Справа № 420/8309/25
22 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, -
Стислий зміст позовних вимог.
Комунальне підприємство «Білгород-Дністровськводоканал» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення у формі припису Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, вул. 7-а Пересипська, 6, м.Одеса, 65042) від 04.03.2025 року за № 25 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, винесеного щодо КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 20937068, провул. Водопровідний, 1, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700).
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на поштову скриньку електронної пошти Позивачу надійшов у електронному вигляді припис Відповідача від 04 березня 2025 року за № 25 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін. Позивач із Приписом Відповідача не погоджується, вважає, що його прийнято на підставі необґрунтованих висновків, викладених Відповідачем в Акті перевірки № 471, щодо неправомірного формування, встановлення та застосування Позивачем тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що виразилося у наступному.
21.04.2025 року від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що за результатами позапланової перевірки було встановлено, що позивач сформував економічно необгрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме: порушив пункти 10, 19, 24 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги». Тариф на послуги з централізованого водопостачання сформований без дотримання вимог Порядку. Вказане призвело до порушення пункту 24 Порядку № 869 яким передбачено, що до тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги», а також витрати, пов'язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води. Вказане також визначено постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг», а саме підпунктом 2 пункту 2 який передбачає, що плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови. Врахування фактичної собівартості послуг при розрахунках економічно обґрунтованих тарифів та відповідно їх врахуванню при розрахунках не передбачено діючим законодавством. Ураховуючи вищенаведене, припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 25 від 04.03.2025 винесений відповідно до чинного законодавства.
29.04.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
08.05.2025 року надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Заяви чи клопотання від сторін не надходило.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Обставини справи.
На адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло колективне звернення мешканців м. Білгород-Дністровський Одеської області від 25.01.2025 року стосовно проведення перевірки Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» щодо обґрунтованості тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Державною службою з питань безпечності харових продуктів та захисту прав споживачів скеровано на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області лист від 29.01.2025 року №15.2.2-3/2136 яким зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області перевірити дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на підставі колективного звернення мешканців м. Білгород-Дністровський Одеської області від 25.01.2025 року про можливі порушення їх прав, законних інтересів.
На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 06.02.2025 року №279, направлення від 06.02.2025 року №220 на проведення перевірки у період з 12.02.2025 по 25.02.2025 року (без урахування вихідних днів) посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області був проведений позаплановий захід державного контролю щодо дотримання вимог законодавства про ціни і ціноутворення КП «Білгород-Дністровськводоканал». Предмет здійснення заходу: дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
За результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін складено акт від 25.02.2025 року №471, в якому зазначено порушення вимог законодавства, які виявлені під час перевірки.
Відповідно до Акту №471 від 25.02.2025 року, перевіркою встановлено наступні порушення:
- в порушення вимог пунктів 10,19,24 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» встановлено порушення Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. Сума необгрунтовано одержаної виручки склала 8398,18 грн.
Перевіркою встановлено, що при коригування та формуванні тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водопостачання, затверджених рішеннями виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 22.03.2024 № 131 «Про встановлення скоригованих тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» та від 30.12.2024 № 554 «Про встановлення тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал», внесені до структури плановані обсяги, плановані прямі матеріальні витрати, пов'язані з використанням електроенергії для технологічних потреб, плановані витрати на збут не відповідають вимогам Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, чим були порушені вимоги Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу при формуванні тарифів на комунальні послуги».
04.03.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 25, яким на підставі вищевикладеного, та керуючись п. 7 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частини 7 та 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зобов'язано позивача:
- в термін до 01 червня 2025 року сформувати економічно обґрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі-Порядок №869), за встановленими уповноваженими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення, та подати до органу місцевого самоврядування для встановлення тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал»;
- в термін до 01 червня 2025 року здійснити перерахунки за зверненням споживачів за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.04.02024 по 01.02.2025 на суму - 4197,63грн.
Водночас, не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI), органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667), Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику, зокрема у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Пунктом 2 Положення № 667 передбачено, що Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пп. 2 пункту 3 Положення № 667 одним з основних завдань Держпродспоживслужби є дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з пп. 11 пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:
- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);
- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Пунктом 7 цього Положення визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1092 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1, у тому числі Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Згідно з пунктом 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року № 159, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
У розумінні статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з абз. 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону № 877-V, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 18 Закону № 5007-VI уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII).
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону № 2189-VIII, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
В пункті 11 частини 1 статті 1 Закону № 2189-VIII надано визначення термінів, зокрема, плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону № 2189-VIII до повноважень органів місцевого самоврядування належать:
1) затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм;
2) встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону;
3) затвердження норм споживання комунальних послуг;
4) інформування населення відповідно до законодавства про стан виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також про відповідність якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;
5) здійснення моніторингу стану виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;
6) встановлення одиниці виміру обсягу наданих послуг з управління побутовими відходами;
7) прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами;
8) передача відомостей до електронного реєстру багатоквартирних будинків;
9) зберігання та забезпечення доступу до технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирні будинки та їх прибудинкові території, зокрема документів за обов'язковим переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, документів, на підставі яких багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічних паспортів будинків, планів інженерних мереж, документів, що засвідчують право власності чи користування земельними ділянками, документації щодо проведення робіт з капітального ремонту в багатоквартирних будинках;
10) зберігання примірників рішень (протоколів) загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків та розміщення на своїх офіційних веб-сайтах інформації про рішення, прийняті такими зборами.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону № 2189-VIII визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Виконавцями комунальних послуг з централізованого водопостачання є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення (п.п.5-6 ч.2 ст.6 Закону № 2189-VIII).
Згідно з ч.1 ст. 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 12 Закону № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
У відповідності до ч.3 ст. 17 Закону № 2189-VIII обсяг наданих споживачу послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води, крім випадків, встановлених законодавством.
Згідно з ч.4 ст.23 та ч.3 ст.24 Закону № 2189-VIII послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи водовідведення, спрямовані на створення сприятливих умов життєдіяльності людини та захист навколишнього природного середовища від негативного впливу стічних вод визначені Законом України «Про водовідведення та очищення стічних вод» від 12 січня 2023 року № 2887-IX (далі - Закон № 2887-IX).
Так, відповідно до п.п.3, 21, 29 ч.1 ст.1 Закону № 2887-IX, водовідведення - діяльність із збирання, транспортування, очищення та скидання стічних вод за допомогою систем водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення;
система централізованого водовідведення - сукупність об'єктів водовідведення для централізованого відведення, збирання, транспортування, очищення та скидання стічних вод, оброблення та утилізації осадів стічних вод населеного пункту;
централізоване водовідведення - господарська діяльність у сфері збирання, транспортування, очищення та скидання стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері водовідведення належать, зокрема, встановлення тарифів на послугу з централізованого водовідведення (абз.12 ч.1 ст. 12 Закону № 2887-IX).
Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, затверджені постановою КМУ від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) (далі - Правила № 690).
Так, згідно з п. 5 Правил № 690, послуги надаються споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуг, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - договір), та вимогами цих Правил.
Пунктом 14 Правил № 690 визначено, що надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з аб.1 п.32 Правил № 690 вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.
Пунктом 33 Правил № 690 передбачено, що плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Так, у відповідності до п.34 Правил № 690 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;
плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до пп.2 п. «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб'єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення визначений Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 291) (далі - Порядок № 869).
Відповідно до п.2 Порядку № 869 цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення для суб'єктів природних монополій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
Згідно з пп.14 п.3 Порядку № 869 тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення - вартість одиниці (1 куб. метра) централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку.
Пунктом 6 Порядку № 869 передбачено, що до розрахунку тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включаються витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Згідно з п.9 Порядку 869 формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов'язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.
Так, пунктами 11, 13-15 Порядку 869 передбачено, що розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, визначений річними планами згідно з пунктом 10 цього Порядку.
Планування витрат, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням планованих витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з діяльністю з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
До планованих витрат операційної діяльності включаються:
планована виробнича собівартість централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
плановані адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, пов'язаної з централізованим водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.
Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва з урахуванням фактичних показників попередніх періодів та прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат за попередні періоди, прогнозу індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.
До повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:
амортизація, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на ремонт та інше поліпшення основних фондів з урахуванням складених ліцензіатом планів виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.
Відповідно до п. 16 Порядку 869 до тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включається планований прибуток.
Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток та забезпечення обігових коштів.
Пунктом 24 Порядку № 869 передбачено, що до тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги», а також витрати, пов'язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.
Згідно з п.п.27, 31 Порядку № 869, формування тарифів на централізоване водопостачання споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється шляхом ділення різниці між планованими економічно обґрунтованими витратами на централізоване водопостачання з урахуванням планованого прибутку та планованою сумою відшкодування витрат, що розраховані відповідно до пункту 25 або пункту 26 цього Порядку, в обсягах реалізації централізованого водопостачання споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на обсяг реалізації централізованого водопостачання споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Формування тарифів на централізоване водовідведення для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється шляхом ділення різниці між планованими економічно обґрунтованими витратами на централізоване водовідведення з урахуванням планованого прибутку та планованою сумою відшкодування витрат, розрахованих відповідно до пункту 28 або пункту 29 цього Порядку, в обсягах реалізації централізованого водовідведення споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на обсяг реалізації централізованого водовідведення споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Підпунктом 2 пункту 2 Постанови КМУ Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг від 21 серпня 2019 р. № 808 установлено, що плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.
Висновки суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, під час проведення перевірки за дотриманням КП «Білгород-Дністровськводоканал» законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області виявлені наступні порушення, а саме:
«- перевірка формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з централізованого водовідведення та централізованого водопостачання, встановлених Рішенням № 518 не здійснювалася, у зв'язку з тим, що для населення застосовувалися тарифи на вказані послуги на рівні встановлених Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 07.12.2021 № 493. При перевірці скоригованих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, встановлених Рішенням № 131, було виявлено наступне. При формуванні тарифів на централізоване водовідведення Річний план господарської діяльності з централізованого водовідведення складений не на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, а на підставі обсягу реалізації послуг для населення, бюджетних установ та інших споживачів, без врахування загального пропускання стічних вод разом з біологічною очисткою. За наданими підприємством формами №2ТП-водгосп (річна) деякі фактичні обсяги пропускання стічних вод не відповідають обсягам у розрахованому затвердженому Річному плані. Аналіз обсягів централізованого водовідведення підприємством не проведений та не наданий. В результаті чого був зменшений обсяг централізованого водовідведення та збільшений тариф 1 кубічного метра централізованого водовідведення. Розрахунок статті «електроенергія» для технологічних потреб здійснено з урахуванням обсягу пропускання стічних вод разом з біологічною очисткою та з включенням обсягів прийому рідких побутових відходів, які не є складовою частиною централізованого водовідведення. Тобто, Річний план господарської діяльності з централізованого водовідведення та обсяги пропускання стічних вод, які включені у розрахунок витрат електроенергії не відповідають вимогам пунктів 10 та 19 Порядку № 869.
- до складу скоригованих тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених було враховано податок на землю по ставках податку, затверджених рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 08.07.2022 № 546-УІІІ «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Білгород-Дністровської міської територіальної громади». У планованих витратах розмір податку на землю у складі загальновиробничих витрат склав 716,2 тис. грн., у тому числі: на послугу водопостачання - 363,9 тис. грн., на послугу водовідведення - 352,2 тис. грн. На підтвердження оплати податку на землю/орендну плату за земельні ділянки, які знаходяться у користуванні підприємством, під час перевірки були надані платіжні доручення про сплату податку на землю за орендовані ділянки, які використовуються при наданні централізованого водопостачання. Протягом 2024 року оплата оренди за користування земельними ділянками за кошти підприємства склала 31187,00 грн., тобто менше врахованих у складі затверджених тарифів сум податку на землю. Вказане призвело до завищення планованих витрат тарифів централізованого водопостачання на суму 363,9 тис. грн., централізованого водовідведення - 352,2 тис. грн. за рахунок необґрунтованого включення витрат податку на землю при відсутності фактичних витрат. Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 15.07.2024 № 1251-VIII «Про затвердження Положення про плату за землю на території Білгород-Дністровської міської територіальної громади», яке ввелося в дію з 01 січня 2025 року, підприємство було визначено неплатником вказаного податку. На підставі чого, у складі тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджених Рішенням № 554, витрати на оплату земельного податку не враховувалися.
- перевіркою також було встановлено, що населенню, яке знаходилося на прямих індивідуальних договорах з підприємством, нараховувалася плата за абонентське обслуговування за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (за його наявності). Зі споживачів інших категорій, в тому числі населення юридичні особи (ОСББ, житлові кооперативи, тощо) плата за абонентське обслуговування не стягувалася. Розміри плати за абонентське обслуговування у період з 01.04.2024 по 01.02.2025 року були затверджені наказом КП «Білгород-Дністровськводоканал» від 15.03.2024 № 23 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування для споживачів послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що надаються отримувачам послуг за індивідуальними договорами», яку почало застосовувати підприємство з 01.04.2024 у розрахунку на одного абонента в місяць на послугу з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення була розрахована у розмірах, залежних від обладнання кількістю приладів обліку по особовому рахунку. Проте, до складу тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення були враховані витрати на збут, які також входили до складу тарифів на вказані послуги, які виставлялися населенню на прямих індивідуальних договорах. Таким чином, з населення на прямих індивідуальних договорах витрати на збут стягувався двічі: у складі планованих витрат затверджених тарифів та у платі за абонентське обслуговування. Вказане призвело до порушення пункту 24 Порядку № 869 яким передбачено, що до тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги», а також витрати, пов'язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води. Вказане також визначено постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг», а саме підпунктом 2 пункту 2 який передбачає, що плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.
Таким чином, розмір тарифів для мешканців на прямих договорах був завищений: на 1,98 грн. та склав 36,55 грн. замість 38,53 грн. за 1 м3 за послугу з централізованого водопостачання з урахуванням ПДВ;
- на 7,68 грн. та склав 27,97 грн. замість 35,65 грн. за 1 м3 на послугу з централізованого водовідведення з урахуванням ПДВ.
На підставі даних, наданих підприємством, скаржникам за період з 01.04.2024 по 01.02.2025 було зайво нараховано 8919,22 грн., в тому числі за послугу з централізованого водопостачання - 2414,26 грн., з яких сплачено 2268,77 грн.; за послугу з централізованого водовідведення - 6504,96 грн., з яких сплачено 6129,41 грн.
Зайво нарахована та сплачена сума у розмірі 8398,18 грн. (водопостачання - 2268,77 грн. та водовідведення - 6129,41 грн.) є сумою необґрунтовано отриманої виручки, яка підлягає вилученню до державного бюджету. Сума у розмірі 8919,22 грн. за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення підлягає поверненню споживачам шляхом перерахунків у рахунок майбутніх платежів. Розрахунок наведений у додатку №3 до акту перевірки.
Аналогічні порушення вимог Порядку № 869 встановлені у розрахунках тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Рішенням № 554, а саме: при розрахунку обсягів Річного плану не здійснений аналіз фактичних за останні 5 років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, а витрати на електроенергію визначаються виходячи з обсягів обоснованого Річного плану (порушені вимоги п.10, п.19, п.40 Порядку №869). Також включено до складу вказаних тарифів витрати на збут для населення на прямих індивідуальних договорах при нарахуванні плати за абонентське обслуговування. Розрахунок необґрунтовано отриманої виручки не здійснювався у зв'язку з тим, що тарифи на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення введено в дію з 01.02.2025.
Економічно обґрунтовані планові витрати, затверджені Рішеннями №№ 518 і 131 на централізоване водопостачання визначені в Додатку №1. Порівняльний аналіз планованих витрат, затверджених Рішеннями №№ 518, 131 і 554 визначені в Додатку № 2 до акту від 25.02.2025 №471.».
Так з аналізу положень Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення № 869 вбачається, що вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складається із трьох складових, а саме: плати за послугу, плати за абонентське обслуговування та плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
В свою чергу, вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.
Для кращого розуміння суд вважає за необхідне розкласти тариф на простi множники.
Тариф на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення складається із сум річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку.
В свою чергу, до річних планованих витрат повної собівартості входять витрати на:
- планові витрати операційної діяльності які включають в себе
планову виробничу собівартість централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
планові адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, пов'язаної з централізованим водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.
- фінансових витрат, пов'язаних з діяльністю з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
До повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:
амортизація, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на ремонт та інше поліпшення основних фондів з урахуванням складених ліцензіатом планів виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.
До складу планованої виробничої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:
1) прямі матеріальні витрати:
- витрати, пов'язані з використанням електроенергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з обсягів підйому та/або подачі води, пропускання стічних вод, їх очищення, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до галузевих нормативів та вимог законодавства з урахуванням особливостей технологічних процесів, які застосовуються на відповідному підприємстві, цін/тарифів на електроенергію в плановому періоді;
- витрати на придбання води в інших суб'єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб'єктами господарювання, які плануються відповідно до укладених договорів виходячи з необхідного обсягу подачі питної води та обсягу відведення стічних вод, передбачених річним планом господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, і діючих цін/тарифів підприємств-постачальників;
- витрати на придбання реагентів для очищення і знезараження питної води та стічних вод;
- інші прямі матеріальні витрати, пов'язані з використанням сировини, пально-мастильних матеріалів, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, придбаних комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (відповідно до виду діяльності).
2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення) відповідно до Закону України “Про оплату праці»:
- основна заробітна плата виробничого персоналу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;
- додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок до тарифних ставок і окладів (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, інші виплати, встановлені законодавством), премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, інші виплати, встановлені законодавством);
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).
3) інші прямі витрати:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виробничого персоналу;
- амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;
- витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (крім вузлів комерційного та розподільного обліку води) і використовуються у технологічному процесі виробництва/надання централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
- інші прямі витрати виробничої собівартості, до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню);
4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:
- витрати на управління виробництвом та обслуговування виробничого процесу (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього пункту, та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);
- амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;
- витрати на утримання основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення (матеріали, технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, пожежна і сторожова охорона, дезінфекція, дератизація, вивезення побутових відходів тощо);
- витрати на удосконалення технології та організації виробництва;
- витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;
- витрати на утримання санітарних зон;
- витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств з проведення планових перевірок стану обладнання, виконання регламентних робіт, зокрема ремонтно-налагоджувальних та інших, передбачених проектно-технічною документацією, освоєння нових потужностей, необхідних для забезпечення централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
- витрати, пов'язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов'язкових платежів;
- інші витрати загальновиробничого призначення.
До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:
- витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані відповідно до пункту 19 цього Порядку;
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
- інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорону праці);
- амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
- витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, охорона);
- витрати на оплату професійних послуг (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
- витрати на оплату Інтернету та послуг зв'язку (поштового, телеграфного, телефонного, телефаксу тощо);
- витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;
- витрати, пов'язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов'язкових платежів, крім тих, що включаються до виробничої собівартості;
- витрати на розв'язання спорів у судах;
- витрати на придбання пально-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури.
До складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення споживачам до внутрішньобудинкових систем будівель, у яких надаються такі послуги, а саме:
- витрати на оплату праці персоналу, розраховані відповідно до пункту 19 цього Порядку;
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування персоналу;
- оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу;
- амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
- витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренду, страхування, ремонт, опалення, освітлення, охорону);
- витрати на оплату інформаційних послуг;
- витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у разі наявності укладених договорів);
- витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов'язані з операційною діяльністю централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут.
До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами, позиками та інші витрати, пов'язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для провадження ліцензованої діяльності, відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.
Вирішуючи спір, суд виходить із того, що встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення відповідно до п.2 ч.3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 ст. 12 Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
У свою чергу, КП «Білгород-Дністровськводоканал», здійснюючи ліцензовану діяльність щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зобов'язане застосовувати тарифи, які затверджуються органом місцевого самоврядування.
При цьому, затвердження тарифів на комунальні послуги передбачає проходження процедури, визначеної чинним законодавством.
Як встановлено під час судового розгляду справи, рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради «Про встановлення тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» від 29.12.2022 року № 518, від 22.03.2024 року № 131, від 30.12.2024 року № 554 є чинним та не скасовані у судовому порядку. Відтак, використовуються позивачем при нарахуванні споживачам плати за надані послуги, зокрема і в частині застосування тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для всіх груп споживачів.
Щодо врахування до складу тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення витрат на «електроенергію» для технологічних потреб, суд зазначає наступне.
Так, в Акті №471 від 25.02.2025 року зазначено, що розрахунок статті «електроенергія» для технологічних потреб здійснено з урахуванням обсягу пропускання стічних вод разом з біологічною очисткою та з включенням обсягів прийому рідких побутових відходів, які не є складовою частиною централізованого водовідведення.
Суд зазначає, що витрати, пов'язані з використанням електроенергії для технологічних потреб входять до складу тарифу на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, що передбачено Порядком № 869.
Крім того, Комунальне підприємство «Білгород-Дністровськводоканал» здійснює надання наступних житлово-комунальних послуг:
36.00 Забір, очищення та постачання води,
37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Таким чином, КП «Білгород-Дністровськводоканал» обґрунтовано включено до складу витрат, пов'язаних з використанням електроенергії для технологічних потреб витрати на пропускання стічних вод разом з біологічною очисткою та з включенням обсягів прийому рідких побутових відходів.
Щодо врахування до складу скоригованих тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення податку на землю, суд зазначає наступне.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 08.07.2022 року № 546-УІІІ «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Білгород-Дністровської міської територіальної громади» затверджено тариф на земельний податок.
У планованих витратах розмір податку на землю у складі загальновиробничих витрат склав 716,2 тис. грн., у тому числі:
- на послугу водопостачання - 363,9 тис. грн.,
- на послугу водовідведення - 352,2 тис. грн.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 15.07.2024 року № 1251-VIII «Про затвердження Положення про плату за землю на території Білгород-Дністровської міської територіальної громади», яке вводилося в дію з 01 січня 2025 року, підприємство було визначено неплатником вказаного податку.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 30.12.2024 року № 554 «Про встановлення тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» встановлено тарифи з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «БілгородДністровськводоканал» на 2025 рік в розмірах та за структурою згідно з додатком.
Відповідно до Додатку до рішення «Структура тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» на 2025 рік» у складі тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, витрати на оплату земельного податку не враховувалися.
Щодо тверджень відповідача в Акті №471 від 25.02.2025 року проте, що з населення на прямих індивідуальних договорах витрати на збут стягувалися двічі: у складі планованих витрат затверджених тарифів та у платі за абонентське обслуговування., суд зазначає наступне.
Так, Постановою КМУ «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» від 21 серпня 2019 р. № 808 та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача).
Крім того, варто зазначити, що плата за абонентське обслуговування не є складовою частиною тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затверджується внутрішнім наказом підприємства) за планованими витратами на абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і в рахунку на оплату послуг значиться окремим платежем.
Таким чином витрати на збут не є складовою плати за абонентське обслуговування, а тому не мають включатися до такої плати за абонентське обслуговування.
Отже, дії КП «Білгород-Дністровськводоканал» щодо подвійного стягнення зі споживачів витрат на збут та включення таких витрат до плати за абонентське обслуговування є протиправними.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 04.03.2025 року за № 25, яким від Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» вимагається «у термін до 01 червня 2025 року сформувати економічно обґрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі-Порядок №869), за встановленими уповноваженими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення, та подати до органу місцевого самоврядування для встановлення тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал», є обґрунтованим та підлягає до виконання позивачем.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема щодо недотримання приписів Порядку №869 при формуванні розрахунку тарифів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування Припису Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 04.03.2025 року за № 25.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» (пров. Водопровідний, 1, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 20937068) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м.Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
.