про залишення позову без розгляду
21 травня 2025 року м.Київ № 640/11362/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава фінанс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава фінанс" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №0004194207 від 28.11.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
07.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.04.2023 справа розподілена судді Лисенко В.І.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 12.04.2023 справу прийнято до провадження суду та вирішено здійснювати у розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.08.2023 та 26.08.2023 від позивача надійшли клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування свого клопотання, позивача зазначає про те, що 05.12.2019 він скористався процесуальним правом, передбаченим абз. 2 п. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на подання скарги до Державної податкової служби України. 08.01.2020 Державна податкова служба України винесла рішення про розгляд скарги №611/6/99-00-08-06-01-06, яке отримано Товариством 10.01.2020, що підтверджується відомостями із офіційного веб-сайту «АТ «Укрпошта» за трекінгом відстеження 0405344685172, наданим позивачем, в якому контролюючий орган зазначив, що скарга не підлягає розгляду. Позивач звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-2019) внесено зміни до Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема строки, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії такого карантину. З огляду на зазначене та з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» (із змінами), строк дії карантину на території України встановлений до 22.05.2020, позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши подану заяву позивача суд вказує наступне.
Суд зазначає, що за змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України кожен учасник суспільних відносин повинен забезпечити дотримання обов'язку вчинення процесуальних дій із захисту прав та інтересів у судовому порядку у строк, визначений відповідним процесуальним законом.
Згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Суд зважає, як на те, що відповідно до ч.3 ст.122 КАС України іншими законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду, так і на те, що відповідно до абз.1 ст.4 ст.122 КАС України у разі використання особою досудового порядку вирішення спору - для звернення до суду установлюється 3-місячний строк, який обчислюється від дати вручення рішення за наслідками розгляду адміністративної скарги.
Разом із тим, відповідно до п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відтак, суд належить визначитись стосовно поширення на спірні правовідносини дії абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, ч.3 ст.122 КАС України у кореспонденції з п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, абз.1 ч.4 ст.122 КАС України.
З цього приводу суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20 зауважила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Такий висновок також сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).
Окрім того, у постанові від 26.11.2020р. у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Оскільки, як вбачається зі змісту позову, заявник скористався правом оскарження рішення в адміністративному порядку та рішенням за результатами розгляду скарги Державної податкової служби України від 08.01.2020 №611/6/99-00-08-06-01-06 подану адміністративну скаргу було залишено без задоволення, то строк на звернення до суду з таким позовом становить один місяць.
Рішення за наслідком розгляду скарги позивач отримав 10.01.2020.
Відтак, місячний строк звернення до суду розпочався - 10.01.2020 і закінчився 11.02.2020 (з урахуванням вихідних днів).
До Окружного адміністративного суду міста Києва ТОВ "Фінансова компанія "ОКТАВА ФІНАНС" з позовом про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень звернувся 20.05.2020 (згідно відбитку поштового штемпеля), за значним пропуском строку звернення до суду.
Водночас, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
На переконання суду позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду позивача упродовж встановленого Законом місячного строку.
Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з із позовом у межах звернення до суду залежить, насамперед, виключно від позивача, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, оскільки нереалізація цього права фактично зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що обов'язок кожного громадянина знати законодавство закріплений в частині 1 ст.68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.
У межах даної справи позивачем не наведено доказів існування виключного випадку дії факторів нездоланної та непереборної сили в частині доступу до офіційнооприлюднених та загальнодоступних актів права або нерозуміння положень національного закону України.
Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушенні його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.
Стосовно дати обізнаності учасника суспільних відносин - платника податків з існуванням рішення суб"єкта владних повноважень - контролюючого органу системи Державної податкової служби України суд повторно зазначає, що відповідно до п.42.2 ст.42 та п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України як спеціальних норм матеріального права документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику); У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Стосовно доводів заявника про вибуття на мешкання до іншого міста України суд зазначає, що під можливістю довідатись про порушення права (інтересу) слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування у особи певних зобов"язань як міри належної поведінки, у результаті виконання яких вона б мала змогу дізнатись про протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2021р. у справі №910/5349/18 та від 10.11.2022р. у справі №916/1294/21.
Довід заявника про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-2019) внесено зміни до Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема строки, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії такого карантину, суд не приймає до уваги, оскільки строк звернення до суду з цим позовом закінчився за місяць до запровадження карантину.
Тому дана причина не може бути кваліфікована судом у якості поважної причини пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зважаючи на викладене вище, суд знаходить доведеними визначені ч.15 ст.171, п.8 ч.1 ст.240 КАС України підстави залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без розгляду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава фінанс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Копію ухвали відправити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.