Справа № 759/20656/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4928/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Єросова І.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
21 травня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Айдинян Анжели Василівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року про повернення позовної заяви, постановлену у складі судді Єросової І.Ю., у цивільній справі № 753/3995/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання. Просила встановити факт її постійного проживання разом з спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачці десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.
25 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, адвокат Айдинян А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що судом було порушено норми процесуального права. Зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 відповідала вимогам ЦПК України. А відтак, суд першої інстанції безпідставно залишив її без руху, а в подальшому, повернув. Також, зазначає, що раніше ОСОБА_1 вже зверталася до суду з позовом про встановлення даного факту. Ухвалою Святошинського районного суду від 05 липня 2024 у справі № 759/12674/24 позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачці, мотивувавши свої висновки тим, що даний факт має встановлюватися у порядку окремого провадження. В подальшому ОСОБА_1 звернулася із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини у порядку окремого провадження. Однак ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року в справі № 759/15628/24 заяву було залишено без розгляду, оскільки існує спір про право, та роз'яснено право звернутися до суду у порядку позовного провадження. 04 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із позовною заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини. Згідно з автоматизованого розподілу справу було знову передано судді Єросовій І.Ю. 11 жовтня 2024 року судом було постановлено ухвалу про залишення без руху, де суд вкотре роз'яснив природу позовного і окремого провадження та зазначив, що у позовному провадженні може бути розглянута вимога про встановлення факту, однак поряд із безпосередньо заявленими позовними вимогами. 25 жовтня 2024 року представником ОСОБА_1 було подано заяву про усунення недоліків, в якій було зазначено, що даний факт не може бути встановлений в порядку окремого провадження через існування спору про право, адже існує інший спадкоємець - відповідач ОСОБА_2 , крім того, було зазначено, що позивачка не може заявити вимогу про визнання права власності або іншу вимогу до ОСОБА_2 , оскільки станом на дату подачі позовної заяви право власності на спірне майно ні за ким не оформлене, свідоцтво про право на спадщину не видано. Разом з тим, не сприйнявши доводи, наведені у заяві про усунення недоліків, судом першої інстанції було прийнято ухвалу про повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 11 жовтня 2024 року.
Колегія суддів вважає, що така ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до вимог вказаної норми, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції має зазначити в ухвалі недоліки позовної заяви та яким чином такі недоліки мають бути усунені.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції роз'яснив відмінності позовного та окремого провадження, зазначив, що у позовному провадженні може бути розглянута вимога про встановлення факту, однак така вимога, яка є основною, заявляється поряд із безпосередньо позовними вимогами, як-то: встановлення факту постійного проживання та визнання за особою в порядку спадкування права власності; встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю і так далі. У даному випадку, подаючи до суду позовну заяву про встановлення факту спільного постійного проживання, позивач не заявляє жодних позовних вимог до відповідача, а також не визначає конкретний спосіб захисту порушеного права у відповідності до вимог ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Разом з тим, в ухвалі від 11 жовтня 2024 року суд першої інстанції не зазначив яким саме чином ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви не може вважатися обґрунтованою.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вказаної ухвали представник ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, в якій навів обґрунтування звернення із вимогами про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом з спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, та обрання позивачкою способу захисту.
При цьому за змістом статей 13 та 175 ЦПК України визначення предмета позову та змісту позовних вимог є виключною компетенцією позивача. Суд першої інстанції не вправі вдаватися до примусу позивача до зміни предмету позову та змісту позовних вимог шляхом залишення позову без руху.
Відтак, у суду першої інстанції були відсутні достатні підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання, для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Айдинян Анжели Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року, а справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді