про залишення позовної заяви без руху
22 травня 2025 року Київ № 320/24815/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У відповідності до вимог частини другої статті 160 Кодексу, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судом установлено, що позовна заява від 15.05.2025 підписана від імені позивача та подана до суду нарочно 19.05.2025.
Суддя звертає увагу позивача, що у силу вимог статті 45 Кодексу, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зразок підпису позивача у позовній заяві візуально відрізняється від підпису на копії його паспорту серії НОМЕР_1 , а також на усіх документах, доданих до позовної заяви, які засвідчені цим підписом.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із цією метою суд витребовує відповідні письмові пояснення для подальшого вжиття заходів відповідно до чинного законодавства.
Крім того судом установлено, що адресою електронної пошти позивача вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер телефону НОМЕР_2 , які не є засобами зв'язку позивача.
Указані контактні дані зустрічаються в інших позовних заявах, поданих до суду невстановленої особою в інтересах різних позивачів, зокрема справи 320/46880/24, 320/24824/25.
Із відкритих джерел установлено, що адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться за Подільським юридичним центром, а правий нижній кут позовної заяви містить QR code названого юридичного центру.
Ураховуючи, що позовна заява містить підпис, який візуально відрізняється від власноручного підпису позивача, а адреса електронної пошти не належить позивачу, тож у судді виникає обґрунтований сумнів у власноручному підписанні цієї позовної заяви позивачем.
У той же час, у справі № 120/17879/21-а з'ясувалось, що особам нічого не було відомо про наявність судової справи, а також вони не підписували жодних договорів щодо надання правової допомоги.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із цією метою суд витребовує відповідні письмові пояснення для подальшого вжиття заходів відповідно до чинного законодавства.
Крім того, у порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу, у позовній заяві зазначено адресу місця проживання позивача, докази реєстрації за якою відсутні.
У паспорті позивача значиться інша адреса місця проживання позивача.
Крім того, судом установлено, що в Київському окружному адміністративному суді 19.05.2025 зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2. Справі присвоєно номер 320/24817/25, головуючим визначено суддю Лиску І.Г.
Із положень статті 45 Кодексу вбачається, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Із урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Із метою вжиття заходів для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами суд доходить висновку про необхідність витребування у позивача письмових пояснень підстав подання до суду аналогічних позовів.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо непроведення з 29.01.2020 по 31.12.2020, та з 01.01.2021 по 13.01.2021 перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови КМУ № 704, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, а також просить нарахувати та виплати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 29.01.2020 по 13.01.2021.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач проходив військову службу в Управлінні розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, зі списків особового складу виключений 13.01.2021 наказом № 1 від 04.01.2021.
Щодо строку звернення до суду, зазначає, що на момент виключення позивача зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення (13.01.2021) частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Як установлено судом, зі списків особового складу позивач виключений з 13.01.2021, та з ним проведені відповідні розрахунки.
Із цим позовом звернувся до суду 19.05.2025.
Відповідно до приписів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, у цьому випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду із цим позовом, виникли з 29.01.2020 по 13.01.2021, а виключення зі списків особового складу відбулося 13.01.2021. При звільненні з військової служби з позивачем проведені відповідні розрахунки.
Разом із тим, позивач звернувся до суду із цим позовом 19.05.2025, тобто зі значним пропуском тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач міг та повинен був дізнатися про порушення свого права, кожного місяця під час отримання грошового забезпечення, а тримісячний строк звернення до суду для позивача суд обраховує з наступного дня після звільнення, тобто з 14.01.2021.
Повідомлені у позові обставини щодо незастосування строку звернення до суду у спірних правовідносин, суд відхиляє з наведених підстав.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- письмових пояснень підстав різних зразків підписів позивача у поданих до суду документах та у самій позовній заяві;
- письмових пояснень підстав подання до суду аналогічних позовів та можливість їх спільного розгляду, або спростувати ці обставини шляхом подання копій всіх сторінок позовної заяви без додатків у межах адміністративної справи № 320/24817/25;
- уточненої позовної заяви з копією для відповідача, із зазначенням засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача; із зазначенням вірної адреси реєстрації місця проживання позивача;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- доказів реєстрації/декларування місця проживання позивача за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2
- відповідних підтверджуючихдоказів звернення за правовою допомогою до Подільського юридичного центру тауповноваження конкретної особи на підготовку позову та звернення до суду; договору про надання правової допомоги; ордеру та/або довіреності на уповноваження конкретної особи, яка подала до канцелярії суду позовну заяву.
Керуючись статтями 44, 45, 121, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.