1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 15 травня 2025 року, апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому залишати житлове приміщення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22.00 годин по 06.00 наступної доби, строком до 17 червня 2025 року, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у вигляді 8 256 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 000 000 та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Крім того існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів БЕБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке 19 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування під № 72023000410000048, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
17 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
18 квітня 2025 року старший детектив Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 8 256 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 000 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року клопотання детектива залишено без задоволення та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому залишати житлове приміщення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22.00 годин по 06.00 наступної доби, строком до 17 червня 2025 року, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 заслухано доводи прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, прийшов до обґрунтованого висновку, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, доводи сторони обвинувачення про ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вірогідність настання заявлених ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з огляду також на обсяг підозри та інкримінований розмір шкоди, є обґрунтованими, прокурором надано достатні дані в обґрунтування застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Під час вирішення клопотання, враховано особу ОСОБА_6 , який одружений, є пенсіонером, має постійне місце проживання в м. Києві, раніше не судимий, а також з урахуванням віку та незадовільного стану здоров'я, у зв'язку з низкою хронічних захворювань, обсягу підозри щодо обставин 2019 року, добросовісної процесуальної поведінки у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов переконання, що запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в ході кримінального провадження, в межах строків досудового розслідування.
Стороною обвинувачення не наведено такого обсягу вагомих фактичних даних в обґрунтування підозри, та ступеню ризиків, які свідчили б про необхідність застосування виключного запобіжного заходу.
Тяжкість злочину та суворість покарання, яке загрожує особі в разі визнання особи винним, не може слугувати єдиною підставою для застосування виключного запобіжного заходу. Те, що особа підозрюється у вчиненні злочину певної тяжкості, з чим пов'язує прокурор неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, самі по собі не свідчать про неможливість уникнення встановлених ризиків шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Отже, за встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що для запобігання встановлених ризиків може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Такі обмеження та заборони, ступінь втручання на переконання слідчого судді будуть достатніми та необхідними для виконання процесуальних обов'язків підозрюваним та забезпечення досягнення завдань кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/15652/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/3612/2025 Доповідач ОСОБА_13
Категорія ст.181 КПК України