20 травня 2025 року м. Київ
Справа № 753/18471/24
Провадження №22-ц/824/8351/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова
компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 рокуу справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача:
- заборгованість за кредитним договором №2765866 від 31.12.2021 р. у розмірі 24 164 грн. 64 коп.;
- заборгованість за кредитним договором №211246 від 10.01.2022 р. у розмірі 36 679 грн. 97 коп.
Позов обґрунтовано тим, що що 31.12.2021 р., між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №2765866 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником електронного підпису одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на вебсайті, які є публічною пропозицією (офертою), повністю приймає умови кредитного договору та підтвердив, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись цих Правил.
19.07.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір факторингу №19072023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19.07.2023 до Договору факторингу №19072023 від 19.07.2023, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2765866 від 31.12.2021 р. у розмірі 24 164 грн. 64 коп., з яких: 4 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 464 грн. 64 коп. - сума заборгованості за відсотками.
10.01.2022 р., між товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №211246, який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником електронного підпису одноразового ідентифікатора. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту ТОВ «Селфі Кредит», які розміщені на веб-сайті, які є публічною пропозицією (офертою), повністю приймає умови кредитного договору та підтвердив, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись цих Правил.
29.02.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Селфі Кредит» укладено Договір факторингу №29022024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.02.2024 до Договору факторингу №29022024 від 29.02.2024, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №211246 від 10.01.2022 р. у розмірі 36 679 грн. 97 коп., з яких: 15 555 грн. 56 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 124 грн. 41 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2024 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 рокуПозовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30):
- заборгованість за кредитним договором №2765866 від 31.12.2021 р. у розмірі 24 164 грн. 64 коп., з яких: 4 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 464 грн. 64 коп. - сума заборгованості за відсотками;
- заборгованість за кредитним договором №211246 від 10.01.2022 р. у розмірі 36 679 грн. 97 коп., з яких: 15 555 грн. 56 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 124 грн. 41 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3 028 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, відповідачем порушувалося зобов'язання з повернення коштів та сплаті процентів за користування ними, що встановлені умовами договорів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду представником ОСОБА_2 - адвокатом Малиновською В.А. подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач ОСОБА_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , позов було пред'явлено у вересні 2024 року тобто після смерті відповідача а тому провадження у справі має бути закрито у зв'язку з смертю відповідача до пред'явлення позову.
Відзив від інших учасників справи на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
25 лютого 2025 року листом Київського апеляційного суду витребувано матеріали справи № 753/18471/24 з Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року - задоволено.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Встановлено, що відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 14 травня 2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 37 років про, що 14 травня 2024 року складено відповідний актовий запис № 8019, місце смерті Україна, Донецька обл., село Архангельське.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів звернулась до суду 20 вересня 2024 року
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною 1 статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
За змістом частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) міститься висновок, що: «якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред'явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі».
Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20).
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК, України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною, а тому за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини 1 статті 255 ЦПК України незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
За таких обставин, судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 помер до відкриття провадження у даній справі, а саме 04 травня 2024 року то ді як позов було пред'явлено у вересні 2024 року.
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про розгляд справи по суті, оскільки відповідач на момент подачі позову загинув.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки провадження у справі мало бути закрито у зв'язку зі смертю відповідача до пред'явлення позову до суду, а тому судом першої інстанції не було повно встановлено обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, провадження у справі у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_2 сплатив 3 633,60 грн судового збору.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню а тому з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року - скасувати.
Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 633,60 грн та судових витрат у розмір 1 000,00 грн.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна