Справа № 420/9089/25
22 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Селянського (фермерське) господарства «Тритікум» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Стислий зміст позовних вимог.
Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.03.2025 №9820/15-32-09-09-07-04 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32000,00 грн. до Селянського (фермерського) господарства «Тритікум», код за ЄДРПОУ 30420824, розташованого по вул. Тепличній, буд.1, в селищі Авангард Одеського району Одеської області, п/і 67806, прийняте заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області Анаром Ахмедовичем Алексеровим (код за ЄДРПОУ 44069166, вул. Семінарська, 5, м.Одеса, п/і 65044, ел. пошта: od.official@tax.gov.ua; тел.:+380(48) 707 28 01; -707 28 70; 705 61 54; -707 28 07(+факс).
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем ініційовано фактичну перевірку позивача з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками(найманими особами) . позивач зазначає, що наказ про призначення перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки «в.о.керівника» не є у даному разі ані керівником, ані заступником керівника, ані уповноваженою особою. В наказі відсутні посилання на джерело повноважень ОСОБА_1 як «в.о.керівника», тому такий наказ не міг бути виданий ним із таким зазначенням свого посадового становища і не міг виконуватись. Більше того, в наведеній правовій нормі (п.80.2 ст.80 ПКУ) можливість видання Наказу про перевірку особою, яка є «ВИКОНУЮЧИМ ОБОВ'ЯЗКИ» не передбачена. Також, всупереч підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України, в наказі не зазначені реальні підстави перевірки, а саме - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення СФГ «Тритікум» вимог законодавства в частині обліку, зберігання та транспортування пального, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання обігу пального. Саме посилання на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ недостатньо без наведення реальних підстав перевірки. В наказі також неправильно відображено адресу СФГ «Тритікум» - замість Одеського району зазначено Овідіопольський. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки, в якому зазначені порушення, а саме: за порушення ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) передбачена відповідальність згідно п.36 ч.2 ст.73 ЗУ №3817-ІХ; за фактом невідповідності відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та фактичною місткістю резервуара (ємності) передбачена відповідальність п.5 ч.2 ст.4б ЗУ №3817-ІХ. На підставі Акту перевірки Головним управління ДПС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення про застосування адміністративного штрафу.
17.04.2025 року від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області на підставі наказу проведено фактичну перевірку СФГ «Тритікум» та на підставі направлення на перевірку. Підставою для прийняття даного наказу: фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області з метою здійснення контролю, недопущення порушень у сфері підакцизних товарів було проведено аналіз господарської діяльності СФГ «Тритікум» код за ЄДРПОУ 30420824 в ході якого встановлено розбіжності, а саме: відповідно до даних «ЄРПН» за період з 10.01.2022 по теперішній час отримано пального в кількості 55 200,0 л, при цьому відповідно до даних «ЄРАН-2019» пального отримано 65 836,5 л, також не відображено у відомостях про об'єкти оподаткування ємність для зберігання пального. перевіркою встановлено факт зберігання дизельного пального за період з 26.01.2022 по 01.04.2022 в кількості З 145,0 літрів за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, без наявності відповідної ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробниціна і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (який діяв станом на момент встановлення порушення). (далі - Закону України 481/95-ВР) Разом з тим, 28.07.2024 року вступив в дію Заков України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - ЗУ № 3817- IX). Відповідно до частини 4 статті 73 ЗУ № 3817-IX податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) цієї статті, у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Згідно пункту 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). В ході обстеження місця зберігання пального відповідно до отриманої ліцензії за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, встановлено наявність резервуара об'ємом 12 м, про що складений додаток до акту фактичної перевірки, який підписаний представником Господарства Красноход О.I. Крім цього, Господарством надано довідку від 20.01.2025 № 3 в якій зазначено, що у резервуарі ємністю 12 м3 залишок но ПММ відсутній. Тобто, ємність резервуара складає 12 м3, що підтверджується фактичним обстеженням та наданою довідкою. 16.09.2022 Господарством подано заяву від 15.09.2022 № 23 до Головного управління ДПС в Одеській області (вх. Головного управління ДПС № 32114/АП від 16.09.2022) щодо отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) із зазначеною адресою місця зберігання: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, та загальною місткість резервуарів 10 000 літрів. Відповідно до Єдиного реєстру ліцензіатів, Господарством отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 19.09.2022 № 15210414202200320 термін дії з 19.09.2022 по 19.09.2027 за адресою місця зберігання: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Геплична, буд. І, загальна мієткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 10 000 літрів. Таким чином, перевіркою встановлено факт невідповідності відомостей, які міститься в Єдиному реєстру ліцензіатів та фактичною місткістю резервуара (ємності). Отже за висновком перевірки актом перевірки зафіксовані порушення: 1) За порушення ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїм, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), передбачена відповідальність згідно п. 36 ч. 2 ст. 73 ЗУ № 3817-IX. 2) За фактом невідповідності відомостей, які міститься в Єдиному реєстру ліцензіатів та фактичною місткістю резервуара (ємності), передбачена відповідальність п. 5 ч. 2 ст. 46 3У№ 3817-IХ.
Заяви чи клопотання від сторін не надходило.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» (далі - СФГ «Тритікум») є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.05.1999 року, номер запису 15431200000000734.
Основним видом діяльності за КВЕД є:
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур
01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів
01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин
46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами.
Відповідно до Наказу в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області від 14.01.2025 року № 257-п «Про проведення фактичної перевірки СФГ «Тритікум», на підставі п.п. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами), а саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, дотримання умов ліцензування призначено провести фактичну перевірку СФГ «ТРИТІКУМ», код за ЄДРПОУ 30420824 за податковою адресою: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1 з 15 січня 2025 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 17.01.2022 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
17.01.2025 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.01.2025 року № 257-п та направлень від 14.01.2025 року №489/15-32-09-07 та №490/15-32-09-07 проведено фактичну перевірку СФГ «Тритікум» за адресою господарського об'єкта: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1.
За результатами перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 27.01.2025 року № 3116/15-32-09-07/30420824.
У ході фактичної перевірки встановлено:
- факт зберігання дизельного пального за період з 26.01.2022 по 01.04.2022 в кількості 3 145,0 літрів за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, без наявності відповідної ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (який діяв станом на момент встановлення порушення), (далі - Закону України 481/95-ВР);
- факт невідповідності відомостей, які міститься в Єдиному реєстру ліцензіатів та фактичною місткістю резервуара (ємності).
Відповідно до висновків перевірки:
1) За порушення ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), передбачена відповідальність згідно п. 36 ч. 2 ст. 73 ЗУ № 3817-ІХ.
2) За фактом невідповідності відомостей, які міститься в Єдиному реєстру ліцензіатів та фактичною місткістю резервуара (ємності), передбачена відповідальність п. 5 ч. 2 ст. 46 ЗУ № 3817-ІХ.
12.02.2025 року позивач подав заперечення на акт перевірки.
27.02.2025 року за результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність висновків, викладених в акті фактичної перевірки від 27.01.2025 року № 3116/15-32-09-07/30420824 вимогам чинного законодавства України яке регулює обіг пального, заперечення залишено без задоволення,
06.03.2025 року на підставі Акту фактичної перевірки від 27.01.2025 року № 3116/15-32-09-07/30420824 Головним управління ДПС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення №9820/15-32-09-09-07-04 яким, на підставі п.п.54.3.3, п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п.36 ч.2 ст.73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 32 000,00 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Статтею 80 ПК України визначений порядок проведення фактичної перевірки.
Згідно з п. 80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. №481/95- ВР (далі - Закон №481/95-ВР) під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Вказаною статтею Закону №481/95-ВР ліцензію (спеціальний дозвіл) визначено як документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до ст.15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
-підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
-підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
-суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
-документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
-акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
-дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Статтею 17 Закону №481/95-ВР встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX (далі - Закон № 3817-IX).
Так, згідно з п.32 та п.49 ч.1 ст. 1 Закону№ 3817-IX, зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно), які належать суб'єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 28 Закону№ 3817-IX, зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
Суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
3) суб'єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
Суб'єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об'ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:
для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;
для суб'єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб'єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;
для суб'єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб'єктів господарювання), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;
для суб'єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - документом, що підтверджує прийняття пального.
Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов'язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.
Частиною 1 ст. 73 Закону№ 3817-IX передбачено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
Згідно з п.36 ч.2 ст. 73 Закону№ 3817-IX до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального:
за перше порушення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
за друге порушення - 8 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
за третє та наступні порушення - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року
Висновки суду.
Щодо доводів позивача про протиправність наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.01.2025 року № 257-п «Про проведення фактичної перевірки СФГ «Тритікум» з підстав того, що в наказі не зазначені реальні підстави перевірки, суд зазначає наступне.
Як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спиртуй алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
З приводу необхідності зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки конкретних підстав для її проведення, зокрема, інформації про порушення вимог законодавства, суд зазначає наступне.
21.01.2021 року Верховним Судом прийнято постанову у справі №460/1239/19 в якій зазначено, що не зазначення підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.
У постанові від 26 березня 2024 року по справі № 420/9909/23 Верховний Суд дійшов висновку, що саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
Таким чином, аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
У спірному випадку фактичну перевірку проведено у відповідності до підпункту п.п. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Перевіряючи питання дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, Судова палата виходить з того, що у Наказі від 14.01.2025 року № 257-п підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «На підставі п.п. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами), а саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, дотримання умов ліцензування».
Тобто, зі змісту цього Наказу вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.5 ПК України), так і фактична. У зазначеному Наказі фактичну підставу деталізовано шляхом посилання на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, дотримання умов ліцензування, тобто має місце конкретизація фактичної підстави.
Таким чином, обсяг зазначеної у наказі інформації у повному обсязі відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, а тому підстави для його скасування через неналежне оформлення відсутні.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що зміст спірного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.
Таким чином, доводи позивача щодо не зазначення контролюючим органом підстави для проведення фактичної перевірки є хибними.
У спірному випадку контролюючим органом за результатами проведеної перевірки встановлені порушення позивач вимог п.36 ч.2 ст.73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за місцем реєстрації та здійснення господарської діяльності СФГ «Тритікум»: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом було встановлено:
- факт зберігання дизельного пального за період з 26.01.2022 по 01.04.2022 в кількості 3 145,0 літрів за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, без наявності відповідної ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (який діяв станом на момент встановлення порушення), що передбачає відповідальність згідно п. 36 ч. 2 ст. 73 ЗУ № 3817-ІХ.
- факт невідповідності відомостей, які міститься в Єдиному реєстру ліцензіатів та фактичною місткістю резервуара (ємності), що передбачає відповідальність п. 5 ч. 2 ст. 46 ЗУ № 3817-ІХ.
06.03.2025 року Головним управління ДПС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення №9820/15-32-09-09-07-04 яким до позивача застосовано штрафні санкції, за порушення п.36 ч.2 ст.73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Отже, предметом доказування у цій справі є обставини, які підтверджують або спростовують висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення передбаченого ст. 15 Закону 481/95-ВР, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі п. 36 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817-ІХ.
З аналізу положень Закону 481/95-ВР вбачається, що чинним законодавством України передбачено обов'язок суб'єкта господарювання щодо отримання ліцензії на право зберігання пального для стаціонарних цистерн/ємностей, які мають фактичне місцезнаходження.
При цьому, Закон №481/95-ВР не містить вказівки на те, що пальне повинно зберігатися виключно у стаціонарних ємностях для зберігання пального; не визначає граничний об'єм пального чи обмежень по строку, з якого починається «зберігання пального»; саме по собі зберігання пального не є підставою для реєстрації акцизного складу, оскільки вимагає певного обсягу пального.
Крім того, у індивідуальній податковій консультації, наданій Державною фіскальною службою України від 15.08.2019р. №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, зазначено, що у розумінні Закону №481/95-ВР суб'єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію лише для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях. Вказана податкова консультація не скасована.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на балансі СФГ «Тритікум» знаходиться ємність для зберігання пального об'ємом 10 кв.м.
Законом передбачено отримання ліцензії для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.
Суд звертає увагу, що 29.12.2020 року СФГ «Тритікум» отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Термін дії до 29.12.2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС в Одеській області 26.01.2022 року прийнято розпорядження № 15-р про анулювання ліцензії у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.
19.09.2022 року СФГ «Тритікум» повторно отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Термін дії до 19.09.2027 року.
Суд звертає увагу, що у період з 26.01.2022 року по 19.09.2022 року позивачем здійснювалося зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального за що передбачалася відповідальність на підставі Закону №481/95-ВР.
Позивач, в свою чергу, зазначає, що придбане пальне зберігає у резервуарі, яке використовує підприємство на підставі договору від 13.06.2020 року, укладеного з ПП «Тепличне».
Будь-яких доказів у спростування вказаних обставин, а також відсутності у резервуарі за вказаний період пального позивачем не надано.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо незаконного анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 29.12.2020 року, оскільки позивачем не оскаржувалося розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області № 15-р від 26.01.2022 року.
За таких обставин суд погоджується з доводами податкового органу про наявність підстав для застосування вказаних санкцій, оскільки СФГ «Тритікум» не отримало ліцензії на право зберігання пального.
Відповідач належними доказами підтвердив правомірність спірного рішення, наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про правомірність оскаржуваного рішення, а тому відсутні підстави для скасування його судом.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Селянського (фермерське) господарства «Тритікум» (вул. Теплична, 1, с-ще Авангард, Одеського району, Одеської області, 67806, код ЄДРПОУ 30420824) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
.