Справа № 420/39156/24
21 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в прийнятті документів ОСОБА_1 для оформлення паспорта громадянина України, оформлену в формі письмової відмови від 26.11.2024 р; визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо недокументування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, що є підставою для отримання документа, що підтверджує громадянство України - паспорта громадянина України, після прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення іноземного громадянства; зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області документувати ОСОБА_2 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, що є підставою для отримання документа, що підтверджує громадянство України - паспорта громадянина України; стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 грн, спричиненої протиправною бездіяльністю Відповідача.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначила, що 12.11.2024 ОСОБА_3 подала до Київського відділу у м. Одеса ДМС України пакет документів на оформлення паспорта громадянина України згідно з п. 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2015 р. №302. Серед документів нею також було подано довідку про реєстрацію громадянином України № 5112-000006918 від 22.02.2022, однак ОСОБА_4 було відмовлено в прийнятті документів на оформлення паспорта. На підставі абз. 2 п. 24 Порядку № 302 ОСОБА_4 12.11.2024 подала заяву з проханням надати їй в письмовому вигляді відмову в прийнятті документів на оформлення паспорта із зазначенням підстав такої відмови. Зазначена заява була зареєстрована міграційним органом 12.11.2024. Адвокатом було направлено відповідачу адвокатський запит з проханням повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.11.2024 щодо отримання в письмовому вигляді відмови в прийнятті документів на оформлення паспорта із зазначенням підстав такої відмови та 26.11.2024 адвокатом було повторно подано адвокатський запит з проханням надати копію відповіді за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.11.2024 щодо отримання в письмовому вигляді відмови в прийнятті документів на оформлення паспорта із зазначенням підстав такої відмови. Згідно відповіді від 03.12.2024, Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області здійснено розгляд заяви ОСОБА_4 щодо оформлення паспорта громадянина України та за результатами розгляду заяви підстав для документування паспортом громадянин України не встановлено. 12.08.2022 року МоргунО. була документована тимчасовим посвідченням громадянина України НОМЕР_1 . Документ, що підтверджує належність до громадянства України (тимчасове посвідчення громадянина України) є чинним. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23 Головним управлінням ДМС в Одеській області виконані в повному обсязі. Поряд з цим, як вказав представник, згідно листа від ГУ ДМС в Одеській області від 11.12.2024, ГУДМС в Одеській області була прийнята декларація ОСОБА_4 про відмову від іноземного громадянства виключно на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 (з урахуванням додаткового рішення від 27.03.2024 та змінами, внесеними постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024). Питання щодо процедури оформлення ОСОБА_4 паспорта громадянина України не було предметом судового розгляду у справі. Оскільки подана ОСОБА_4 декларація не відповідає вимогам законодавства про громадянство, то її подання, на думку управління, не створює підстав для вчинення інших дій, передбачених чинним законодавством, зокрема, оформлення паспорта громадянина України. Представник позивача наголосила, що судом у справі № 420/36347/23 визнано за ОСОБА_5 право на подачу декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації у зв'язку з наявністю незалежних від неї причин неможливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації; зобов'язано відповідача прийняти декларацію. Також Ухвалою суду про прийняття звіту, що декларація позивача на виконання рішення суду була прийнята відповідачем замість документа про припинення іноземного громадянства. Відтак, як вказала представник позивача, в межах даної справи розгляду підлягає виключно питання перешкоджання відповідачем позивачеві в оформленні паспорта громадянина України після прийняття у неї декларації про відмову від іноземного громадянства, замість документа про припинення громадянства російської федерації. Представник позивача зазначила, що чинне законодавство України закріплює форму довідки для отримання паспорта та обов'язковість видачі такої довідки для забезпечення особі можливості отримати паспорт та при цьому довідка про реєстрацію громадянином України є обов'язковою для подачі документів на оформлення паспорта, що не враховано відповідачем. При цьому, представник позивача вважає, що наявні всі законні підстави для відшкодування з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50 000,00грн.
08.01.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просив суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказав, що до заяви ОСОБА_4 про отримання паспорту громадянина України не було надано відповідного переліку документів, передбаченого п. 35 Порядку № 302. Враховуючи викладене, Київський відділ позбавлений можливості оформити та видати позивачу паспорт громадянина України за відсутності довідки про реєстрацію особи громадянином України. У зв'язку з вищевикладеним, як вважає представник відповідача, дії ГУ ДМС в Одеській області такими які вчиненні із дотриманням норм законодавства та з всебічним та повним з'ясуванням всіх обставин та матеріалів справи. Всі інші дії про які зазначає представник позивача в позовній заяві, а саме видача довідки про реєстрацію особи громадянином України без проходження відповідної законодавчо передбаченої процедури, що передує її отриманню, є втручанням в дискреційні повноваження державного органу. В свою чергу, як вказав відповідач, в силу вимог Закону № 3897 розгляд заяви ОСОБА_1 про набуття громадянства України зупинено до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. З урахуванням викладеного, твердження представника позивача про протиправну бездіяльність ГУ ДМС в Одеській області щодо не документування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, є, на думку представника відповідача, необґрунтованими. Водночас, відповідач вказав, що позивачем не обґрунтовано розмір заявленої моральної шкоди, не вказано яких саме фізичних чи моральних страждань вона зазнала. У позові представник позивача Тарасенко Д.Ю. посилається на те, що довгий час позивач не може завершити процедуру набуття громадянства України навіть після отримання нею позитивного рішення суду, що призводить до життя без чинних документів та неможливості реалізації через це багатьох основних прав, у зв'язку з чим позивачка зазначає сильних душевних страждань внаслідок протиправних перешкоджань відповідачем позивачеві в оформленні паспорта громадянина України, однак позов не містить розрахунку за таку моральну шкоду. Позаяк лише констатація завдання душевних страждань не є достатнім для стягнення моральної шкоди. Позивачем, як вказав відповідач, не наведено в чому полягали моральні страждання та переживання, а також чим підтверджуються такі переживання, страждання.
09.01.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник зазначила, що відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачеві у прийомі документів для оформлення паспорта, оскільки позивач не надала довідку про реєстрацію особи громадянином України, яка є підставою для оформлення паспорта громадянина України. При цьому відповідач ігнорує той факт, що сам же відповідач і відмовив позивачеві у видачі такої довідки, докази чого є в матеріалах справи. Поряд з цим, представник вказала, що норми про зупинення розгляду заяв про набуття громадянства позивача не стосуються.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з обставин, встановлених судом апеляційної інстанції у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі №420/36347/23, 22.02.2022р. позивач набула громадянство України за територіальним походженням, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про громадянство України».
На підтвердження набуття громадянства України ОСОБА_4 видано довідку про реєстрацію особи громадянином України №512-000006918 від 22.02.2022р. та тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 від 12.08.2022р. з терміном дії до 22.02.2024р.
У зв'язку із набуттям громадянства України, позивачем подано зобов'язання про припинення громадянства російської федерації та з 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб. Наступними Указами продовжено строк дії воєнного стану, який діє станом і на час розгляду цієї справи.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України посольство російської федерації в Україні припинило свою роботу.
У грудні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДМС в Одеській області, в якому просила суд визнати протиправною відмову відповідача прийняти у позивача декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації та зобов'язати ГУ ДМС в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року по справі №420/36347/23 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_6 прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні та прийняти відповідне рішення.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі №420/36347/23 апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року скасовано в частині зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення; ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації. Судове рішення набрало законної сили 13 травня 2024 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 р. встановлено судовий контроль за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 прийнято звіт Головного управління ДМС в Одеській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 р. у справі №420/36347/23.
Так, згідно вказаної ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 р. зобов'язано ГУ ДМС в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації, в свою чергу, про зобов'язання ГУ ДМС в Одеській області вчинити будь-які інші дії в зазначеному судовому рішенні зазначено не було. Всі інші дії про які зазначається в заяві ОСОБА_4 , а саме видача довідки про реєстрацію особи громадянином України, оформлення паспорта громадянина України, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон є встановленою законом процедурою, яку позивачка повинна пройти, натомість зобов'язання відповідача видати паспорт позивачці без проходження відповідної законодавчо передбаченої процедури, що передує його отриманню, є втручанням в дискреційні повноваження державного органу. Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23 виконана, оскільки Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято декларацію про відмову від іноземного громадянства від 01.09.2023 замість документа про припинення громадянства російської федерації, що підтверджується листом від 22.05.2024 № 5100.16-5550/51.1-24.
ОСОБА_3 звернулась до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із заявою від 02.10.2024 про видачу довідки про реєстрацію громадянином України у порядку п.35 Порядку №302 (а.с.25), відповідь на яку надано не було.
Представник ОСОБА_1 звернулась до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із адвокатським запитом від 02.10.2024 в якому просила повідомити про готовність довідки про реєстрацію громадянином України, що є підставою для оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.27).
Згідно наявного у матеріалах справи листа Головного управління міграційної служби України в Одеській області від 09.10.2024, адресованого представнику ОСОБА_1 , управлінням виконано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23, а зобов'язання вчинити будь -які інші дії у судовому рішенні не зазначено (зворотній лист а.с.27).
Представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із адвокатським запитом від 23.10.2024 у якому представник просить повідомити, чи достатньо наявного у ОСОБА_4 пакету документів для оформлення паспорта громадянина України та у разі нестачі документів - повідомити, яких саме не вистачає. Разом із запитом було подано: свідоцтво про народження; копія довідки про реєстрацію громадянином України від 22.02.2022 №5112-000006918; копія довідки про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м.Одеси; копія картки платника податків; копія ТПГУ (а.с.28-29).
Листом Головного управління міграційної служби України в Одеській області від 31.10.2024 повідомлено представника ОСОБА_1 про те, що питання документування громадян російської федерації, що подали декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства рф тримається на контролі ДМС України.
Представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із адвокатським запитом від 04.11.2024 у якому представник просить повторно повідомити, чи достатньо наявного у ОСОБА_4 пакету документів для оформлення паспорта громадянина України та у разі нестачі документів - повідомити, яких саме не вистачає (а.с.30-31).
Листом Головного управління міграційної служби України в Одеській області від 12.11.2024 повідомлено представника ОСОБА_1 про те, що для видачі та оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_4 , необхідно дотримання порядку подання заяви про оформлення та видачу паспорта громадянина України, а саме зазначену заяву повинно бути подано встановленої форми, з наданням відповідного переліку документів та особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно заяви ОСОБА_1 від 12.11.2024, адресованого Київському відділу у м. Одеса Державної міграційної служби України, заявник вказала, що ОСОБА_5 12.11.2024 було подано пакет документів на оформлення паспорта громадянина України згідно п.35 Порядку №302. Серед документів було подано довідку про реєстрацію особи громадянином України №5112-000006918 від 22.02.2022. Заявнику повідомлено, що у прийнятті документів відмовлено. У зв'язку з чим, заявник просить надати у письмовому вигляді відмову у прийнятті документів на оформлення паспорта, із зазначенням підстав такої відмови (а.с.33).
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 26.11.2024 надано відповідь, що Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області здійснено розгляд заяви щодо оформлення паспорта громадянина України та за результатами розгляду заяви підстав для документування паспортом громадянина України не встановлено. Відповідно статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну. 12.08.2022 заявник була документована тимчасовим посвідченням - громадянина України НОМЕР_1 . Документ, що підтверджує належність до громадянства України (тимчасове посвідчення громадянина України) є чинним. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23 Головним управлінням ДМС в Одеській області виконані у повному обсязі.
Представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із адвокатським запитом від 04.12.2024 у якому просила повідомити конкретні підстави, з яких ОСОБА_6 було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України (а.с.37-38).
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 11.12.2024 надано відповідь, що оскільки подана декларація не відповідає вимогам законодавства про громадянство, то її подання не створює підстав для вчинення інших дій, передбачених чинним законодавством, зокрема, оформлення паспорта громадянина України.
Позивач, оскаржуючи протиправну відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в прийнятті документів ОСОБА_1 для оформлення паспорта громадянина України, оформлену в формі письмової відмови від 26.11.2024 та бездіяльність щодо недокументування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, що є підставою для отримання документа, що підтверджує громадянство України - паспорта громадянина України, після прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення іноземного громадянства, звернулась до суду із цим позовом.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про громадянство України» від 18.01.2001р. №2235-III (далі - Закон №2235-III) для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України іноземцем подається зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
При цьому, за визначеннями, наведеними у ст.1 Закону №2235-ІІІ, незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури; декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Пунктом 2 частини другої статті 9 Закону №2235-ІІІ передбачено, що умовами прийняття до громадянства України є подання іноземцем зобов'язання припинити іноземне громадянство. Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Отже особа, яка набула громадянство України, у випадку неможливості подати документ про припинення іноземного громадянства (підданства) з незалежних від неї причин, може подати до уповноваженого органу України декларацію про відмову від іноземного громадянства.
У відповідності до Положень п.119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
При цьому, п.35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302, заявник для оформлення паспорта подає: 1) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження); 2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв'язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном); 3-1) заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку); 4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); 6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); 7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; 8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). До документів також долучається власноручно написана заява особи про необхідність оформлення паспорта, у якій за відсутності документів, зазначених в абзаці першому підпункту 2 цього пункту, зазначається відповідна інформація, та окремий аркуш з підписом особи (у разі відсутності фізичних вад) для подальшого сканування із застосуванням засобів Реєстру. Під час підготовки документів уповноважена особа проводить перевірку тотожності особи, зображеної на фотокартці, з особою, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.
При цьому, наявні у матеріалах справи листи (відмови) Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в тому числі оскаржуваний позивачем від 26.11.2024, не містить підстави відмови ОСОБА_6 в прийнятті документів на оформлення паспорта громадянина України.
Так, листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 26.11.2024 надано відповідь, що Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області здійснено розгляд заяви щодо оформлення паспорта громадянина України та за результатами розгляду заяви підстав для документування паспорту громадянина України не встановлено. Відповідно статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну. 12.08.2022 заявник була документована тимчасовим посвідченням - громадянина України НОМЕР_1 . Документ, що підтверджує належність до громадянства України (тимчасове посвідчення громадянина України) є чинним. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23 Головним управлінням ДМС в Одеській області виконані в повному обсязі.
В свою чергу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії (в даному випадку відмови, викладеної в листі), як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення управлінням конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Тобто, в даному випадку відповіді на запити ОСОБА_1 на прийняття документів на оформлення паспорта громадянина України, згідно п.35 Порядку №302, не містять ні юридичних, ні фактичних мотивів його прийняття.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд , керуючись положеннями ч.2 ст.9 КАС України, вважає, що наявні підстави для частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо вирішення питання прийняття документів ОСОБА_1 для оформлення паспорта громадянина України;
- зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути питання прийняття документів ОСОБА_1 для оформлення паспорта громадянина України, поданих 12.11.2024, із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо недокументування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, що є підставою для отримання документа, що підтверджує громадянство України - паспорта громадянина України, після прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення іноземного громадянства та зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області документувати ОСОБА_2 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, що є підставою для отримання документа, що підтверджує громадянство України - паспорта громадянина України, суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_3 звернулась до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із заявою від 02.10.2024 про видачу довідки про реєстрацію громадянином України у порядку п.35 Порядку №302 (а.с.25), відповідь на яку надано не було.
Крім того, представник ОСОБА_1 звернулась до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із адвокатським запитом від 02.10.2024 в якому просила повідомити про готовність довідки про реєстрацію громадянином України, що є підставою для оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.27).
Згідно наявного у матеріалах справи листа Головного управління міграційної служби України в Одеській області від 09.10.2024, адресованого представнику ОСОБА_1 , управлінням виконано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 420/36347/23, а зобов'язання вчинити будь - які інші дії у судовому рішенні не зазначено (зворотній лист а.с.27).
Тобто, ОСОБА_3 зверталася до Головного управління міграційної служби України в Одеській області із заявою від 02.10.2024, яка по суті відповідачем розглянута не була та лише в листі Головного управління міграційної служби України в Одеській області від 09.10.2024 вказано про виконання рішення суду, яке не стосується запитуваної позивачем інформації(довідки).
Відтак, беручи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд, керуючись положеннями ч.2 ст.9 КАС України, вважає, що наявні підстави для частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо розгляду заяви ОСОБА_3 від 02.10.2024 про документування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, та зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 02.10.2024 про документування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, із прийняттям відповідного рішення.
При цьому, суд не приймає до уваги долучений до позовної заяви представником позивача лист від 21.08.2023, адресований ДМС ОСОБА_7 щодо обов'язковості надання довідки про реєстрацію особи громадянином України, як лист, що не адресований ОСОБА_6 (а.с.39).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 р.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з'ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому, позивачем не зазначено жодних обґрунтованих обставин на підтвердження заподіяння відповідачем моральної шкоди у вказаному розмірі та не доведено факту заподіяння йому моральних та фізичних страждань, а отже не підтверджено наявність причинного зв'язку між заявленою моральною шкодою з невидачею відповідного документу.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00грн.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Разом з тим, позивач у прохальній частині адміністративного позову просить суд стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн позивач додав до позовної заяви договір про надання правової допомоги від 22.11.2023 №22/11/23, додаток до договору від 13.12.2024, опис послуг від 16.12.2024, рахунок - фактура від 16.12.2024, ордер та Свідоцтво.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст.134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (с.7 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн. є необґрунтованим та завищеним.
З урахуванням зазначеного, характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу доказів у справі, суд вважає за можливе зменшити розмір таких витрат до 4000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо вирішення питання прийняття документів ОСОБА_1 для оформлення паспорта громадянина України.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути питання прийняття документів ОСОБА_1 для оформлення паспорта громадянина України, поданих 12.11.2024, із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо розгляду заяви ОСОБА_3 від 02.10.2024 про документування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 02.10.2024 про документування ОСОБА_1 довідкою про реєстрацію особи громадянином України, із прийняттям відповідного рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, м.Одеса, вул. Преображенська 44) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20грн(одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00грн.( чотири тисячі гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра