1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 19 травня 2025 року, апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 15 квітня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
в режимі відеоконференцзв'язку
підозрюваного ОСОБА_5
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 19.03.2024 у кримінальному провадженні № 12023111030000716 від 10.02.2024 за підозрою у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу та скасувати повідомлення Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про підозру від 19 березня 2024 року ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12023111030000716 від 10.02.2024 року.
Слідчим суддею не взято до уваги надані ОСОБА_5 докази, які спростовують обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Апелянт стверджує про те, що у вказаний в підозрі часовий проміжок він не здійснював жодної транзакції, через зазначену крипто валютну біржу, що підтверджується роздруківкою з крипто валютної біржі Binance.
Звертає увагу на пояснення прокурора, які надані під час розгляду скарги. Так, прокурор не зміг пояснити чи правильно зазначено у повідомленні про підозру інформацію про сайт.
На переконання апелянта, повідомлення про підозру складено з грубим порушенням приписів ст.ст. 276. 277 КПК України, оскільки його зміст свідчить про наявність істотних суперечностей та їх некоректність.
Зауважує, що матеріали кримінального провадження не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували виникнення та наявність у ОСОБА_5 злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені захисником доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділенням відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030000716 від 10.02.2023 за фактом незаконного заволодіння коштами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Білоцерківського районного управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 29.05.2023, склад кримінального правопорушення перекваліфіковано з ч. 2 на ч. 3 ст. 190 КК України.
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Білоцерківського районного управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 08.11.2023, склад кримінального правопорушення перекваліфіковано з ч. 3 на ч. 4 ст. 190 КК України.
19 березня 2024 року слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Білоцерківського районного управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 складено та погоджено начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_10 повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке вручено 19 березня 2024 року о 09 год. 32 хв. батькові підозрюваного за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 .
Постановою начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 18.09.2024 виділено з матеріалів кримінального провадження №12023111030000716 від 10.02.2023 матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_5 та присвоєно виділеному кримінальному провадженню №12024111300000078.
Постановою слідчого від 18 вересня 2024 року досудове розслідування у виділеному кримінальному провадженні №12024111300000078 зупинено на підставі ст. 280 КПК України.
10 лютого 2025 року ОСОБА_5 направив до Тетіївського районного суду Київської області скаргу про скасування повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого суді Тетіївського районного суду Київської області від 15 квітня 2025 року у задоволенні скарги підозрюваного відмовлено.
Вказане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Як встановила колегія суддів, повідомлення про підозру ОСОБА_5 за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя під час розгляду скарги прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_5 у своїй скарзі по суті просив слідчого суддю надати оцінку повідомленій підозрі та фактично висловитися по суті пред'явленого обвинувачення, що може зробити тільки суд при розгляді справи по суті, прийнявши законне та обґрунтоване рішення, встановивши вину або невинуватість певної особи.
Під час розгляду скарги, слідчим суддею не встановлено факту спростування під час досудового розслідування доказів, що давали підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Водночас, очевидної недопустимості доказів на цій стадії провадження без дослідження їх у взаємозв'язку з іншими доказами, слідчий суддя не вбачав.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів у вчиненні кримінального правопорушення, колегія суддів вбачає обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , що узгоджується з практикою Європейського Судому з прав людини.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 - без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 15 квітня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний номер № 940/1261/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження № 11сс/824/3516/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 278 КПК