про залишення позову без розгляду
22 травня 2025 рокусправа № 826/15882/18
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Державної регуляторної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Тернопільський молокозавод» про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 37471912) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної регуляторної служби України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11 (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11; код ЄДРПОУ 39582357) з вимогою про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача №85 від 23.08.2018 "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування", яким зобов'язано позивача скасувати наказ від 12.07.2018 №41-Л "Про результати розгляду питань щодо ліцензування" в частині анулювання ПАТ "Тернопільський молокозавод" ліцензії №037446 від 10.04.2012 на право провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Залучено Публічне акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод" (46010, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 28, код ЄДРПОУ 30356917) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
З огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, справи для розгляду передані до Київського окружного адміністративного суду, згодом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 30.01.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №7520.
Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №826/15882/18, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 20.03.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи №826/15882/18 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 08 квітня 2025 року об 11:30 год.
31.03.2025 від позивача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
02.04.2025 за вх. № 27588 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, що відбулося 08.04.2025, сторони не з'явились. З огляду на неявку сторін суд ухвалив відкласти розгляд справи на 01.05.2025 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 08.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
22.04.2025 від позивача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (судова повістка на 01.05.2025), на якому зазначено причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
В судовому засіданні, яке відбулось 01.05.2025, судом ухвалено відкласти розгляд справи на 22.05.2025 о 10:30 год. для подання додаткових доказів.
22.04.2025 від позивача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (судова повістка на 01.05.2025), на якому зазначено причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання, що відбулося 22.05.2025, сторони не з'явились. З огляду на неявку сторін суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі №560/5541/20 зазначив, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішеннях також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд встановив, що в судові засідання 08.04.2025, 01.05.2025 та 22.05.2025 позивач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення таких. Клопотань про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи не подав.
Згідно п.99, п.116, п.117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Вимогами п.4 ч.6, ч.7 ст.251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, враховуючи повернення до суду поштових відправлень з відміткою установи поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд приходить до висновку про належне виконання обов'язків судом щодо направлення копії судового рішення.
Як судом зазначено вище, в судове засідання 08.04.2025, 01.05.2025 та 22.05.2025 сторони не прибули. На підставі положень ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналогічна норма міститься у п.5 ч.1 ст.240 КАС України, згідно з якою суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд враховує, що згідно з п.п.1, 2, 7 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Окрім того, згідно з ч.2 ст.131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Жодних поважних причин відсутності позивача в судових засіданнях суду не надано.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та активна роль в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов'язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суд вживав усіх можливих заходів щодо повідомлення про розгляд справи як позивача так і відповідача, й третю особу. Сторони вважаються повідомленими.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому слід роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст.124, 126, 205, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Державної регуляторної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Тернопільський молокозавод» про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна