023 № 783 (далі - Наказ № 783) у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 полковнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у квітні 2023 року» від 11.05.2023 № 784 (далі - Наказ № 784) у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 полковнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про підсумки службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 та районних, об'єднаного міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки області за липень 2023 року» від 03.08.2023 № 1567 (далі - Наказ № 1567) у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 полковнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати службового розслідування» від 25.08.2023 № 1758 (далі - Наказ № 1758), яким накладено на начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення «догана».

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність оскаржуваних Наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 9, № 91, № 149, № 783, № 784, № 1567 та № 1758 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарних стягнень у виді догани та зауваження (Наказ № 9), як таких, що винесені без проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та без уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, ступеня вини, обставин вчинення правопорушення, його наслідків, чим грубо порушено приписи Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24 березня 1999 року (далі по тексту - Дисциплінарний статут ЗСУ) та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).

Стверджував, що накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення виключно через те, що він займає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 без зазначення у наказах конкретних обов'язків, які не були ним належно виконані, свідчить про безпідставність його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Цитуючи оскаржувані пункт 3 Наказу № 783 та пункт 4 Наказу № 784, переконував, що обидва накази видані в один день (11.05.2023) та через одну і ту саму підставу (невиконання завдань з мобілізаційних ресурсів), тобто, фактично, ОСОБА_1 двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, що є протиправним.

У свою чергу Наказами № 91 та № 149 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, незважаючи на те, що під час прийняття цих наказів позивач перебував спочатку у відпустці, а потім на лікуванні, а тому був позбавлений можливості надати заперечення або пояснення. Крім того, Наказом № 398 на ОСОБА_1 було накладено стягнення за лютий 2023 року, хоча у цей період він не виконував обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з перебуванням на лікуванні, що також свідчить про порушення порядку накладення дисциплінарних стягнень на нього.

Протиправність Наказу № 1758, на думку позивача, полягає у притягненні його до відповідальності через 2 роки після видання наказу від 16.08.2021 № 15, яким звільнено ОСОБА_2 , що відповідно суперечить приписам статті 87 Дисциплінарного статуту, якими установлено шестимісячний строк притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності з дня виявлення порушення. Зауважив, що з моменту залучення ІНФОРМАЦІЯ_8 (15.02.2022) до участі у справі № 440/14894/21 в якості другого відповідача, ніщо не заважало відповідачу з цієї дати провести службове розслідування щодо ОСОБА_1 , однак воно було призначене лише влітку 2023 року.

З огляду на те, що проект наказу від 16.08.2021 № 15 про звільнення державного службовця ОСОБА_2 був відпрацьований і підписаний посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 - начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_3 та головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_5 державним службовцем ОСОБА_4 , а не позивачем, саме вказані особи мали нести відповідальність у разі встановлення факту незаконного звільнення такої особи, однак в порушення приписів статті 91 Дисциплінарного статуту відповідачем замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 .

Крім того, додав, що у спірному Наказі № 1758 так само не зазначено, які конкретно обов'язки порушено ОСОБА_1 , як керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 та не наведено, що саме він повинен був зробити, однак не зробив для належного виконання обов'язків його підлеглими, що свідчить про необґрунтованість вказаного наказу.

Додатковим підтвердженням протиправності службового розслідування та прийнятого за його результатами Наказу № 1758 вважав факт не доведення до відома ОСОБА_1 інформації про проведення службового розслідування та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що позбавило його права надавати пояснення, пропозиції, зауваження, документи, тощо.

У поданому до суду першої інстанції клопотанні про поновлення строку звернення до суду повідомив, що до 06.09.2023 ОСОБА_1 не отримував копій оскаржуваних наказів, не був з ними ознайомлений та дізнався про їх зміст тільки отримавши лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 полковника ОСОБА_5 від 14.08.2023 за вих. № 5/962 та лист тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 полковника ОСОБА_6 від 01.09.2023 за вих. № 5/1030, які містили додатками витяги з оскаржуваних наказів, у зв'язку з чим, вважав поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 440/13628/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у четвертому кварталі 2022 року" від 04.01.2023 №9 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді зауваження начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 24.01.2023 № 91 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 13.02.2023 № 149 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 13.03.2023 № 398 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати виконання планового завдання в районних (об'єднаному міському) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів до військових частин, курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації та навчальних центрів за квітень 2023 р.» від 11.05.2023 № 783 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у квітні 2023 року» від 11.05.2023 №784 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про підсумки службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 та районних, об'єднаного міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки області за липень 2023 року" від 03.08.2023 № 1567 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати службового розслідування» від 25.08.2023 №1758, яким накладено на начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення "догана".

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року по справі № 440/13628/23 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 по суті позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджував про неврахування судом першої інстанції обставин щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та безпідставне незастосування у зв'язку з цим наслідків, передбачених статтею 123 КАС України.

Зауважив, що спірні правовідносини виникли під час проходження позивачем публічної служби та виконання останнім обов'язків публічної служби, а отже, для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів у цій категорії спорів КАС України встановлений місячний термін, який розпочав свій перебіг з моменту ознайомлення позивача зі змістом спірних Наказів, яке на переконання відповідача відбулось 04.01.2023 щодо Наказу № 9, 30.01.2023 щодо Наказу № 91, 22.02.2023 щодо наказу № 149, 15.03.2023 щодо Наказу №398, 12.05.2023 щодо Наказу № 784, 18.05.2023 щодо Наказу № 783 та 04.08.2023 щодо Наказу № 1567. На думку відповідача, саме з цих дат необхідно обчислювати строки, встановлені КАС України, для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів. Разом з цим, до суду з позовом ОСОБА_1 звернувся лише 12.09.2023 при цьому не клопотав про поновлення строків звернення до суду, а судом першої інстанції питання про поновлення строків не вирішувалося, незважаючи на подане ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотання про залишення позовної заяви без руху від 10.10.2023 за № 6/2996.

По суті спірних правовідносин пояснив, що відповідно до функціональних обов'язків начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема, організовує проведення відбору та направлення до військ (сил) громадян, які відповідають вимогам проходження військової служби, для подальшого прийняття на військову службу за контрактом, організовує розроблення та уточнення плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території району, відповідає, зокрема, за: організацію, планування та здійснення контролю за роботою підпорядкованих відділів; своєчасне та повне виконання завдань покладених на ІНФОРМАЦІЯ_4 , зобов'язаний, зокрема: забезпечувати виконання особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_5 поставлених перед ним завдань, проводити аналіз стану мобілізаційної готовності та службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначити заходи щодо їх вдосконалення. На думку відповідача, навіть перебуваючи у відпустці чи на лікарняному, залишаючи за себе заступника - тимчасово виконуючого обов'язки, начальник центру відповідає за стан справ у центрі, за своєчасне та повне виконання завдань, покладених на центри, що залишилося поза увагою, як позивача, так і суду першої інстанції, внаслідок чого судом не надано належної оцінки невиконанню ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Вважає, що отримавши наказ ІНФОРМАЦІЯ_8 за результатами заходів по відбору та поставці мобілізаційного ресурсу за певний період, позивач повинен був проаналізувати причини невиконання завдань по мобілізації та доукомплектуванню Збройних Сил України, та з метою усунення причин та умов, що сприяли невиконанню поставлених завдань визначити підлеглим перелік заходів за для виправлення ситуації, а не посилатися на не отримання наказів (розпоряджень) ІНФОРМАЦІЯ_8 , у яких, поміж іншого, крім аналізу обставин щодо невиконання мобілізаційних завдань містились управлінські рішення стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб.

Стверджував, що навіть перебуваючи на лікарняному та у відпустці позивач щомісячно отримував грошове забезпечення на картку і не міг залишити поза увагою той факт, що розмір його грошового забезпечення зменшений після прийняття рішень командуванням ІНФОРМАЦІЯ_9 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується копією розрахункового листа за період січень-вересень 2023 року.

З огляду на те, що проведення службового розслідування не є обов'язковим, оскільки відноситься до дискреційних повноважень начальника, зазначив про відсутність підстав для його ініціювання в межах прийняття спірних Наказів від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567.

Щодо правомірності прийнятого відповідачем Наказу № 1758 пояснив, що на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 440/14894/21, яким було встановлено обставини протиправного звільнення ОСОБА_2 зі служби у ІНФОРМАЦІЯ_10 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 1368 від 27.06.2023 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли протиправному звільненню 16.08.2021 державного службовця ОСОБА_2 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , за наслідками якого виявлено, що державного службовця ОСОБА_2 звільнено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 15 від 16.08.2021, при цьому посади державного службовця начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не пропонувалися, а особисто ОСОБА_1 не було здійснено доповіді про даний випадок, що підтверджує неналежне виконання функціональних обов'язків начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині визначення обов'язків підлеглих йому військовослужбовців, державних службовців та працівників.

Звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 440/14894/21 встановлено протиправність дій керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 у звільненні ОСОБА_2 та поновлено останнього на посаді, правомірним є притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника ОСОБА_1 та відповідно накладення на нього Наказом № 1758 дисциплінарного стягнення - догани за неналежний контроль за службовою діяльністю підпорядкованого особового складу. Однак, судом першої інстанції проігноровано преюдиційні обставини, що мало наслідком прийняття судом незаконного та необґрунтованого рішення.

Також вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо не підтвердження відповідачем належного доведення до відома ОСОБА_1 спірних наказів про накладені на нього дисциплінарні стягнення та суті допущеного ним порушення військової дисципліни, так як суд взагалі не досліджував надані відповідачем докази в цій частині.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 по справі № 440/13628/23 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - без задоволення.

В обґрунтування відзиву зазначив про хибність доводів апеляційної скарги в частині допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права та пропуску позивачем строків звернення до суду, оскільки як у позовній заяві, так і у додатково поданому до суду першої інстанції клопотанні від 30.10.2023, позивач заявляв про поновлення строків звернення до суду з цим позовом та наводив відповідну аргументацію, зокрема, щодо не надання відповідачем доказів ознайомлення ОСОБА_1 безпосередньо зі змістом оскаржуваних наказів про накладення дисциплінарних стягнень у розумінні статей 97, 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ (відсутні підписи та резолюції ОСОБА_1 безпосередньо на оскаржуваних наказах) та суті допущеного порушення позивачем військової дисципліни.

Зауваження відповідача щодо того, що ОСОБА_1 як керівник установи має володіти станом справ у підпорядкованому підрозділі, а всі накази, розпорядження проходять через нього, а тому він повинен знати зміст кожного наказу, розпорядження є помилковими, особливо враховуючи, що до супровідних листів, наданих відповідачем, накази про накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 додані не були, доказів ознайомлення ОСОБА_1 саме з наказами немає.

Крім того, враховуючи, що про супровідні листи, які надходили до ІНФОРМАЦІЯ_5 під час його перебування у відпустці або на лікарняному позивач взагалі не міг знати, твердження відповідача про ознайомлення ОСОБА_1 саме зі змістом оскаржуваних наказів є такими, що не підтверджені належними доказами по справі.

Також, не надано доказів доведення до ОСОБА_1 в чому саме полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку, які недоліки його персональної професійної діяльності стали підставою для накладення дисциплінарних стягнень, у відповідності до яких чітких критеріїв діяльність ОСОБА_1 є незадовільною.

На переконання позивача, нарахування та виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення у зменшеному розмірі не може свідчити про будь-яку обізнаність з накладеними на нього стягненнями, оскільки як військовослужбовець він розуміє, що під час воєнного стану кошти з державного бюджету є більш необхідними для військових цілей, а тому можливі різноманітні труднощі з фінансуванням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Наведені обставини свідчать про недотримання процедури оголошення про накладені дисциплінарні стягнення стосовно ОСОБА_1 .

Переконував, що оскільки до 06.09.2023 ОСОБА_1 не отримував копій оскаржуваних наказів, не був з ними ознайомлений та дізнався про їх зміст тільки отримавши лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 полковника ОСОБА_5 від 14.08.2023 за вих. № 5/962 та лист тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 полковника ОСОБА_6 від 01.09.2023 за вих. № 5/1030, які містили додатками витяги з оскаржуваних наказів, відсутнє порушення ним строку звернення з цим позовом, що правомірно мало наслідком не задоволення судом клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо змісту оскаржуваних наказів зазначив, що 7 дисциплінарних стягнень було накладено Наказами № 9, № 91, № 149, № 398, № 783, № 784, та № 1567 нібито через невиконання позивачем планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів/завдань з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом, проте, будь-яке порушення військової та/або виконавчої дисципліни згідно з вимогами статей 83 - 95 Дисциплінарного статуту ЗСУ повинно бути доведеним, обґрунтованим, з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.

Разом з цим, посилання у Наказах № 91, № 149, № 398, № 783, № 1567 на порушення позивачем вимог статей 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут ВС ЗСУ) є загальними та неконкретизованими, адже з їх змісту неможливо встановити, які саме службові обов'язки не виконав позивач. З огляду на викладене, вважав, що в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки будь-яких порушень виконавської дисципліни.

Зауважив, що з наданих до суду на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.11.2022 № 683, яким визначено орієнтовне планове завдання з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями служби за контрактом у четвертому кварталі 2022 року, розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 , якими визначено військові частини, які необхідно доукомплектувати та додатки до спірних Наказів № 91, № 149, № 398 та № 783, вбачається, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 не найгірші показники виконання поставки людських ресурсів, у той же час всіх начальників ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , у тому числі і позивача, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани не зважаючи на те, що найгірший стан справ ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Зі змісту Наказів від 04.01.2023 № 9, від 11.05.2023 № 784 також вбачається, що жоден з підпорядкованих Р(ОМ) ІНФОРМАЦІЯ_9 не виконав планове завдання з комплектування ЗСУ військовослужбовцями військової служби за контрактом, але фактично по показникам найбільш гірші показники у ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_13 , в той же час, усіх начальників РТЦК та СП та ІНФОРМАЦІЯ_8 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауважень та доган, у тому числі і ОСОБА_1 . Крім того, Наказом від 03.08.2023 № 1567 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів, при цьому наказ не містить жодних показників такого невиконання вищезазначеними посадовими особами. Тобто, з наданих документів вбачається, під час накладення дисциплінарних стягнень, зокрема на ОСОБА_1 , відповідачем взагалі не обґрунтовувались причини застосування однакових дисциплінарних стягнень до усіх начальників ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_8 за умови наявності гірших показників роботи, зокрема у ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Крім того, зазначив, що відповідачем не надано суду належних доказів доведення до начальника або до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 вищезазначеного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.11.2022 № 683, яким визначено орієнтовне планове завдання з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями служби за контрактом у четвертому кварталі 2022 року, розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 , якими визначено військові частини, які необхідно доукомплектувати та додатків до спірних Наказів № 91, № 149, № 398 та № 783, як і не надано доказів на підтвердження причин та умов, що сприяли вчиненню будь-яких правопорушень, ступеня вини та інших обставин, які підлягають дослідженню та мають визначальне значення для прийняття відповідачем рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи характер інкримінованих дисциплінарних правопорушень, пов'язаних з мобілізацією під час воєнного стану, відповідач мав обов'язок провести службові розслідування стосовно ОСОБА_1 з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, ступеня вини, обставин вчинення правопорушень, їх наслідків, однак таких дій не вчинив, що свідчить про безпідставне притягнення позивача до відповідальності.

Вважав помилковими твердження апелянта про преюдиційність рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 440/14894/21 відносно справи, що розглядається в частині оскарження Наказу № 1758, оскільки відповідачами у справі № 440/14894/21 були ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не керівник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , а його дії в межах розгляду справи № 440/14894/21 не були визнані протиправними чи незаконними.

Зауважив, що ОСОБА_7 було попереджено про заплановане вивільнення державних службовців 10.06.2021, коли він був працівником ІНФОРМАЦІЯ_15 . Згідно з частиною 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у цей же день начальник ІНФОРМАЦІЯ_15 був зобов'язаний запропонувати йому іншу роботу, чого не зробив. Тому, враховуючи те, що лише з 14.07.2021 ІНФОРМАЦІЯ_16 переформований у ІНФОРМАЦІЯ_5 , начальником якого був ОСОБА_1 , у останнього не було обов'язку пропонувати будь-яку іншу посаду ОСОБА_7 . Вищенаведене у сукупності з відсутністю доказів встановлення ступеня вини та з'ясування причини і умов, що сприяли вчиненню особою правопорушення, на переконання позивача, свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні будь-якого порушення.

Зміст наданих позивачем до суду апеляційної інстанції додаткових пояснень від 29.04.2025 та від 02.05.2025 є аналогічним змісту відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти вимог апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_8 , а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 440/13628/23 залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головнокомандувача збройних Сил України № 358 від 02 вересня 2021 року ОСОБА_1 призначений начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На виконання розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 № 1365 від 31.10.2022 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.11.2022 № 683 визначено та доведено до підпорядкованих Р(МО)ТЦК та СП орієнтовне планове завдання з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями служби за контрактом у четвертому кварталі 2022 року (а.с. 221-222).

За результатами аналізу стану виконання планового завдання встановлено, що у четвертому кварталі 2022 року робота з комплектування ЗС України військовослужбовцями військової служби за контрактом проводилася на незадовільному рівні. ІНФОРМАЦІЯ_17 , зокрема ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виконав планове завдання по відбору кандидатів на військову службу за контрактом.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.01.2023 № 9 (пункт 2), за неналежне виконання службових обов'язків щодо організації виконання визначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.11.2022 № 683 планового завдання з комплектування ЗС України військовослужбовцями військової служби за контрактом у четвертому кварталі 2022, згідно з статями 48 та 55 Дисциплінарного статуту ЗСУ полковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - зауваження.

Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2023 №8\1\65, від 05.01.2023 №8\1\21, від 12.01.2023 № 8\1\75, від 02.01.2023 № 8\1\5, від 31.12.2022 № 8\1\1313 визначені військові частини, які необхідно доукомплектувати до 30.01.2023. За результатами аналізу відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів Р (ОМ) ТЦК та СП області станом на 22.01.2023 встановлено незадовільний стан виконання розпоряджень.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 24.01.2023 № 91 (пункт 2) за порушення вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів до Збройних Сил України, у порядку статей 48 та 54 (опечатка в наказі) Дисциплінарного статуту полковник ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення - догана.

Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 31.12.2022 № 8\1\1313, від 02.01.2023 № 8\1\5, від 23.01.2023 № 8\1\114, від 30.01.2023 № 8\1\156, від 02.02.2023 № 8\1\184, від 06.02.2023 № 8\1\206, № 8\3\1, від 03.01.2023 № 8\3\2, від 27.01.2023 № 8\3\29, визначені військові частини, які необхідно доукомплектувати до 14.02.2023. За результатом аналізу відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів Р (ОМ) ТЦК та СП області станом на 12.02.2023 встановлено незадовільне виконання розпоряджень.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 13.02.2023 № 149 (пункт 2) за порушення вимог статті 16 Дисциплінарного статуту ЗСУ щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів до Збройних Сил України, у порядку статей 48 та 54 (опечатка в наказі) Дисциплінарного статуту полковник ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення - догана.

Відповідно до розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.01.2023 №8\1\5, від 13.01.2023 № 8\1\65, від 20.01.2023 № 8\1\98, від 23.01.2023 № 8\1\114, від 24.01.2023 № 8\1\122, від 27.01.2023 № 8\1\142, 30.01.2023 № 8\1\156, від 02.02.2023 № 8\1\184, від 06.02.2023 № 8\1\206, від 11.02.2023 № 8\1\238, від 27.01.2023 № 8\3\29, від 11.02.2023 №8\3\43, від 15.02.2023 № 8\3\45, від 27.02.2023 № 8\3\69 визначено військові частини, які необхідно доукомплектувати до 28.02.2023. За результатами аналізу відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів Р (ОМ) ТЦК та СП області станом до 28.02.2023 встановлено незадовільне виконання розпоряджень.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 13.03.2023 № 398 (пункт 2) за порушення вимог статті 16 Статуту щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів до Збройних Сил України, у порядку статей 48 та 55 Дисциплінарного статуту полковник ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення - догана.

Відповідно до розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2023 № 8\3\107, від 29.03.2023 №8\3\142, від 10.04.2023 № 8\3\164, від 11.04.2023 № 8\3\165, від 31.03.2023 № 8\1\449, від 01.04.2023 № 8\1\450 визначене планове завдання з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів до військових частин, курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації та навчальних центрів.

Здійснені аналіз відбору та поставки військовозобов'язаних з числа офіцерів запасу районних ( об'єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 за квітень 2023 року та з числа сержантів та солдатів запасу районних ( об'єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 за квітень 2023 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.05.2023 № 783 (пункт 3) за порушення вимог статті 16 Дисциплінарного статуту ЗСУ щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів до Збройних Сил України, у порядку статей 48 та 55 Дисциплінарного статуту полковник ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення - догана.

Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 27.02.2023 № 7\1\1\92 визначене планове завдання з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у березні-квітні 2023 року. Аналіз стану виконання планового завдання показав, що у квітні 2023 року робота з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом проводилася на вкрай низькому рівні.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.05.2023 № 784 (пункт 4) за неналежну організацію роботи щодо виконання визначеного розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 27.02.2023 №7\1\1\92 планового завдання з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у квітні 2023 року, а саме на рівні нижчому 80%, у порядку статей 48 та 55 Дисциплінарного статуту ЗСУ полковник ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення - догана.

Відповідачем здійснений аналіз службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_8 та районних, об'єднаного міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки області за липень 2023 року, за результатами якого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.08.2023 № 1567 (пункт 3) за порушення вимог статті 16 Дисциплінарного статуту ЗСУ щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів до Збройних Сил України, у порядку статей 48 та 55 Дисциплінарного статуту ЗСУ полковник ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення - догана.

Відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 27.06.2023 № 1368 «Про призначення службового розслідування» та від 26.07.2023 № 1519 «Про продовження строку проведення службового розслідування» з метою уточнення причин і умов, що сприяли протиправному звільненню 16.08.2021 державного службовця ОСОБА_2 працівника ІНФОРМАЦІЯ_15 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, проведене службове розслідування.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.08.2023 № 1758 за неналежний контроль за службовою діяльністю підпорядкованого особового складу, порушення статей 11, 16, 59 Дисциплінарного статуту ЗСУ, абзаців 2, 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України, що призвело до протиправного звільнення колишнього головного спеціаліста відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_15 державного службовця ОСОБА_2 , з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 440/14894/21, відповідно до пункту «б» статті 48 та статті 54 Дисциплінарного статуту ЗСУ полковник ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення - догана.

Позивач із наказами ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та від 25.08.2023 № 1758 не погодився та звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваних Наказів № 9, № 91, № 149, № 398, № 783, № 784, № 1567 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки матеріалами справи не підтверджене належне доведення і оголошення ОСОБА_1 особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців про накладені дисциплінарні стягнення та не надано доказів доведення йому змісту відповідних наказів та суті допущеного порушення військової дисципліни. При цьому, відповідачем не роз'яснено, а у оспорюваних наказах відсутній опис суті порушення, визначення в яких саме діях позивача вбачаються ознаки порушення військової дисципліни та в чому полягало невиконання (неналежне виконання) позивачем службових обов'язків.

Судом також враховано, що накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень - доган Наказами від 13.02.2023 № 149 та від 13.03.2023 № 398 за невиконання розпоряджень про доукомплектування військових частин шляхом відбору і поставки людських мобілізаційних ресурсів в лютому 2023 року вчинене за відсутності для цього підстав, адже позивач не виконував у вказаний час обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , не перебував на своєму робочому місці, а знаходився на лікуванні, що унеможливило вжиття з боку позивача належних заходів для забезпечення виконання розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Оскільки Наказ від 25.08.2023 № 1758 прийнятий без з'ясування та врахування всіх обставин, поза межами встановленого статтею 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ строку притягнення військовослужбовця до відповідальності, суд першої інстанції також дійшов висновку про наявність підстав для визнання його протиправним скасування.

Відхиляючи доводи відповідача про недоцільність розгляду питання протиправності Наказів № 9, № 91, № 149, № 398, № 783, № 784, № 1567 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також Наказу № 1758 з посиланням на звільнення ОСОБА_1 з 13.09.2023 із військової служби у відставку, за станом здоров'я, із виключенням з військового обліку, що відповідно до положень частини четвертої статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ мало наслідком зняття усіх дисциплінарних стягнень, які не зняті до дня звільнення, суд зазначив, що вищенаведене не виключає права позивача на розгляд питання про правомірність оскаржуваних ОСОБА_1 наказів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем місячного строку звернення до суду та ненадання судом першої інстанції належної оцінки цій обставині, колегія суддів зазначає таке.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок притягнення ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження і доган на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.01.2023 № 9 (пункт 2), від 24.01.2023 № 91 (пункт 2), від 13.02.2023 № 149 (пункт 2), від 13.03.2023 № 398 (пункт 2), від 11.05.2023 № 783 (пункт 3), від 11.05.2023 № 784 (пункт 4), від 03.08.2023 № 1567 (пункт 3) та від 25.08.2023 № 1758.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В силу приписів пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, отже, військова служба є публічною службою.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону №2232-XII).

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону № 2232-XII).

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Приписами частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Загальні правила, які закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позовну заяву подано до канцелярії Полтавського окружного адміністративного суду 12.09.2023, при цьому позивач вважав, що строк звернення до суду з цим позовом ним не пропущено, оскільки що зі змістом оскаржуваних наказів він фактично ознайомився 06.09.2023, отримавши лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 полковника ОСОБА_5 від 14.08.2023 за вих. № 5/962 та лист тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 полковника ОСОБА_6 від 01.09.2023 за вих. № 5/1030, які у додатках містили витяги з оскаржуваних наказів.

Разом з цим відповідач вважає, що про прийняття наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.01.2023 № 9 (пункт 2), від 24.01.2023 № 91 (пункт 2), від 13.02.2023 № 149 (пункт 2), від 13.03.2023 № 398 (пункт 2), від 11.05.2023 № 783 (пункт 3), від 11.05.2023 № 784 (пункт 4), від 03.08.2023 № 1567 (пункт 3) та від 25.08.2023 № 1758 позивач дізнався ще у 2023 році з моменту отримання вказаних наказів ІНФОРМАЦІЯ_4 засобами військової електронної пошти (04.01.2023, 30.01.2023, 22.02.2023, 15.03.2023, 12.05.2023, 18.05.2023 та 04.08.2023. А відтак, до суду звернувся з пропуском місячного строку, встановленого КАС України.

Колегія суддів наголошує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі № 620/1033/19 вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Тобто, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Отже, ключовим при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду є встановлення дат, якими позивач дізнався про прийняті відносно нього оскаржувані накази.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом ЗСУ.

Порядок виконання дисциплінарних стягнень встановлено статтями 96 - 102 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Приписами статей 97, 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Порядок № 608 визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено, зокрема, у письмовому наказі (розпорядженні), який доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

За твердженнями відповідача, накази від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567, від 25.08.2023 № 1758 направлялися ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_5 службовим листуванням з використанням мережі ІСД-Інтернет і реєстрацією у журналі реєстрації вхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З цього приводу слід зазначити, що наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 затверджено «Типову інструкцію про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин та встановлювала загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ, (далі - військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням (далі по тексту - Інструкція № 124).

Відповідно до пункту 3.9.1. Інструкції № 124 реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, який підтверджує факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.

Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.

Документи тимчасового зберігання, отримані по СЕВ ОВВ, реєструються виключно в електронній формі.

Подавати на розгляд командиру (керівнику) незареєстровані документи забороняється.

Пунктом 2.9.11. Інструкції № 124, зокрема, визначено, що обмін документами електронною поштою здійснюється через інформаційно-телекомунікаційні системи Збройних Сил України, а саме:

- систему електронного документообігу (далі - СЕДО);

- автоматизовану систему управління Збройних Сил України “Дніпро» (далі - АСУ “Дніпро»);

- інформаційну систему з доступом до мережі Інтернет (далі - ІСД-Інтернет);

- захищену систему обміну інформацією Збройних Сил України (далі - ЗСОІ).

Реєстрація відправлених та прийнятих документів електронною поштою обов'язково здійснюється у відповідних журналах реєстрації вихідних (вхідних) файлів, відправлених або прийнятих засобами відповідної інформаційно-телекомунікаційні системи.

Документи, отримані електронною поштою, роздруковуються в діловодстві, реєструються в Журналі реєстрації вхідних документів та надаються на доведення встановленим порядком.

Згідно з пунктом 3.7.1 Інструкції № 124 рекомендована, спеціальна та кореспонденція з оголошеною цінністю приймається під особистий підпис у журналі, реєстрі або повідомленні про вручення.

Тобто, у разі надходження до органу військового управління документів електронною поштою, їх реєстрація здійснюється у відповідних журналах реєстрації вхідних документів з присвоєнням реєстраційного індексу та проставленням підпису уповноваженої особи.

Разом з цим, з наявної в матеріалах справи копії витягу з журналу реєстрації вхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - журнал реєстрації) вбачається, що за № 119 зареєстровано документ від 04.01.2023 № 7/1/1/5 "Про хід виконання планового завдання по контракту" (том 1, а.с. 185 зворот, 186). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

З копії витягу з журналу реєстрації вбачається, що за № 927 зареєстровано документ від 24.01.2023 № 8/1/121 "Наказ щодо укомплектування в/с" (том 1, а.с.189). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

Слід зауважити, що з 22.01.2023 по 30.01.2023 ОСОБА_1 перебував у відпустці, тимчасове виконання обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 покладене на заступника начальника центру - начальника мобілізаційного відділення ОСОБА_8 (том 1, а.с.55). А відтак, і ознайомитися з будь-якими документами, які надходили в цей період до ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач не мав можливості через свою фізичну відсутність на роботі.

З копії витягу з журналу реєстрації вбачається, що за № 1831 зареєстровано документ № 8/1/249 від 14.02.2022 "Витяг з наказу № 149 від 13.02.2023" (том 1, а.с.183). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

Також, з 07.02.2023 по 22.02.2023 ОСОБА_1 перебував на лікуванні, тимчасове виконання обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 покладене на заступника начальника центру - начальника мобілізаційного відділення ОСОБА_8 (том 1, а.с. 57). Отже, позивач також не мав фізичної можливості ознайомитися з будь-якими документами, які надходили до установи, в якій він працював.

З копії витягу з журналу реєстрації вбачається, що за № 2970 зареєстровано документ № 8/1/378 від 14.03.2023 "Щодо поставки мобілізаційних ресурсів за лютий 2023" (том 1, а.с. 181 зворот). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

З копії витягу з журналу реєстрації вбачається, що за № 5526 зареєстровано документ №8/3/205 від 17.05.2023 "Наказ № 783 від 11.05.2023" (том 1, а.с.179 зворот). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

З копії витягу з журналу реєстрації вбачається, що за № 5304 зареєстровано документ №7/1/1/230 від 12.05.2023 "Копія наказу № 784 від 11.05.2023" ( том 1, а.с.184). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

З копії витягу з журналу реєстрації вбачається, що за № 8752 зареєстровано документ № 4/246 від 04.08.2023 "результати мобілізаційної діяльності за липень" (том 1, а.с.186 зворот). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

З копії витягу з журналу реєстрації вбачається, що за № 9583 зареєстровано документ №10/533 від 26.08.2023 "Витяг № 1758 25.08.2023 щодо результатів службового розслідування" (том 1, а.с.188). Інформація в графі "підпис особи, яка отримала документ" та інформація про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відсутня.

Отже, дослідженням наданого відповідачем витягу з журналу реєстрації неможливо підтвердити обставини, на які покликається відповідач, стверджуючи про ознайомлення ОСОБА_1 зі спірними наказами, оскільки жодного разу при реєстрації вищевказаних документів позивач не проставлявся свого підпису.

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі № 440/13628/23, відповідачем надано до матеріалів справи копії супровідних листів разом з наказами № 91, № 149, № 398, № 683, № 783, № 1567 та № 1758.

Водночас, жодних відомостей про ознайомлення ОСОБА_1 та оголошення йому під підпис наказів від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567, від 25.08.2023 № 1758 про застосування, нього дисциплінарного стягнення та доведення в чому полягає порушення позивачем військової дисципліни, зазначені документи не містять.

Не містять матеріали справи і актів про відмову позивача від підпису спірних наказів.

Посилання відповідача на наявність резолюції позивача на деяких з супровідних листів, що надходили до ІНФОРМАЦІЯ_5 є неприйнятними, оскільки з вказаних написів на супровідних листах № 8/1/249 від 14.09.2022 (том 2 а.с. 170), № 8/1/378 від 14.03.2023 (том 2 а.с. 180), № 8/3/205 від 17.05.2023 (том 2 а.с. 193), неможливо взагалі встановити особу, що їх здійснила, зміст напису, так як вказано лише окремі літери та дати. При цьому жодного разу не зазначено прізвища особи, яка здійснила напис.

Колегія суддів наголошує, що Дисциплінарний статут ЗСУ не передбачає можливості оголошення дисциплінарних стягнень у формі супровідних листів, які, поміж іншого, не містять ані опису порушень ані інформації про притягнення до відповідальності. Крім того, зазначені супровідні листи були адресовані РТЦК в Полтавській області, а не ІНФОРМАЦІЯ_10 , посаду заступника якого обіймав позивач у спірний період. А відтак, не могли бути розцінені позивачем, як повідомлення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до приписів частини 1 статті 106 Дисциплінарного статуту ЗСУ усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.

Разом з тим, на вимогу суду апеляційної інстанції, відповідачем не надано ані самої службової картки ОСОБА_1 , ані доказів внесення відповідних записів до неї, з посиланням на відсутність таких відомостей. Інших доказів на підтвердження ознайомлення позивача зі спірними наказами датами реєстрації супровідних листів у ІНФОРМАЦІЯ_10 матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, твердження відповідача про ознайомлення ОСОБА_1 зі спірними Наказами від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567 та від 25.08.2023 № 1758 ще у 2023 році з моменту отримання вказаних наказів ІНФОРМАЦІЯ_4 засобами військової електронної пошти 04.01.2023, 30.01.2023, 22.02.2023, 15.03.2023, 12.05.2023, 18.05.2023 та 04.08.2023 відповідно, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, а тому у колегії суддів відсутні підстави вважати, що саме у ці дати позивач дізнався про порушення своїх прав.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що листом № 5/962 від 14.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідь на запит за вих. № 18010308 від 03.08.2023, направив адвокату Бідюк Яні Володимирівні витяги з наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 14.06.2023 (том 1, а.с. 24). Згодом, 01.09.2023 листом за № 5/1030 відповідачем направлено позивачу витяги із наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 1567 від 03.08.2023 та № 1758 від 25.08.2023 (том 1 а.с. 25).

Отже, враховуючи дату подання позовної заяви до канцелярії Полтавського окружного адміністративного суду (12.09.2023), дати складання ІНФОРМАЦІЯ_2 листів № 5/962 та № 5/1030 (14.08.2023, 01.09.2023), у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що позивач дізнався про порушення свого права раніше ніж він вказує (06.09.2023).

За таких обставин, посилання відповідача на порушення позивачем місячного строку звернення до суду з цим позовом, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються дослідженими колегією суддів матеріалами.

Враховуючи те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, не прийняття судом першої інстанції ухвали про поновлення строку звернення до суду не призвело до неправильного вирішення справи та не може слугувати підставою для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 по справі № 440/13628/23 з підстав не вирішення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних позивачем наказів від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784 та від 03.08.2023 № 1567 колегія суддів виходить з наступного.

Так, нормативними підставами прийняття спірних Наказів від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784 та від 03.08.2023 № 1567 відповідачем вказано порушення ОСОБА_9 приписів статті 16 Статуту ВС ЗСУ та статей 48, 54 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Фактичною ж підставою слугувало неналежне, на переконання відповідача, виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів до Збройних Сил України.

У аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати наявність саме у діях позивача вищевказаного дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Частинами 3-4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Відповідно до статті 11 Статуту ВС ЗСУ, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно зі статтею 12 Статуту ВС ЗСУ про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Статтею 16 Статуту ВС ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до вимог статей 1, 2 та 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України».

Відповідно до частин 1, 2 статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Статтею 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно зі статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

При цьому статтею 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що військовослужбовець зобов'язаний дотримуватись військової дисципліни, бездоганно і неухильно додержуватися Конституції та законів України, порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, а також виконувати покладені на нього службові обов'язки. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни командир за необхідності вправі накласти на порушника дисциплінарне стягнення, яке визначено Статутом ВС ЗСУ та відповідає військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Колегією суддів встановлено, що спірні Накази від 04.01.2023 № 9 (пункт 2), від 24.01.2023 № 91 (пункт 2), від 13.02.2023 № 149 (пункт 2), від 13.03.2023 № 398 (пункт 2), від 11.05.2023 № 783 (пункт 3), від 11.05.2023 № 784 (пункт 4), від 03.08.2023 № 1567 (пункт 3) в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження та доган до ОСОБА_1 прийняті на підставі Аналізів стану виконання планового завдання з комплектування ЗС України військовослужбовцями військової служби за контрактом в четвертому кварталі 2022 року, Аналізу відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів Р(ОМ)ТЦК та СП області станом на 22.01.2022, Аналізу відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів Р(ОМ)ТЦК та СП області станом на 12.02.2023, Аналізу відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів Р(ОМ)ТЦК та СП області станом на 28.02.2023, Аналізу відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів Р(ОМ)ТЦК та СП області за квітень 2023 року та Аналізу службової діяльності в обласному та районних, об'єднаному міському територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за липень 2023 року (які є додатками до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567), та без проведення службового розслідування.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що за приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України “Про державну службу», правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Відповідно до пунктів 1- 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі по тексту - Положення про ТЦК та СП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Згідно з пунктом 3 Положення про ТЦК та СП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - ІНФОРМАЦІЯ_18 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Перевірка стану службової діяльності та мобілізаційної готовності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки проводиться в установленому законодавством порядку.

Пунктом 4 Положення про ТЦК та СП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об'єднаннями (організаціями).

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства) сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у виконанні покладених на них завдань, зокрема в залученні громадян до військової служби, виконують інші функції, пов'язані з мобілізацією людських і транспортних ресурсів, визначених Законами України “Про військовий обов'язок і військову службу», “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», “Про оборону України», “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Місцеві держадміністрації, виконавчі органи міських рад у взаємодії з районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюють організацію підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу.

Як передбачено пунктом 7 Положення про ТЦК та СП, з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Згідно з пунктом 8 Положення про ТЦК та СП завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 9 Положення про ТЦК та СП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; взаємодіють з місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування та беруть участь у здійсненні контролю за підготовкою підприємств до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) щодо задоволення в особливий період потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку, зокрема з питань оповіщення та збору військовозобов'язаних та резервістів, виділення необхідних споруд та об'єктів інфраструктури, утримання запасу матеріально-технічних ресурсів, постачання техніки на збірні пункти та до військових частин, розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі до складу Збройних Сил та інших військових формувань під час мобілізації, виконання інших завдань згідно з мобілізаційними планами; беруть у межах своїх повноважень участь у з

Згідно з пунктом 10 Положення про ТЦК та СП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, координують та здійснюють контроль за діяльністю підпорядкованих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, наказів і директив Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил та інших органів військового управління.

Пунктом 11 Положення про ТЦК та СП передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: здійснюють приписку допризовників до призовних дільниць; розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом; беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; сприяють організації призовними комісіями проведення медичного огляду, обстеження та лікування призовників; здійснюють формування команд призовників для організованого їх відправлення на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя.

Права та обов'язки керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначені пунктами 12 -15 Положення про ТЦК та СП.

Так, відповідно до пунктів 12-15 Положення про ТЦК та СП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки представляє інтереси Збройних Сил у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами та громадянами на відповідній території.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: вносити на розгляд місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших державних органів питання (пропозиції), що належать до його компетенції, щодо організації підготовки і проведення приписки допризовників до призовних дільниць та призову громадян України на строкову військову службу, відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, вступу до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, підготовки і проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів і членів їх сімей, підготовки населення до військової служби та військово-патріотичного виховання; здійснювати відповідно до своїх повноважень контроль за виконанням підприємствами вимог законодавства з питань оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації, військового обов'язку та військової служби; брати участь у межах своїх повноважень у проведенні перевірки технічного стану транспортних засобів підприємств та їх придатності до передачі Збройним Силам та іншим військовим формуванням під час мобілізації та у воєнний час; розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення; видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження; здійснювати інші функції відповідно до законодавства.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки скеровує діяльність підпорядкованого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя підпорядковується командувачу військ оперативного командування згідно з військово-адміністративним поділом території України та є прямим начальником для військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, керівником вищого рівня для працівників зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також підпорядкованих йому територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що перебувають на території відповідальності зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, зокрема: затверджує положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; визначає функціональні (посадові) обов'язки підлеглих йому керівників районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також військовослужбовців, державних службовців і працівників підпорядкованого територіального центру комплектування та соціальної підтримки; забезпечує та сприяє здійсненню заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

ІНФОРМАЦІЯ_19 безпосередньо підпорядковується керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя та є прямим начальником для особового складу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначає функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та ОСОБА_10 , районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає, зокрема, за: військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; мобілізаційну готовність територіального центру комплектування та соціальної підтримки; своєчасне та повне виконання завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, крім того, відповідає за мобілізаційну готовність підпорядкованих йому районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, ефективне та цільове використання бюджетних коштів.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний, зокрема: забезпечувати виконання особовим складом територіального центру комплектування та соціальної підтримки поставлених перед ним завдань; організовувати: ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, обліку транспортних засобів, що підлягають передачі Збройним Силам та іншим військовим формуванням під час мобілізації та у воєнний час; розроблення та уточнення плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на відповідній території, а також разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування розроблення та виконання плану заходів щодо утримання бази мобілізаційного розгортання в готовності до використання за призначенням.

Таким чином, ОСОБА_1 , як керівник ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно зобов'язаний забезпечити своєчасне та повне виконання покладених на районний ТЦК завдань, зокрема, щодо здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також у своїй діяльності керуватися Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.12.2021 у справі № 815/2640/17, адміністративному суду під час розгляду справи слід самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

При цьому, суду необхідно встановити, які саме вчинки поставлено позивачу в провину за наслідками проведеного службового розслідування та в чому полягало вчинене позивачем порушення, за яке його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та у зв'язку з яким прийнято спірні накази, а також встановити наявність доказів, що підтверджують вину позивача у скоєному.

Дослідивши зміст спірних наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784 та від 03.08.2023 № 1567, якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження та доган, разом зі змістом Аналізів службової діяльності в обласному та районних, об'єднаному міському територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (додатками до спірних наказів), колегією суддів встановлено, що ані накази, ані Аналізи службової діяльності не містять детальної інформації щодо дисциплінарного проступку позивача, а саме: не зазначено, в чому саме полягало невиконання ним службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів у 2022-2023 роках; не зазначено, які саме дії або бездіяльність позивача спричинили невиконання завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів 2022-2023 роках; не проаналізовано вжиті позивачем заходи, спрямовані на виконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів у 2022-2023 роках; не визначено ступеню вини позивача щодо причин невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів у 2022-2023 роках, тощо.

При цьому, Аналізи службової діяльності в обласному та районних, об'єднаному міському територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за 2022-2023 роки взагалі не містять посилання ані на посаду ані на прізвище позивача, в них лише викладено констатацію фактів щодо стану виконання планових завдань та загальні причини невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів у 2022-2023 роках без з'ясування ступеня вини позивача у таких причинах.

У наказах від 04.01.2023 № 9 та від 11.05.2023 № 783 наявна інформація про виконання планових завдань ІНФОРМАЦІЯ_4 на 94% і 71% відповідно. Водночас, у наказах від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567 не відображено жодних показників виконання планових завдань.

Окремо слід звернути увагу, що пунктом 2 наказу від 13.02.2023 № 149 ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків в частині доукомплектування військових частин до 14.02.2023 шляхом відбору і поставки людських мобілізаційних ресурсів; пунктом 2 наказу від 13.03.2023 № 398 - за неналежне виконання службових обов'язків в частині доукомплектування військових частин до 28.02.2023 шляхом відбору і поставки людських мобілізаційних ресурсів.

Проте, у період з 30.01.2023 по 04.03.2023 позивач перебував на лікуванні, відповідно до наказів від 30.01.2023 № 91 (том 1, а.с. 56), від 07.02.2023 № 37 (том 1, а.с.57), від 22.02.2023 № 52 (том 1, а.с.58), від 04.03.2023 № 62 (том 1, а.с.59), а обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 тимчасове виконувала інша особа, разом з цим, дисциплінарні стягнення було накладено саме на позивача.

Тобто, накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани за невиконання розпоряджень про доукомплектування військових частин шляхом відбору і поставки людських мобілізаційних ресурсів в лютому 2023 року, тобто за період знаходження його на лікарняному, здійснено взагалі безпідставно (позивач не виконував у вказаний час обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідно не перебував на своєму робочому за наявності поважних причин).

Колегія суддів зауважує, що обов'язок своєчасного та повного виконання завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, обумовлений дотриманням службовими особами центрів вимог нормативних актів, інструкцій, порадників та настанов, службових обов'язків. Тому піж час притягнення позивача до відповідальності відповідачем мало бути встановлено, які саме вимоги нормативних актів, інструкцій, порадників та настанов, службових обов'язків було порушено (не виконано) особою, однак такі обставини відповідачем не відображено у спірних наказах та не вказано у наданих до суду заявах по суті справи.

Також, під час апеляційного перегляду справи, у судових засіданнях, представник відповідача не зміг пояснити, які саме дії не вчинив позивач для виконання розпоряджень, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що призвело до невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів 2022-2023 роках. Крім того, з огляду на те, що укладення контракту для проходження служби у Збройних Силах України є певною мірою формою волевиявлення особи стати військовослужбовцем, не зрозумілим є те, яким чином позивач за відсутності такого волевиявлення мав змогу збільшити кількість укладених контрактів на проходження військової служби.

Колегія суддів зазначає, що наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Разом з цим, зі змісту спірних наказів не вбачається опис суті порушення, визначення в яких саме діях позивача вбачаються ознаки порушення військової дисципліни. Посилання у наказах на порушення позивачем вимог статті 16 Статуту ВС ЗСУ є загальними та неконкретизованими, адже з їх викладу неможливо встановити, які саме службові обов'язки не виконав позивач, в чому саме полягає таке невиконання, які винні дії позивачем вчинені.

У судових засіданнях, крім тверджень про неналежне проведення позивачем роз'яснювальної роботи та загальних посилань на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини (що не може бути належним обґрунтуванням правомірності притягнення позивача до відповідальності), відповідач так і не конкретизував у чому саме полягало неналежне виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 , отже не довів невиконання планових завдань з поставки людських мобілізаційних ресурсів у 2022-2023 роках саме з вини позивача.

Встановлене дає суду підстави дійти висновку, що Накази від 04.01.2023 № 9, від 24.01.2023 № 91, від 13.02.2023 № 149, від 13.03.2023 № 398, від 11.05.2023 № 783, від 11.05.2023 № 784, від 03.08.2023 № 1567, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийняті без достатніх на те підстав, не містять обов'язкового визначення в чому полягало невиконання (неналежне виконання) позивачем службових обов'язків та у який спосіб виразилось порушення військової дисципліни, тобто є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку правомірності Наказу від 25.08.2023 № 1758, колегія суддів виходить з наступного.

Так, нормативною підставою прийняття Наказу № 1758 визначено порушення позивачем статей 11, 16, 59 Статуту ВС ЗСУ, абзаців 2, 3 статті 49-2 КЗпП України.

Фактичною ж підставою слугував неналежний контроль за службовою діяльністю підпорядкованого особового складу, що призвело до протиправного звільнення колишнього головного спеціаліста відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_20 державного службовця ОСОБА_2 .

Пунктом 2 розділу І Порядку № 608 визначено, що службове розслідування це - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно з пунктами 1-3 Розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування. Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення чи призначення підпорядкованим посадовим (службовим) особам. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 4 розділу VI Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що службове розслідування, як діяльність зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про наявність в діях військовослужбовця складу правопорушення, проводиться стосовно конкретної особи, яка при цьому усвідомлює та розуміє те, що розслідування проводиться саме щодо неї, оскільки такий її статус під час проведення службового розслідування передбачає гарантування їй певних прав, зокрема, права відмовитися від давання пояснень або ж, навпаки, права надати письмові пояснення щодо обставин вчинення проступку (правопорушення) разом з власними доказами правомірності своїх дій (доказами невинуватості); права заявляти клопотання, в тому числі про приєднання до матеріалів службового розслідування нових документів, про отримання пояснень від осіб, які мають відношення до події, що розслідується, про ознайомлення з матеріалами розслідування тощо, зрештою, права на захист, яке включає і право на користування допомогою адвоката.

Так, під час проведення службового розслідування встановлено, що до підписання наказу про звільнення (16.08.2021) начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 полковник ОСОБА_1 не провів особисто або не доручив іншій посадовій особі провести бесіду з державним службовцем ОСОБА_2 та не запропонував йому жодну з наявних у ІНФОРМАЦІЯ_10 вакантних посад, не врахував наявність у останнього переваги у залишенні на роботі, що призвело до протиправного звільнення ОСОБА_2 .

Проект наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу державних службовців) від 16.08.2021 № 15 був відпрацьований і підписаний начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_3 , погоджений на відповідність законодавству та відсутність негативних правових наслідків реалізації положень документа, у тому числі порушень законодавства, що можуть створити передумови для завдання економічних збитків та погоджений з проставленням візи головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_5 державним службовцем ОСОБА_11 , підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_1 .

З посиланням на приписи Інструкції № 124, за якими персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, їх відповідність чинному законодавств) України рівною мірою несуть посадові особи, які їх відпрацьовують, погоджують та візують відповідно до компетенції, відповідач, за результатами службового розслідування виснував, що відповідальність за протиправне звільнення державного службовця ОСОБА_2 та, як наслідок, винесення судом рішення про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь останнього грошових коштів, а також неправомірної, внаслідок скасування наказу про звільнення, виплати вихідної допомоги у сумі 23767,18 грн, в рівній мірі покладена на полковника ОСОБА_1 , майора ОСОБА_3 та державного службовця

ОСОБА_4 зв'язку зі звільненням з військової служби майора ОСОБА_3 і звільненням з державної служби державного службовця ОСОБА_4 , за підсумками службового розслідування зазначені посадові особи не можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, а тому дисциплінарне стягнення - догана, накладене тільки на ОСОБА_1 .

За змістом наказу від 25.08.2023 № 1758 в якості фактичної підстави для притягнення позивача до відповідальності вказано не проведення позивачем особисто або відсутність доручення іншій посадовій особі провести бесіду з державним службовцем ОСОБА_2 , не надання останньому пропозиції щодо зайняття жодної з наявних у ІНФОРМАЦІЯ_10 вакантних посад та неврахування наявності в останнього переваги у залишенні на роботі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що листом від 10.06.2021 головний спеціаліст відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_2 попереджений про заплановане вивільнення державних службовців.

Відповідно до частини третьої статті 49-2 КЗпП України у редакції, чинній на момент звільнення ОСОБА_2 , одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку з змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_22 (по стройовій частині) від 13.07.2021 № 103 з 14.07.2021 ІНФОРМАЦІЯ_16 переформований у ІНФОРМАЦІЯ_5 з розміщенням у АДРЕСА_3 .

Тобто, тільки з 14.07.2021 ОСОБА_1 набув повноважень керівника ІНФОРМАЦІЯ_15 переформованого у ІНФОРМАЦІЯ_5 з розміщенням у смт. Семенівка Полтавської області.

ОСОБА_7 був попереджений про заплановане вивільнення державних службовців 10.06.2021 та в силу частини третьої статті 49-2 КЗпП України, у цей же день йому повинні були запропонувати іншу роботу з урахуванням наявності переважного права на залишення на роботі.

Таким чином, оскільки лише з 14.07.2021 ОСОБА_1 набув повноважень керівника ІНФОРМАЦІЯ_15 переформованого у ІНФОРМАЦІЯ_5 з розміщенням у смт. Семенівка Полтавської області, 10.06.2021 позивач не мав повноважень пропонувати іншу роботу ОСОБА_7 із врахуванням переважного права залишення на роботі.

За викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що покладання відповідальності на позивача за дії, які об'єктивно не могли бути вчинені ОСОБА_1 , є безпідставним та протиправним.

Окремо слід звернути на строки притягнення до відповідальності, визначені приписами статті 87 Дисциплінарного статуту (6 місяців з моменту виявлення порушення).

Так, Наказ № 15 про звільнення з 16.08.2021 ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_15 , був виданий 16.08.202, в той час, як оскаржуваний позивачем Наказ № 1758 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, виданий 25.08.2023, тобто з пропущенням встановленого статтею 87 Дисциплінарного статуту строку притягнення військовослужбовця до відповідальності.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи пункту 3 розділу IV Порядку № 608, якими визначено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивача належним чином було повідомлено про початок та підстави проведення службового розслідування.

На переконання колегії суддів, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за видання наказу дворічної давності, а існування судової справи № 440/14894/21 не може зупиняти шестимісячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки, як вбачається з відомостей, наявних у єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 залучено до участі у справі № 440/14894/21 в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_23 . Отже, начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 з 15.02.2022 не мав перешкод у проведенні службового розслідування щодо ОСОБА_1 , однак призначив таке лише 27.06.2023.

Тобто, відповідачем всупереч вимог Дисциплінарного статуту ЗСУ та Порядку № 608 при накладені на позивача дисциплінарного стягнення не доведено допущення позивачем протиправної бездіяльності по відношенню к ОСОБА_2 , не надано доказів встановлення ступеня вини та з'ясування причини і умов, що сприяли вчиненню особою правопорушення, у зв'язку з чим Наказ від 25.08.2023 № 1758 слід вважати таким, що прийнятий без з'ясування і врахування всіх обставин, поза межами законодавчо встановленого строку притягнення військовослужбовця до відповідальності, що зумовлює визнання його протиправним та скасування.

Доводи відповідача про преюдиційність рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 440/14894/21 колегія суддів відхиляє, оскільки у справі № 440/14894/21 судом не досліджувалося питання протиправності саме дій керівника ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_1 при звільненні ОСОБА_2 та взагалі не встановлювалось протиправних дій будь-яких посадових осіб у звільненні ОСОБА_2 .

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 по справі № 440/13628/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2025 року

Попередній документ

127552765

Наступний документ

127552767

Інформація про рішення:

№ рішення:	127552766
№ справи:	440/13628/23
Дата рішення:	15.05.2025
Дата публікації:	26.05.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (15.05.2025)
Дата надходження:	14.09.2023

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

25.10.2023 09:00	Полтавський окружний адміністративний суд
15.11.2023 10:40	Полтавський окружний адміністративний суд
06.12.2023 09:30	Полтавський окружний адміністративний суд
15.01.2024 11:20	Полтавський окружний адміністративний суд
07.02.2024 10:20	Полтавський окружний адміністративний суд
04.02.2025 12:00	Другий апеляційний адміністративний суд
25.02.2025 10:00	Другий апеляційний адміністративний суд
17.04.2025 11:00	Другий апеляційний адміністративний суд
01.05.2025 12:30	Другий апеляційний адміністративний суд
15.05.2025 12:00	Другий апеляційний адміністративний суд