22 травня 2025 р. № 400/1473/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаКоблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4,с. Коблеве,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57453, Виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4,с. Коблеве,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57453
провизнання протиправним та скасування рішення від 22.11.2024 №169,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 22.11.2024 №169 «Про анулювання адреси, присвоєної рішенням виконавчого комітету від 15.09.2022 року № 56 «Про присвоєння адреси закінченого будівництвом об'єкту».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником нерухомого майна громадського будинку (насосна станція). Спірним рішенням виконавчий комітет Коблівської сільської ради анулював своє рішення про присвоєння адреси цьому об'єкту. Позивач, покликаючись на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок присвоєння адрес об'єктів там будівництва, об'єктам нерухомого майна, вважає рішення про анулювання адреси протиправним. Також позивач зазначає про неприпустимість скасування органом місцевого самоврядування свого акту ненормативного характеру. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 21.02.2025 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою 03.04.2025 суд залучив до участі у справі №400/1473/25 у якості другого відповідача виконавчий комітет Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - відповідач 2) як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято спірне рішення; відповідно до ч.6 ст.48 КАС України суд розпочав розгляд справи спочатку.
Цією ж ухвалою суд за власною ініціативою витребував у виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області копії матеріалів, які стали підставою для прийняття рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 22.11.2024 №169.
Відповідачі у встановлений строк відзиви на позовну заяву не надали, проти позову не заперечили.
Відповідачем 2 вимоги ухвали про витребування доказів не виконані.
Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши позовну заяву, а також додані до неї докази, суд дійшов наступних висновків.
Позивачем додано до позовної заяви копію спірного рішення, копію свого паспорта і довідки про присвоєння РНКОПП.
З копії рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 169 від 22.11.2024 (далі також - спірне рішення) суд встановив, що цим рішенням відповідач 2 анулював адресу, присвоєну рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради від 15.09.2022 № 56 «Про присвоєння адреси закінченого будівництвом об'єкту» громадському будинку (насосна станція), що споруджений на земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:12:041:0301 та яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 як безпідставно присвоєну, у зв'язку з наданням завідомо неправдивих відомостей.
Доказів реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, адресу якого анульовано спірним рішенням, матеріали справи не містять.
Не погодившись з рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 169 від 22.11.2024, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми законодавства України.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до статті 5 цього Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
За змістом пункту 1-1 частини першої статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Стаття 26-3 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) визначено, що адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
За частиною 2 цієї статті порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об'єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об'єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру".
Порядком присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна № 690 (далі - Порядок № 690), прийнятим Кабінетом Міністрів України 07.07.2021 на розвиток положень Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", затверджено єдину процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об'єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об'єкта, які є самостійними об'єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).
Порядком № 690 визначено, що органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п'ятої статті 26-3 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - уповноважені органи з присвоєння адрес).
За частиною 5 ст. 26-3. Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується:
виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси у строк, визначений цією статтею.
Згідно з п. 3-1 Порядку № 690 документи для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси подаються уповноваженим органом з присвоєння адрес:
виключно в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
особисто через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення центру надання адміністративних послуг - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна здійснюються виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності (п. 5 Порядку № 690)
Застосовуючи ці приписи релевантних джерел права до обставин справи суд зазначає наступне.
З спірного рішення відповідача 2 вбачається, що рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 56 від 15.09.2022 громадському будинку (насосна станція) була присвоєна адреса. В якості підстави для анулювання цього рішення спірне рішення містить посилання на те, що адреса присвоєна безпідставно у зв'язку з наданням завідомо неправдивих відомостей.
Що це за відомості, ким і кому вони були надані в спірному рішенні не зазначено, що дає підстави вважати, що таке рішення не є належно обґрунтованим.
Суд зазначає, що під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття. Проте, враховуючи, що відповідачем 2 не виконано вимоги ухвали суду про витребування доказів і не надано до суду копії матеріалів, які стали підставою для прийняття спірного рішення, суд не оцінює ці обставини.
Водночас, перевіряючи відповідність спірного рішенням критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" внесено зміни до статті 26-3 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», замінено повноваження виконавчих органів сільських рад щодо анулювання адрес на повноваження з скасування адрес.
Між тим, Закон України «Про місцеве самоврядування» та Порядок № 690 передбачають право виконавчих органів сільських рад здійснювати анулювання адрес.
З огляду на те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» є спеціальним в зазначеній сфері по відношенню до Закону України «Про місцеве самоврядування», а також має вищу юридичну силу відносно Порядку № 690, суд при вирішенні колізії доходить висновку, що саме він підлягає застосуванню в спірних правовідносинах.
Відтак, суд наголошує, що з набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" від 10.10.2024 № 4017-IX, яке відбулось 15.11.2024, анулювання адреси не є передбаченою законом процедурою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 жовтня 2023 року пояснила, що складова норми статті 19 Конституції України «у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Отже, з огляду на діючу з 15.11.2024 редакцію Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд доходить висновку, що приймаючи 27.11.2024 спірне рішення про анулювання адреси відповідач 2 діяв не в спосіб, встановлений законодавством України.
Крім того, суд зауважує, що зазначена відповідачем 2 підстава для анулювання адреси, а саме наданням завідомо неправдивих відомостей, не передбачена як така і для скасування адреси.
З аналізу Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається що скасування адреси є різновидом її коригування.
Також, Законом № 4017-IX від 10.10.2024 частину другу статті 26-3 доповнено абзацом такого змісту: «рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об'єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об'єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру".
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачами при прийнятті спірного рішення цю процедуру було дотримано.
Суд нагадує, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Тобто, в адміністративні процесі закріплено презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає, що відповідачами не виконано процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення. Суд враховує приписи частини 4 статті 159 КАС України, за якими неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Також відповідачем 2 проігноровано ухвалу суду про витребування доказів. Суд розцінює цю позицію відповідача 2 як таку, що не направлена на сприяння суду у цій справі.
З врахуванням обставин справи і релевантних джерел права, з огляду на незаперечення відповідачами позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Одеська, 4,с. Коблеве,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57453 ЄДРПОУ 04375748) , Виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Одеська, 4,с. Коблеве,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57453, ЄДРПОУ 04375748) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 22.11.2024 №169 «Про анулювання адреси, присвоєної рішенням виконавчого комітету від 15.09.2022 року № 56 «Про присвоєння адреси закінченого будівництвом об'єкту».
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Одеська, 4,с. Коблеве,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57453 ЄДРПОУ 04375748) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко