22 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/503/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (адреса АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови у звільненні з військової служби військовослужбовцю ОСОБА_1 на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та поверненні матеріалів про звільнення цього військовослужбовця на доопрацювання;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України прийняти рішення про звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» із врахуванням підстав на звільнення цього військовослужбовця, що були наявні на дату розгляду цього питання відповідачем.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що після встановлення йому групи інвалідності, починаючи з 18.05.2024 року, він неодноразово звертався до свого командування з рапортом про його звільнення з військової служби на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Однак, за результатом розгляду рапорту документи щодо звільнення з військової служби були повернуті на доопрацювання до військової частини НОМЕР_3 , у зв'язку з тим, що відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №005749, встановлено пройдений строк чергового переогляду на встановлення ІІ групи інвалідності (01.06.2024).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що вимоги є необґрунтованими і незаконними, та такими, що суперечать вимогам матеріального права, а тому задоволенню не підлягають. Так, розглянувши рапорт позивача із додатками було встановлено, що у довідці до акту огляду медико-соціальної експертної комісії встановлено, що сплинули терміни чергового переогляду на встановлення ІІ групи інвалідності - 01 червня 2024 року (інвалідність встановлено на строк до 01 липня 2024 року). Таким чином відсутні підстави для звільнення з військової служби
Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24.02.2022 ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією та з 12.04.2023 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Міністерства оборони України.
10.07.2023 року, відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №005749, ОСОБА_1 з 26.06.2023 встановлено другу групу інвалідності, пов'язану із захистом Батьківщини.
Інвалідність встановлено на строк до 01.07.2024, дату чергового переогляду призначено на 01.06.2024 року.
21.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_3 із рапортом про його звільнення на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та направлення цих матеріалів до вищого командування для прийняття відповідного рішення.
До рапорту позивач долучив:
- нотаріально завірену копію довідки МСЕК Серії 12ААГ №005749 від 10.07.2023;
- нотаріально завірену копію посвідчення інваліда Серії НОМЕР_4 від 04.03.2024;
- нотаріально завірену копію паспорта;
- нотаріально завірену копію РНОКПП.
Не отримавши відповіді щодо розгляду рапорту, представник позивача звернувся із адвокатським запитом до військової частини.
06.01.2025 за вихідним №20 військовою частиною НОМЕР_3 , на адвокатський запит від 27.12.2024, надано відповідь, у якій зазначено, що документи щодо звільнення з військової служби старшого сержанта призваного за мобілізацією ОСОБА_1 були повернуті військовою частиною НОМЕР_1 (ОК “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » - вих. №4990 від 25.06.2024 року) на доопрацювання у зв'язку з тим, що відповідно Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №005749, встановлено пройдений строк чергового переогляду на встановлення ІІ групи інвалідності (01.06.2024).
Викладені обставини передували зверненню. Позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За змістом частини першої та третьої статті 1 цього Закону Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За змістом підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану за станом здоров'я: - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Частиною сьомою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.
Відповідно до пункту 12.11 розділу XII Інструкції перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
За станом здоров'я подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії або копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою первинної облікової документації № 157/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 30 липня 2012 року № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1509/21821, або копія посвідчення особи з інвалідністю, або копія пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або копію довідки для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 21 вересня 2015 року № 946, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2015 року за № 1198/27643 (у разі звільнення з військової служби за підставами, передбаченими абзацом третім підпункту «б» пункту 2 частини четвертої або абзацом третім підпункту «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - за наявності інвалідності); копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Наказом Міністерства оборони України № 531 від 06.08.2024 року затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
З питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника) (п. 2 Розділу І Порядку).
Згідно до п. 2 Розділу ІІ Порядку командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.
Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою (п. 3 Розділу ІІ Порядку).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства (п. 6 Розділу ІІ Порядку).
Згідно до п. 9 Розділу ІІ Порядку Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
- невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
- у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Отже, розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення по суті звернення військовослужбовця з посиланням на акти законодавства та це рішення чи відповідь доведена до військовослужбовця належним чином.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 21 травня 2024 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_3 з рапортом про звільнення з військової служби згідно з підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я за наявності інвалідності у зв'язку з небажанням продовжувати військову службу.
До рапорту додані нотаріально завірені копії: довідки МСЕК Серії 12ААГ №005749 від 10.07.2023; посвідчення інваліда Серії НОМЕР_4 від 04.03.2024; паспорта; РНОКПП.
За результатами розгляду рапорту листом від 25.06.2024 року № 4990 повідомлено, що військовою частиною НОМЕР_5 документи щодо звільнення ОСОБА_1 повернуто військовій частині НОМЕР_3 на доопрацювання, у зв'язку з тим, що відповідно Довідці до акту огляду медико-соціальної експертизи комісією серії 12 ААГ № 005749, встановлено пройдений строк чергового переогляду на встановлення ІІ групи інвалідності (01 червня 2024 року).
Аналізуючи положення підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" суд зазначає, що вказана норма Закону передбачає дві окремі підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану за станом здоров'я, кожна з яких є самостійною для прийняття відповідного рішення, а саме:
- на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
- за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Як слідує з рапорту від 21.05.2024, ОСОБА_1 просив погодити рапорт та звільнити його з військової служби як особу з інвалідністю, на підтвердження чого надав довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 005749.
Суд зазначає, що станом на день звернення позивача із рапортом від 21.05.2024 та розгляду вказаного рапорту він мав статус інваліда ІІ групи, оскільки інвалідність була встановлена до 01 липня 2024 року.
Воднораз суд наголошує, що відповідно до положень Постанови КМУ від 30.03.2022 року №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану», постановлено:
3. Постанову Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України доповнити пунктом 3 такого змісту:
3. Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:
осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;
дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
Таким чином, позивач залишається у статусі особи з інвалідністю відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України", яким інвалідність продовжена до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану.
Натомість, відповідачем за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 21 травня 2024 року прийнято рішення про повернення військовій частині НОМЕР_3 на доопрацювання, у зв'язку з тим, що у Довідці до акту огляду медико-соціальної експертизи комісією серії 12 ААГ № 005749, встановлено пройдений строк чергового переогляду на встановлення ІІ групи інвалідності (01 червня 2024 року).
Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень має відповідати критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншому випадку таке рішення не може вважатися правомірним.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про повернення документів на доопрацювання, відповідач не надав належну правову оцінку підставам звільнення позивача з військової служби згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 005749.
Отже, військовою частиною НОМЕР_1 належним чином не розглянутий рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби згідно з підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я за наявності інвалідності у зв'язку з небажанням продовжувати військову службу.
У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 380/12913/21.
Згідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, враховуючи положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21 травня 2024 року про звільнення з військової служби згідно з підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я за наявності інвалідності у зв'язку з небажанням продовжувати військову службу з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати щодо сплати судового збору, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні. Докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу наразі суду не подані.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (адреса АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби згідно з підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я за наявності інвалідності у зв'язку з небажанням продовжувати військову службу.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21 травня 2024 року про звільнення з військової служби згідно з підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я за наявності інвалідності у зв'язку з небажанням продовжувати військову службу з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК