Справа № 420/7612/25
20 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 86 відсотків на 80 відсотків грошового забезпечення противоправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса), провести перерахунок та здійснити виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсії, з урахуванням розміру за вислугу років 86 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб було перераховано пенсію з 01 січня 2018 року за нормами Закону, що діє на дату перерахунку, згідно з якою позивач отримує розмір пенсії, що не перевищує 80% відповідних сум грошового забезпечення. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року прийнято позовну заяву до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/7612/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
14.04.2025 р. до суду від представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 35189/25), відповідно до якого зазначено, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки суперечать положенням чинного законодавства. Вказано, що, по-перше, позивачем порушений строк на звернення до суду з позовом, передбачений ст. 122 КАС України; по - друге, повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило, а, отже, підстав для перерахунку немає; по-третє, пенсія за вислугу років позивачу була призначена відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому зазначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту "а статті 13 Закону в редакції, що діяла після 01.10.2011р. не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VI "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання з Україні" до зазначеної статті внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. 3 прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі Постанова № 103) перерахунок раніше призначених пенсій було здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку. Пенсія обчислена та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, тому для проведення її перерахунку підстав немає.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є полковником у відставці, якого звільнено в запас за пунктом 67, підпункту «б» (за станом здоров'я) 28 лютого 2005 року наказом Міністра оборони України № 124, на основі чого йому - ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу 32 роки на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 86 % від відповідних сум грошового забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії.
Здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), розмір перерахованої пенсії в порушення закону встановлений меншим ніж розмір пенсії встановлений під час призначення пенсії - у розмірі 80 % від розміру перерахованого грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2020р. в справі № 420/1724/20 за позовом позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги ОСОБА_1 , що набрало законної сили 07.08.2020р. були задоволені в повному обсязі:
-визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії при проведенні перерахунку з 01.01.2018 року з 86 до 80 % грошового забезпечення;
-зобов'язано відповідача провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням розміру на вислугу років 86 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
Позивач листом від 23.01.2025р звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про проведення перерахунку пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2020р. в справі № 420/1724/20, виходячи з 86 відсоткового розміру грошового забезпечення.
Відповідач листом від 07.02.2025р. № 3237-1764/Ч-02/8-1500/25 повідомив позивача про те, що 26.11.2024року набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024р. по справі № 420/26625/24, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії за рішенням суду по справі № 420/1724/20 у розмірі 86% грошового забезпечення згідно із довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення, що враховувалась при перерахунку пенсій станом на 01.01.2018р., то перерахунок пенсії проведено у розмірі 80% грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992р. № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.12.2023р. № ЮО105385.
Згідно наданого Перерахунку пенсії пенсійна справі № ЮО105385 -Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 , пенсія була перерахована із розрахунку 86% грошового забезпечення з 01.03.2023р. та була призначена у розмірі 34 080,13 грн.
Згідно наданого Перерахунку пенсії пенсійна справі № ЮО105385 -Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 , з 01.01.2025ро. пенсія була перерахована із розрахунку 80% грошового забезпечення та була призначена у розмірі 39 963,73 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом законних прав та інтересів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В силу ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В рішенні від 06.07.1999р. № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, від 29.06.2010р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, від 11.10.2011р. № 10-рп/2011).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до положень статті 13 Закону України № 2262-XII, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт б статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 82% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Порядок перерахунку призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Відповідно до частини другої статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії позивача був обмежений 80% відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідачем є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Вказане підтверджується Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишене без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Виходячи із вказаної норми, при ухваленні даного рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18).
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.
Обов'язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов'язковість судових рішень забезпечується державою.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач вже звертався до суду щодо бездіяльності та неправомірності дій відповідача.
Так, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2020р. в справі № 420/1724/20, що набрало законної сили 07.08.2020р., позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено в повному обсязі:
-визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії при проведенні перерахунку з 01.01.2018 року з 86 до 80 % грошового забезпечення;
-зобов'язано відповідача провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням розміру на вислугу років 86 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
З матеріалів справи, а саме з Перерахунку пенсії пенсійна справі № ЮО105385 - Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 , з 01.01.2025р., що міститься в матеріалах справи, з урахуванням відповіді відповідача від 07.02.2025р. . № 3237-1764/Ч-02/8-1500/25, вбачається, що було здійснено перерахунок пенсії позивача із розрахунку 80% грошового забезпечення без врахування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2020р. в справі № 420/1724/20, що набрало законної сили 07.08.2020р. не є скасованим на теперішній час.
Таким чином, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру з 01.01.2025р. пенсії до 80% відповідних сум грошового забезпечення, є протиправними.
Водночас, зважаючи на вище окреслене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням розміру на вислугу років 86 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії, вже були предметом розгляду в іншій справі, а саме №420/1724/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Рішення набрало законної сили 07.08.2020р., на теперішній час є чинним та не є скасованим.
Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, закриття провадження в адміністративній справі з наведених підстав можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність рішення (постанови) чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, в частині заявлених вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням розміру на вислугу років 86 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
При цьому, Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи наведене, та з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , шляхом:
- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 86 відсотків на 80 відсотків грошового забезпечення противоправними;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса), з 01.01.2025 року провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсії, з урахуванням розміру за вислугу років 86 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
2. Визнанати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 86% до 80 % грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса), з 01.01.2025 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , пенсії, з урахуванням розміру за вислугу років 86 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
4. Закрити провадження в адміністративній справі № 420/7612/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса) провести перерахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , пенсії з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням розміру на вислугу років 86 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково
20.05.25.