22 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/16285/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:.
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо не складення та не подання до ІНФОРМАЦІЯ_2 всіх необхідних документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_2 скласти та направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 всі необхідні документи про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не складення та не подання до ІНФОРМАЦІЯ_2 всіх необхідних документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти та направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 всі необхідні документи про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період, з 13.10.2023 по 11.02.2024, приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів). Зазначене, на його думку, дає право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Військовою частиною НОМЕР_2 в межах встановленого ухвалою суду строку подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що у відповідача відсутні будь які законні підстави для складання та направлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 всі необхідні документи про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024, крім періоду фактичного виконання завдань в період, з 04.12.2023 по 20.12.2023. Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №2 від 01.01.2024, район виконання бойових завдань роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 в період підпорядкування військовій частині НОМЕР_2 з 04.12.2023 по 20.12.2024 в районі АДРЕСА_1 , не входить до районів ведення воєнних (бойових) дій. Таким чином Позивач виконував бойові завдання військової частини НОМЕР_2 виключно в період з 04.12.2023 по 20.12.2024 року (сімнадцять днів). На підтвердження виконання бойових завдань, з врахуванням п. 2, 3, 4, 6, 8 Порядку № 260 командиром військової частини НОМЕР_2 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (через командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ) було виготовлено довідку вих. №4716 від 28.12.2024, яка підтверджує перелік особового складу та періоди виконання особовим складом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 бойових завдань, що в свою чергу є підставою для видачі наказу начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Таким чином, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 18.02.2022 та Окремого доручення Міністра оборони України, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту виконання бойових завдань військовослужбовцем. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, питання безпосереднього виконання військовослужбовцем бойових розпоряджень (наказів), підтверджено бути не може крім командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , командира військової частини НОМЕР_2 . Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, саме відповідні командири військових частин визначають, які військовослужбовці безпосередню виконують та виконували бойові розпорядження (накази), а які ні, та надають підтвердження їх виконання. На виконання бойового розпорядження №298 (гриф) від 04.12.2023 року командиром роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано рапорт від 20.12.2023 року вх №6328 від 26.12.2024 та командиром військової частини НОМЕР_2 , через командиром роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 надано довідку вих. №4716 від 28.12.2024. На підставі даної довідки та з врахуванням розділу ХХХІV Наказу №260 ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягало видати наказ на здійснення виплати додаткової винагороди за період з 04.12.2023 по 20.12.2023 року (сімнадцять днів).
Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в межах встановленого судом строку подано до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено довідки сформовані відповідачами про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань, однак сам позивач взагалі не зазначає жодних конкретних фактів виконання ним інших бойових (спеціальних) завдань та не надає жодних доказів, а лише вказує про неотримання ним додаткової щомісячної винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що у відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_5 надав довідки №1964 від 16.12.2023; №420 від 23.02.2024, №4716 від 28.12.2023. Як вбачається з витягу з журналу бойових дій: у період з 19.09.2023 по 27.09.2023 - несення бойового чергування згідно до бойового розпорядження командира 63 осб від 26.06.2023; у період з 13.10.2023 по 31.10.2023 - несення бойового чергування згідно до бойового розпорядження командира 63 осб від 26.06.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №236 дск від 21.10.2023; у період з 01.11.2023 по 30.11.2023 - несення бойового чергування згідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №236 дск від 21.10.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 об ТрО №2138 дск від 07.11.2023; у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 - несення бойового чергування згідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №298 дск від 04.12.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО№324 дск від 21.12.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №334 від 30.12.2023; у період з 16.01.2024 по 31.01.2024 - несення бойового чергування згідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №334 дск від 30.12.2023; у період з 01.02.2024 - 07.02.2024, 10.02.2024 по 11.02.2024 - несення бойового чергування згідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №334 дск від 30.12.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 об ТрО №259 дск від 05.02.2024. Листом №5/6312 від 24.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що ОСОБА_1 виконував бойові завдання згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 №1964 від 16.12.2023 ОСОБА_1 виконував бойові завдання з 08.11.2023 по 30.11.2023; №420 від 23.02.2024 ОСОБА_1 виконував бойові завдання з 05.02.2024 по 07.02.2024. Згідно довідки ВЧ НОМЕР_2 №4716 від 28.12.2023 ОСОБА_1 виконував бойові завдання з 04.12.2023 по 20.12.2023. Отже вбачається, що періоди участі ОСОБА_1 у бойових завданнях, які значаться у витязі з журналу бойових дій та довідках про виконання бойових завдань, не співпадають. З огляду на що слідує висновок, що не по всім проміжкам часу, участь ОСОБА_1 у бойових завданнях підтверджена належним чином оформленими документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням), що свідчить про бездіяльність відповідачів, щодо не складення та не подання до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пакету документів по всім періодам участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху; встановлено позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.03.2025 визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом; продовжено розгляд справи №620/16285/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 18.03.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувано у Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії: бойового розпорядження 63 осб від 26.06.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №236 дск від 21.10.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 об ТрО №2138 дск від 07.11.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_3 об ТрО НОМЕР_4 обр ТрО №334 від 30.12.2023, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 об ТрО №259 дск від 05.02.2024, а в разі неможливості надання вказаних документів відповідні пояснення щодо участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів за період з 19.09.2023 по 11.02.2024: а саме бойові накази (бойові розпорядження); журнали бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь позивача (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань; посвідчення про відрядження; письмові пояснення, в яких зазначити: куди, з якою метою та на підставі яких наказів, розпоряджень, позивач вибував з ІНФОРМАЦІЯ_6 у період з 19.09.2023 по 11.02.2024, а також докази про отриманням командиром роти охорони ОСОБА_2 довідок про безпосередню участь ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань.
Військовою частино НОМЕР_2 направлено до суду додаткові пояснення в яких зазначено, що на вимогу суду відповідач надає завірену копію сторінок журналу реєстрації вихідних документів військової частини НОМЕР_2 по номенклатурі 12 за 2023 рік (розпочата 14.11.2023), відповідно якого довідку вих. №4716 від 28.12.2024 було нарочно видано представнику роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 - прізвище ГУБАР. Також для відкритого розгляду справи було надано витяги із акту прийому-передачі № 5718 (гриф) від 06.12.2023, бойового розпорядження №298 (гриф) від 04.12.2023. Надання бойових розпоряджень не є можливим, оскільки вони мають гриф «дск» та з огляд на широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України основними підставами для обмеження такого права слід вважати «захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі ІНФОРМАЦІЯ_4 ) згідно бойових розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_7 перебувала в оперативному підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , де брала участь у бойових (спеціальних) завданнях та забезпечувала здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Відповідно до акту прийому-передачі №5718 (гриф) від 06.12.2023 рота охорони 4-го ІНФОРМАЦІЯ_2 передана з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_7 в підпорядкування військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_7 (а.с.69).
Як зазначає позивач, він виконував бойові (спеціальні) завдання пропорційно часу безпосередньої участі згідно з бойовими розпорядженнями (наказами) командира Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у складі оперативного підпорядкування Військової частини НОМЕР_1 , яка входить до сил та засобів Військової частини НОМЕР_7 , ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_8 », а саме: боротьба з диверсійно-розвідувальними групами та незаконними збройними формуваннями; утримання районів (територій) у прикордонній смузі, блокування та розгром угрупувань військ і сил противника; захист військ (сил) та об'єктів від засобів ураження, вогневе ураження повітряних цілей противника (у тому числі мобільними вогневими групами).
Згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 19.09.2023 по 11.02.2024 штаб-сержант ОСОБА_1 , головний сержант-командир відділення взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 виконував бойові (спеціальні) завдання пропорційно часу безпосередньої участі, та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у тому числі у складі оперативного підпорядкування Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 на підставі бойових розпоряджень (наказів) командира Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 .
З 11.06.2024 позивача виключено зі списків ІНФОРМАЦІЯ_3 .
26.06.2024, представник позивача звернулася з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_6 в інтересах позивача, в якому просила надати належним чином завірені копії документів (або належним чином завірені копії витягів з відповідних документів) про виконання військовослужбовцем бойових завдань.
Листом від 24.07.2024 №5/6312 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомило, що Військові частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не передбачені переліком (наказ МОУ від 07.06.2018 №44), а відтак позбавлені права видачі довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих військових частин військовослужбовців. Таким чином, видані довідки про виконання бойових завдань (додатки №1, 2, 3) не дає підстав ІНФОРМАЦІЯ_4 зробити належні виплати додаткової винагороди особовому складу відповідного підпорядкованого підрозділу охорони.
В подальшому, 29.07.2024 представником позивача було направлено адвокатські запити до Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , в яких вона просила надати належним чином завірені копії документів (або належним чином завірені копії витягів з відповідних документів) про виконання військовослужбовцем бойових завдань.
Листом від 25.09.2024 №1609 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що довідки про безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань пропорційно часу безпосередньої участі, згідно з бойовими розпорядженнями (наказами) командира Військової частини НОМЕР_1 на підставі рапортів командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_2 були надані за відповідні періоди від 16.12.2023 №1964 та від 23.02.2024 №420 (бойові розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , були отримані командиром роти охорони під особистий підпис). Службовими особами Військової частини НОМЕР_1 жодні документи, що стосуються виплат військовослужбовцям роти ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у військову частину не надходило.
Листом № 2192/1673 від 29.09.2024 Військова частина НОМЕР_2 повідомила, що на виконання вимог пункту 9 наказу №260 від 07.06.2018 для здійснення виплат, передбачених пунктом 2 наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 військовою частиною НОМЕР_2 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 була надана довідка №4716 від 28.12.2024 про підтвердження періоду виконання завдань відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 та переліком особового складу.
29.08.2024 в інтересах позивача було надіслано скаргу до Міністерства оборони України, в якій просили доручити розгляд зазначеної скарги уповноваженим особам Міністерства оборони України із залученням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_9 та Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства та провести службове розслідування та у межах компетенції вжити заходів, у тому числі організаційно-управлінського характеру, до усунення допущених порушень законодавства та реального поновлення законних прав та інтересів ОСОБА_1 , тобто виплати додаткової винагороди пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях.
Листом від 26.09.2024 №502/15/8616 ОК “ ІНФОРМАЦІЯ_8 », повідомило, що з метою підтвердження залучення особового складу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 до складу сил і засобів діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та виконання ними відповідних бойових завдань, зазначених у довідках ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 було направлено клопотання командирам Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про надання копій підтверджуючих документів, які були зазначені у відповідних довідках. Після отримання зазначених документів командуванням ІНФОРМАЦІЯ_6 буде прийнято рішення щодо можливості виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 .
Втім, станом на момент звернення до суду з позовом, здійснені представником позивача заходи, не призвели до відновлення порушених прав позивача, в зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).
За змістом частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України (частина четверта цієї статті).
У частині 2 статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Поняття “додаткова винагорода» входить у поняття “грошове забезпечення» (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ), так само відповідає визначенню поняття “заробітна плата» (стаття 1 Конвенції Міжнародної організації праці “Про захист заробітної плати» №95, ратифікованої Україною 30.06.1961).
Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р., № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р. та № 58/2023 від 06.02.2023 р., строк дії воєнного часу продовжувався та триває і на даний час.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 цієї постанови (у редакції станом на 13.10.2023) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 08.10.2022 № 1146, № 43 від 20.01.2023, № 836 від 09.08.2023, № 1001 від 15.09.2023, № 1162 від 07.11.2023, № 103 від 30.01.2024, № 419 від 12.04.2024, № 714 від 18.06.2024.
Пунктом 1 цієї постанови (у редакції станом на 11.02.2024) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов'язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».
Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 8 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Відповідно до пункту 2 Розділу ХХХІV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану) Порядку № 260 На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України телеграмами від 25.03.2022 № НР 248/1298 (застосувалась до 01.06.2022) та від 23.06.2022 №912/а/29 (застосовується після 01.06.2023) Міністр оборони України врегулював умови та порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям.
У пункті 1 окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29 зазначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії.
Згідно пункту 3 окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
У пункті 4 окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29 зазначено, що у разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Згідно з пунктом 5 окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29 виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини.
У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №2 до цього доручення).
Отже підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Окремого доручення Міністра оборони України, питания виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, питання безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, підтверджено бути не може.
У постановах від 21.03.2024 у справах №560/3159/23 та №560/12539/22 Верховний Суд вказував на те, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам №1, 2 Окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення.
З огляду на вказані норми, підставою для виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
Отже, на підставі наказів або розпоряджень видаються довідки про безпосередню участь у бойових діях чи заходах. Отже бойовий наказ або розпорядження є невід'ємною частиною документального підтвердження участі військовослужбовця в бойових діях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.10.2024 у справі №360/563/23.
При цьому необхідно врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2024 у справі №560/3159/23, за змістом якої порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду (аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23.05.2024 у справі №120/4387/23, від 24.05.2024 у справі №120/4967/23, від 28.05.2024 у справі №120/5170/23 та від 08.08.2024 у справі №280/2754/23).
Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.
У постанові від 16.03.2023 у справі №600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Насамперед Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №200/660/23 наголошував, що посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не надано доказів безпосередньої участі в бойових діях чи в забезпеченні таких заходів та не наведено конкретних періодів часу участі у бойових діях або заходах, є безпідставними, оскільки такі документи (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах) не можуть знаходитися у позивача, оскільки зазначені вище документи оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу військовослужбовець.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з журналу бойових дій інв. №903/дск від 01.01.2023 позивач у період з 19.09.2023 по 27.09.2023, з 13.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 31.12.2023, 16.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 07.02.2024, з 10.02.2024 по 11.02.2024 ніс бойові чергування згідно до бойових розпоряджень. При цьому відповідачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано довідки від 16.12.2023 №1964 про участь позивача у бойових діях або заходах за період з 08.11.2023 по 30.11.2023, від 28.12.2023 № 4716 про участь позивача у бойових діях або заходах за період з 04.12.2023 по 20.12.2023, від 23.02.2024 №420 про участь позивача у бойових діях або заходах за період з 05.02.2024 по 07.02.2024.
Суд зазначає, що вищеперераховані довідки про особисте та безпосереднє виконання заявником бойових завдань та участі у бойових діях, містять посилання на бойові накази, журнали бойових дій, рапорти т.в.о. командира військової частини, форма і зміст довідок відповідають додатку № 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29, а відтак суд не вбачає порушеного права позивача в цій частині.
Проте, учасниками справи не надано суду жодного доказу щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів у період з 13.10.2023 по 07.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 21.12.2023 по 04.02.2024 та з 08.02.2024 по 11.02.2024.
Як вже було зазначено судом, у пункті НОМЕР_8 окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29 зазначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», однак поняття «несення бойового чергування» не включено до переліку поняття безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».
Суд наголошує, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі сукупності інформації з таких документів: бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість, а також рапорт командира підрозділу із зазначенням участі кожного військовослужбовця, його звання, прізвища та кількості днів участі.
Отже лише вищевказані документи у розумінні статей 72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях (але за виключенням випадку існування спору стосовно предмету та змісту бойового завдання, або стосовно предмету та змісту бойової дії, або стосовно місця територіальної дислокації військового підрозділу).
Проте доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період з 13.10.2023 по 07.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 21.12.2023 по 04.02.2024 та з 08.02.2024 по 11.02.2024, а саме бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу матеріали справи не містять.
Суд підкреслює власне усвідомлення та усвідомлення кожним громадянином України значущості внеску кожного військовослужбовця у захист та оборону Батьківщини у період з 24.02.2022, але за волею законодавця додаткова винагорода у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі підлягає виплаті не за щоденне виконання завдань повсякденної військової служби, а по суті за професійний ризик несення військової служби в умовах існування миттєвої і невідворотної загрози загибелі військовослужбовця у ході бойової дії від дій ворога.
При цьому суд враховує, що із положень частин 1 і 2 статті 77 КАС України у поєднанні з приписами частини 4 статті 9, абзацу 2 частини 2 статті 77, частин 3 і 4 статті 242 КАС України слідує, що суб'єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише не спростування суб'єктом владних повноважень задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку частини 2 статті 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.
Суд засвідчує позивачу як військовослужбовцю глибоку повагу, шану та вдячність за виконання завдань військової служби під час повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, але з огляду на зміст згаданих вище належних норм матеріального права зауважує про відсутність правових підстав задоволення позову.
За таких обставин з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України суд змушений у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_10 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_11 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_12 ).
Суддя В.В. Падій