Апеляційне провадження № 22-ц/824/10855/2025
Справа № 754/10663/23
21 травня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року позов задоволено. Повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року. Не погоджуючись із даним рішенням, позивач ОСОБА_1 23 квітня 2025 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" направила апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження, заявила клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення отримане відповідачем 24 березня 2025 року засобами поштового зв'язку.
Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано матеріали справи, яка на даний час надійшла до апеляційного суду.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва було ухвалене 16 грудня 2024 року, повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року, відтак, перебіг строку апеляційного оскарження розпочався 20 грудня 2024 року і тривав до 20 січня 2025 року включно (тридцять календарних днів, враховуючи вихідні дні). Подавши апеляційну скаргу 23 квітня 2025 року, відповідач пропустила вказаний строк.
Оскільки матеріали справи не містять інших відомостей щодо вручення відповідачу ОСОБА_1 копії рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, відповідно, ОСОБА_1 має право на поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Разом з тим, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи дане клопотання тим, що: "1.Жодною нормою Конституції України не передбачено сплачувати судового збору на судові витрати, оскільки всі судові витрати якими забезпечується фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються Державним бюджетом України в якому окремо визначаються видатки на утримання судів і суддів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя згідно ст.130 Конституції України та ст.2 ЗУ «Про джерела фінансування органів державної влади», у відповідності до вимог ст.4.2 Податкового кодексу України: «Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають» ст.9.4. Податкового кодексу України: «Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється».
2.Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази встановила ст.60. Вимога сплатити судовий збір встановлений неконституційним ЗУ «Про судовий збір» (3674-VI) який було прийнято з порушеною процедурою розгляду та ухвалення, який суперечить вимогам Конституції України, ЗУ «Про джерела фінансування органів державної влади», Податковому кодексу України є примушуванням до виконання цивільно-правових зобов'язань.
3.Спрямовування коштів судового збору на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів суперечить вимогам ч.2 статті 95 Конституції України, якою визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
4.Якщо суддя примушує позивача до виконання цивільно-правових зобов'язань, зокрема до сплати судового збору з погрозою недопущення до правосуддя чим порушує принцип Верховенства права, не дотримувався принципу Jura novit curia (суд знає закон), не має совісті як внутрішнього переконання яке ґрунтується на правосвідомості та високому рівні правової кваліфікації яку зобов'язаний мати кожен суддя, та дії такого судді підпадають під відповідальність встановлену ст.355 Кримінального кодексу України.
5.Виконання ст.3, ст.8, ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини не потребує оплати судового збору, як це вказано п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права суті цього права, та має переслідувати законну мету»".
Вирішуючи дане клопотання, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при поданні позовної заяви підлягало сплаті 2 684 грн., за подання апеляційної скарги справляється судовий збір в розмірі 3 220,80 грн. (2 684 грн. х 150 % х 0,8 = 3 220,80 грн.)
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, в заявленому клопотанні відповідачем ОСОБА_1 не зазначено підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору апеляційний суд відмовляє як у необґрунтованому.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, апеляційна скаргапідлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги не було надано доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими письмовими матеріалами іншим учасникам справи, а саме відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 - 7 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно було додати до апеляційної скарги докази направлення копії апеляційної скарги з доданими письмовими матеріалами до електронних кабінетів інших учасників справи в системі "Електронний суд", або, у разі відсутності у учасників таких кабінетів, долучити докази направлення листами з описом вкладення копії апеляційної скарги з доданими письмовими матеріалами на поштові адреси відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, а саме апеляційна скарга залишається без руху із наданням строку тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Таким чином, апеляційна скарга залишається без руху, для усунення недоліків заявнику необхідно протягом десяти днів надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та долучити докази направлення копії апеляційної скарги з доданими письмовими матеріалами відповідачамОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.