про відмову в забезпеченні позову
22 травня 2025 р. № 400/5087/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомФермерського господарства “ДОБРОБУТ», вул. Покровська, 115,с. Возсіятське,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,55542,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150,
прозаява про забезпечення позову,
16.05.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства “ДОБРОБУТ» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ112813 від 20.03.2025р. про застосування до фермерського господарства “Добробут» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою від 20.05.2025 суд залишив позовну заяву Фермерського господарства “ДОБРОБУТ» без руху, запропонував позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду документ про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
21 травня 2025 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ112813 від 20.03.2025.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник заявника посилається на те, що спірна постанова з дня на день буде направлена до органів державної виконавчої служби для примусового виконання. Позивач зазначає, що під час виконання зазначених постанов будуть арештовані рахунки позивача, а також обмежена можливість здійснювати виплату заробітної плати працівникам, перереєстрацію транспортних засобів в органах МРЕВ, господарська діяльність позивача буде повністю заблокованою. За таких обставин, є абсолютно очевидним, що розгляд справи в суді буде відбуватися довше ніж вжиття виконавчою службою заходів направлених на примусове виконання рішення суду. Тобто, у разі можливого задоволення позову реального захисту прав та інтересів позивача не відбудеться, оскільки до цього часу господарська діяльність господарства буде зупинена, адміністративно-господарський штраф буде списано з банківського рахунку і сам по собі судовий процес не буде мати жодного сенсу.
Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з приписами ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 Кодексу.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає таке.
Заява про забезпечення позову обґрунтована наявністю обставин, передбачених п. 1) ч. 2 ст. 150 КАС України, а саме: невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, позивач посилається на те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості виконати рішення у цій справі. Позивач пов'язує такі наслідки з незворотністю дій, які будуть виконані органами виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження, зокрема з арештом рахунків позивача.
Водночас, заявник підтверджує, що наразі таке виконавче провадження ще не відкрито.
Оцінюючі доводи позивача, суд зазначає, що вони не можуть визнаватись достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, адже сформульовані як можливість/ймовірність настання у майбутньому негативних наслідків, які пов'язані з діями, які мають також відбуватись в майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях.
Натомість, для застосування заходів забезпечення позову існування порушення прав позивача або неможливість їх відновлення без вжиття заходів забезпечення позову має бути реальним, вбачатися з матеріалів справи, чого у даному випадку немає.
Крім того, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки суд здійснює захист реально порушених прав позивача, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
В заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що відкриття виконавчого провадження і арешт його рахунків, яке відбудеться в майбутньому, зупинять його господарську діяльність. Проте, суд зауважує, що наявність необхідного зв'язку між відкриттям виконавчого провадження і настанням для позивача таких наслідків матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність доказів того, що виконавче провадження відкрито і виконавцем розпочато примусове виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд не встановив обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви Фермерського господарства "ДОБРОБУТ" про забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ112813 від 20.03.2025 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Дерев'янко Ліна Леонідівна