22 травня 2025 р. Справа № 520/3434/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.03.25 по справі № 520/3434/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 Міністерства оборони України щодо визнання протиправної діяльності суб'єкта владних повноважень;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 Міністерства оборони України вчинити наступні дії - надати завірені належним чином копії наступних документів: функціональні (службові) обов'язки, які покладалися на старшого лейтенанта ОСОБА_3 під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ; наказ про його відрядження до військової частини НОМЕР_1 із зазначенням підстав, строків та визначених завдань; витяги з розпоряджень, наказів або інших документів, що регулювали організацію навчальних заходів, зокрема навчальних стрільб, які відбувалися в період з 14 жовтня 2024 року по 15 жовтня 2024 року на полігоні неподалік населеного пункту Клугино-Башкирівка; відомості про облік особового складу військовослужбовців, залучених до зазначених навчальних заходів, зокрема щодо участі ОСОБА_3 ; документи про закріплення та облік вогнепальної зброї (пістолета ОСОБА_4 ), що була виявлена на місці події, зокрема інформацію про її належність до військової частини НОМЕР_1 та умови її використання; висновок службового розслідування щодо інциденту.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не надано завірені належним чином копії відповідних документів згідно переліку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що адвокатський запит був направлений на підставі ордера в інтересах потерпілої - дружини загиблого. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат має право звертатися із запитом для надання правничої допомоги, а доданий до запиту ордер підтверджує повноваження на представництво саме Перепелиці Л.М. Ці повноваження є достатніми. Водночас відповідно до ч.3 ст.56 та ч.1 ст.58 КПК України представник потерпілого має право на отримання документів, які мають значення для кримінального провадження. Вказаний запит був направлений у рамках кримінального провадження щодо смерті військовослужбовця, а не в інтересах особи, яка вже померла. Посилання суду на те, що адвокатський запит подано "в інтересах ОСОБА_3 , який був виключений зі списків військової частини у зв'язку зі смертю", є формальним і хибним. Сам факт смерті особи не припиняє інтерес потерпілої сторони та її права на отримання інформації, яка стосується обставин загибелі її чоловіка. Крім того, наведене у відповіді від 25.12.2024 обґрунтування відмови не містить жодного заперечення щодо наявності в розпорядженні військової частини документів, які запитувалися. Відповідач не посилався на неможливість їх надати через відсутність або знищення, не обґрунтував відмову жодною з підстав, передбачених законом. Навпаки, надана відповідь підтверджує, що документи у розпорядженні відповідача наявні, однак їх не було надано з мотивів, які не мають юридичного значення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що адвокат Мазюк С.О. в інтересах ОСОБА_3 17.12.2024 звернувся з адвокатським запитом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив надати документи, які мають значення для об'єктивного розслідування кримінального провадження №12024221240000982 від 15.10.2024 р.;
1) функціональні (службові) обов'язки, які покладалися на старшого лейтенанта ОСОБА_3 під час проходження служби;
2) наказ про відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 із зазначенням підстав, строків та завдань, що йому були визначені в рамках службових обов'язків та затвердженні командуванням;
3) витяги з розпоряджень, наказів або інших документів, які регулювали організацію навчальних заходів (зокрема навчальних стрільб), що проводилися на полігоні неподалік населеного пункту Клугино-Башкирівка у період з 14.10.2024 р. по 15.10.2024 р;
4) відомості про облік особового складу військовослужбовців, які були залучені до навчальних заходів (стрільб) на полігоні у зазначений період, включаючи інформацію про участь старшого лейтенанта ОСОБА_3 ;
5) документи про закріплення та облік вогнепальної зброї (пістолета ОСОБА_4 ), що була виявлена на місці події, зокрема інформація щодо її належності до військової частини НОМЕР_1 та умов її використання;
6) висновок службового розслідування щодо інциденту.
Листом від 25.12.2024 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що старший лейтенант ОСОБА_3 був виключений з списків частини у зв'язку зі смертю. З посиланням на ч. 6 ст. 55 КПК України зазначено, що командування військової частини НОМЕР_1 не має змоги задовольнити адвокатський запит.
Не погоджуючись з відмовою Військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з підстав їх необгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно до статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради (частина 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Колегія суддів дослідивши адвокатський запит про отримання документів від 17.12.2024, встановила, що адвокат Мазюк Сергій Олександрович, діючи на підставі ордеру про надання правової допомоги №1215549 від 18.10.2024 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 , на що відповідачем надано відповідь листом від 25.12.2024.
Зі змісту відповіді вбачається, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для задоволення його адвокатського запиту, оскільки особа, інтереси якої він представляє померла. Ордер, що наданий разом із адвокатським запитом виданий на надання правничої допомоги померлому ОСОБА_3 .
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі: 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Тобто, представництво адвокатом Мазюк С.О. інтересів потерпілого ОСОБА_3 припинилось 19 жовтня 20254 року, тобто в день смерті, а тому у адвоката Мазюка С.О. відсутні підстави для звернення із адвокатським запитом в інтересах потерпілого.
Стосовно посилань апелянта на те, що адвокатський запит був направлений на підставі ордера в інтересах потерпілої - дружини загиблого, доданий до запиту ордер підтверджує повноваження на представництво саме Перепелиці Л.М., є безпідставними, оскільки як зазначив сам адвокат у запиті так і відповідач у листі, ордер на надання правничої допомоги був виписаний на померлого ОСОБА_3 .
Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
За правилами ч.ч. 2, 6 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Поряд із тим, 22 жовтня 2024 року в рамках кримінального провадження №12024221240000982 постановою слідчого відділу Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області залучено у якості потерпілого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221240000982 від 16 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В матеріалах справи наявна копія ордеру серія АХ №1215850 від 21 жовтня 2024 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Мазюком Сергієм Олександровичем на підставі договору про надання правничої допомоги /доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № б/н від 18.10.2024 у правоохоронних органах та судах усіх рівнів на досудовому розслідуванні.
З огляду на що, колегія суддів вважає, що як потерпіла ОСОБА_1 так і адвокат в її інтересах мають право на звернення із запитом щодо померлого військовослужбовця ОСОБА_3 .
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення саме ОСОБА_1 або адвоката Мазюка Сергія Олександровича, що дієї в її інтересах до відповідача із запитом на отримання інформації (документів).
Враховуючи, що ОСОБА_1 ні особисто, ні через свого уповноваженого представника не зверталася до Військової частини НОМЕР_1 із запитом на отримання інформації, відповідно, відповідачем по відношенню до позивача не допущено протиправних дій чи бездіяльності, відповідь Військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2024 надана на адвокатський запит ОСОБА_5 від 17.12.2024, який подавався в інтересах іншої особи - ОСОБА_3 , колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 по справі № 520/3434/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова