справа № 380/24473/24
20 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84121, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3 (далі за текстом відповідач, ГУ ПФУ у Донецькій області), в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.11.2024 № 913090178336;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити переведення ОСОБА_1 з 11.11.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3732- XII та розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідок № 550 та № 551 від 11.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих управлінням молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації.
Ухвалою від 09.12.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв'язку із наявністю стажу та віку понад 62 роки, наявного загального стажу та стажу державної служби, звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його на пенсію за віком у відповідності до пункту 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VII «Про державну службу» та надав довідки про складові заробітної плати державного службоця та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Однак відповідач відмовив в задоволенні заяви.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовні заяви, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що згідно з даних електронної пенсійної справи ОСОБА_2 вже був отримувачем пенсії за віком Закону України «Про державну службу», і відповідно до протоколу з підсистеми ППВП розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 з 01.03.2024 складає 8223,15 грн, що є більшим за розмір пенсії Закону України «Про державну службу» - 3988,01 грн. Довідки № 551 та № 550 від 11.11.2024 видані управлінням молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації, не взято для розрахунку, оскільки діючим законодавством не передбачено здійснення перерахунків пенсій призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». Враховуючи вищевикладене, ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення № 913090178336 від 19.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії - переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з недоцільністю проведення перерахунку(зменшення розміру пенсії).
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що пенсійний орган при переведенні позивача на пенсію державного службовця, без урахування всіх довідок про заробітну плату, порушив право позивача на отримання пенсії в належному розмірі.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримуав пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ).
З 01.03.2019 позивача переведено на пенсію за віком до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (зі змінами, далі - Закон № 1058).
11.11.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою із заявою про переведення його на пенсію за віком у відповідності до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) та надав відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», довідку №550 від 11.11,2024 року про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (додаток 1) та довідку №551 від 11.11.2024 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (додаток 2), виданих управлінням молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ в Донецькій області, яке прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії від 19.11.2024 № 913090178336.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що на дату звернення за перерахунком пенсії щодо переходу з виду на вид, позивач надав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу №551 від 11.11.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №550 від 11.11.2024 станом на грудень 2023. Для проведення перерахунку перехід з виду на вид з використанням вказаних довідок відсутні законні підстави.
В результаті проведення перерахунку пенсії на дату звернення 11.11.2024 за матеріалами пенсійної справи, розмір пенсії за віком з надбавками згідно Закону України «Про державну службу» становить 3988,02, що є меншим, ніж отримує заявник на даний час - 8223,15.
Враховуючи вищенаведене, проведено перерахунок пенсії в частині звільнення та прийнято рішення відмовити позивачу в перерахунку - перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Вважаючи вказане рішення ГУ ПФУ в Донецькій області протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Досягнувши пенсійного віку та маючи загальний стаж роботи державної служби, позивач набув право на вибір пенсії, яка може йому виплачуватись: за віком відповідно до Закону №1058-IV; за віком як державному службовцю з особливим порядок її обчислення виходячи із заробітної плати за роботу на державній службі.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII втратив чинність Закон України “Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статті 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зокрема, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІна одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, з аналізу наведених норм видно, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а, від 17.05.2021 року у справі № 607/5615/17.
Як видно з матеріалів справи, 11.11.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на інший вид пенсії пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із зазначеною заявою позивач отримував пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.11.2024 № 913090178336 позивачу проведено перерахунок пенсії в частині звільнення та прийнято рішення по відмову в перерахунку - перехід з пенсії за віком згідно Закону України “Про загалнообов'язкове державне пенсійне стархуання» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу». Вказане рішення обґрунтоване тим, що на дату звернення за перерахунком пенсії щодо переходу з виду на вид, позивач надав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу №551 від 11.11.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №550 від 11.11.2024 станом на грудень 2023. Для проведення перерахунку перехід з виду на вид з використанням вказаних довідок відсутні законні підстави. В результаті проведення перерахунку пенсії на дату звернення 11.11.2024 за матеріалами пенсійної справи, розмір пенсії за віком з надбавками згідно Закону України «Про державну службу» становить 3988,02, що є меншим, ніж отримує заявник на даний час - 8223,15.
Частиною першою статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має згідно з частиною першою статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
Верховний Суд у наведеній справі виснував, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займав позивач станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби він мав станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже те, що позивач раніше отримував пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє його права перейти з пенсії за віком, яку він отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом.
Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу). У спірному рішенні не зазначається про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.
Відтак, станом на час звернення до позивача із заявою про переведення із пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця позивач мав необхідний стаж (вислугу років) державного службовця, що підтверджується матеріалами справи, а тому відмова ГУ ПФУ в Донецькій області у переведенні його на пенсію державного службовця є протиправною.
Разом з тим суд звертає увагу, що право позивача на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII сторонами не оспорюється, позиція відповідача полягає у тому, що переведення позивача на пенсію держслужбовця без урахування довідок № 551 та № 550 від 11.11.2024, виданих Управлінням молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Відповідач, серед іншого зазначає, що довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу №551 від 11.11.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №550 від 11.11.2024 станом на грудень 2023. Для проведення перерахунку перехід з виду на вид з використанням вказаних довідок відсутні законні підстави.
З цього приводу, суд зазначає, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займав посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, пенсія позивачу підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
Отже, станом на час звернення до відповідача із заявою про переведення із пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця позивач мав необхідний стаж (вислугу років) державного службовця, що підтверджується матеріалами справи, а тому відмова пенсійного органу у переведенні його на пенсію державного службовця є протиправною.
З огляду на вказане, суд висновує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.11.2024 №913090178336 не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єкту владних повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.11.2024 № 913090178336.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84121,Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), здійснити переведення ОСОБА_1 з 11.11.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3732- XII та розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідок № 550 та № 551 від 11.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84121,Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча сімдесят три) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.