Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 травня 2025 року Справа№200/1297/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №057350006610 від 23.12.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №057350006610 від 23.12.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на час його звернення з заявою про призначення пенсії від 19.04.2024 він мав право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та для захисту свого порушеного права звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив призначити пенсію. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року (справа № 200/3553/24), його позовні вимоги були задоволені частково, визнано протиправною відмову у призначенні пенсії, зобов'язано повторно розглянути заяву про призначення пенсії, у задоволенні позовних вимог в частині призначення пенсії відмовлено. Позивач зауважив, що скориставшись цим відповідач повторно йому відмовив у призначенні пенсії, протиправно не зарахувавши усі періоди позивача. У зв'язку з цим, він вимушений повторно звертатись до суду та просити призначити пенсію.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року по справі №200/3553/24 за позовом ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.04.2024 щодо про призначення пенсії відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повторно розглянуто та зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. Вік заявника 44 роки 10 місяців 08 днів. Страховий стаж особи становить - 26 років 01 місяців 26 днів. Пільговий стаж становить - 24 років 08 місяців 24 днів, з них: роботи підземні провідні професії (20) з урахуванням кратності відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 - 17 років 11 місяців 18 днів; роботи підземні професії за пост. № 202 (25) - 06 років 09 місяців 06 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.1996 по 26.06.1997, згідно диплому НОМЕР_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду; до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно із наданими документами відповідно до норм чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням прийнято рішення від 23.12.2024 № 057350006610 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України №1058-ІV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Відповідач зауважив, що не заперечує той факт, що у період з 01.03.2000 по 30.03.2024 року позивач працював повний робочий день під землею, що також встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 200/3553/24. Проте, позивачем наведено помилковий розрахунок пільгового стажу з розподілом на стаж за провідними професіями (20 років) за професіями затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 (25 років). Відповідач закцентував свою увагу на тому, що вичерпний перелік провідних професій наведено у ч.3 ст.114 Закону України № 1058-ІV, а саме: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень). Відповідач зазначив, що в період з 01.03.2000 по 13.04.2000, з 14.04.2000 по 15.05.2001 позивач працював учнем гірника/гірником підземним, що не відноситься до роботи за провідними професіями, а є роботою за переліком професій за Постановою № 202. В період з 08.06.2010 по 30.08.2016 позивач працював майстром гірничим підземним/помічником начальника дільниці підземним/ в.о. заступника начальника дільниці підземний/ заступник начальника дільниці підземний/майстер гірничий підземний/помічник начальника дільниці підземний, що не відноситься до роботи за провідними професіями, а є роботою за переліком професій за Постановою № 202. Відповідно, вказані періоди роботи зараховані до пільгового стажу за переліком Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії (не менше 25 років). Періоди роботи позивача з 26.06.2001 по 07.06.2010 та з 03.04.2018 по 30.03.2024 зараховано до пільгового стажу за провідними професіями (не менше 20 років). У підсумку, пільговий стаж позивача становить - 24 років 08 місяців 24 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за приписами ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин, Головним управлінням, враховуючи наявні документи, прийнято рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо залучення до справи співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду у представника позивача та відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 11.03.2025.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Як раніше вже було встановлено Донецьким окружним адміністративним судом при розгляді справи №200/3553/24 та зазначено у рішенні суду від 26.08.2024, що також не заперечується сторонами по справі: - «Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 19.04.2024 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення № 057350006610 про відмову в призначені пенсії в зв'язку з відсутністю страхового та пільгового стажу роботи.
Згідно вищезазначеного рішення, вік заявника 44 роки 10 місяців 08 днів.
Страховий стаж особи становить - 24 роки 09 місяців 11 днів.
Пільговий стаж по Списку №1 - 21 рік 00 місяців 11 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: - при повторному зверненні через вебпортал, заявником не надано жодних додаткових документів, які б могли вплинути на рішення про призначення пенсії.
- до страхового стажу не враховано період навчання за дипломом ( НОМЕР_1 ) з 01.09.1996 по 26.06.1997, оскільки відсутній підпис голови державної кваліфікаційної комісії.
Для зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку про період навчання, видану навчальним закладом (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідку про реорганізацію (за необхідності).
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 (в частині спірних періодів):
- з 01.09.1996 по 26.06.1997 проходив навчання (запис 1);
- з 01.03.2000 по 13.04.2000 учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті (запис 7-8);
- з 14.04.2000 по 13.02.2003 гірник підземний (учень прохідника підземного; прохідник підземний) з повним робочим днем у шахті (запис 9-23);
- з 17.02.2003 по 11.08.2008 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті (запис 24-25);
- з 26.08.2008 по 01.03.2015 прохідник підземний (майстер гірничий підземний; помічник начальника дільниці підземний; майстер гірничий підземний; в.о. заступника начальника дільниці підземний; майстер гірничий підземний; заступник начальника дільниці підземний) з повним робочим днем у шахті (запис 26-36);
- з 23.12.2015 по 30.08.2016 помічник начальника дільниці підземний з повним робочим днем у шахті (запис 37 -38);
- з 03.04.2018 по 25.06.2020 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті (запис 42-44);
- з 01.07.2020 по 08.07.2022 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті, (запис 45-46);
- з 26.07.2022 по 06.03.2024 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті (запис 47-49).
Судом встановлено, що записи у трудовій книжці позивача за вказаний період містять інформацію про роботу позивача повний робочий день під землею, завірені печатками та підписом відповідальних осіб.
Разом із цим, період роботи позивача:
- з 01.03.2000 по 13.04.2000 учень гірника підземний підтверджується довідкою № 1/1967 від 28.09.2022;
- з 14.04.2000 по 15.05.2001 гірник підземний підтверджується довідкою № 1/1967 від 28.09.2022;
- з 16.05.2001 по 25.06.2001 учень прохідника підземного підтверджується довідкою № 1/1967 від 28.09.2022;
- з 26.06.2001 по 13.02.2003 прохідник підземний підтверджується довідкою № 1/1967 від 28.09.2022;
- з 17.02.2003 по 11.08.2008 прохідник підземний підтверджується довідкою № 01/11-259/14 від 21.10.2022;
- з 26.08.2008 по 07.06.2010 прохідник підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 08.06.2010 по 17.06.2010 майстер гірничий підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 18.06.2010 по 14.12.2011 помічник начальника дільниці підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 15.12.2011 по 06.06.2013 майстер гірничий підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 07.06.2013 по 31.10.2013 в.о. заступника начальника дільниці підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 01.11.2013 по 03.07.2014 заступника начальника дільниці підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 04.07.2014 по 08.07.2014 майстер гірничий підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 09.07.2014 по 01.03.2015. заступника начальника дільниці підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023;
- з 23.12.2015 по 30.08.2016 помічник начальника дільниці підземний підтверджується довідкою № 1/416 від 03.03.2023.
Період навчання Позивача з 01.09.1996 по 26.06.1997 підтверджується копією диплому сер. НОМЕР_1 .
Інших доказів до суду надано не було.».
В мотивувальній частині рішення було зазначено: - «У спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії не зазначено щодо періодів роботи позивача, що зараховано до пільгового стажу позивача з врахуванням кратності відповідно до ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8.
Також, до суду не надано розрахунку стажу позивача.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців. Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Отже, Роз'яснення № 8 відповідає ознакам нормативно-правового акту, про що, зокрема, зазначено і в постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 81.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 200/4767/23.
Постановою від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а Верховний Суд також залишив без задоволення касаційну скаргу пенсійного органу, підтвердивши необхідність застосування Роз'яснення № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.
Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.
З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що при розрахунку стажу відповідач зобов'язаний застосовувати роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
З аналізу записів трудової книжки позивача та архівних довідок вбачається, що позивач працював на провідних посадах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач повинен застосувати обрахування пільгового стажу при призначенні пенсії за віком за провідними професіями з повним робочим днем в шахті, відповідно до записів трудової книжки Позивача, додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік на провідній професії з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».».
Відповідно до приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/3553/24 від 26.08.2024 року було вирішено: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії № 057350006610 від 03.05.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.04.2024 року про призначення пенсії відповідно ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1996 по 26.06.1997, згідно диплому сер. НОМЕР_1 та який підтверджується записами у трудовій книжці, та враховуючи висновки суду, що викладені у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/3553/24 від 16.10.2024 року ухвалено: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 200/3553/24 - повернути заявникові.
Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/3553/24 набрало законної сили відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду 16 жовтня 2024 року.
Як встановлено судом, не заперечується сторонами по справі, підтверджується матеріалами позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання вищезазначеного рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/3553/24 було повторно розглянуто заяву позивача про призначення йому пенсії від 19.04.2024 та було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 23.12.2024 №057350006610. В даному рішенні відповідач зазначив наступне: - «На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року по справі №200/3553/24 за позовом ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.04.2024, щодо про призначення пенсії відповідно ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повторно розглянуто. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - не менше 20 років. Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону визначено, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності 25 років страхового стажу, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим пункту 1 частини 2 статті 114 Закону, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Вік заявника 44 роки 10 місяців 08 днів. Страховий стаж особи становить - 26 років 01 місяців 26 днів. Пільговий стаж становить - 24 років 08 місяців 24 днів, з них: роботи підземні провідні професії (20) з урахуванням кратності - 17 років 11 місяців 18 днів; роботи підземні професії за пост. № 202 (25) - 06 років 09 місяців 06 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.1996 по 26.06.1997, згідно диплому НОМЕР_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно із наданими документами відповідно до норм чинного законодавства. Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи, право на пенсію на пільгових умовах згідно п. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє. Працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.».
Позивач не погоджуючись із вищезазначеним у рішенні відповідача звернувся вдруге до суду з даним адміністративним позовом в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії №057350006610 від 23.12.2024 року та зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу відповідно ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення з відповідною заявою (19.04.2024), зарахувавши до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року №202 та до провідних професій періоди роботи: з 01.08.2004, 01.06.2005, з 01.01.2007 по 03.01.2007, з 01.02.2007 по 17.02.2007, з 01.05.2007 по 08.05.2007 року, з 01.06.2007 по 06.06.2007 , з 01.10.2007 по 06.10.2007, з 01.12.2007 по 07.12.2007, з 01.01.2008 по 04.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 01.06.2008 по 16.06.2008, з 03.04.2018 по 11.04.2018, з 01.01.2020 по 22.01.2020, з 01.02.2020 по 13.02.2020, з 01.03.2020 по 18.03.2020, з 01.05.2020 по 09.05.2020, з 01.06.2020 по 13.06.2020, з 01.07.2020 по 07.07.2020, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 31.12.2021 по 01.01.2022, 25.07.2022;
- зобов'язати позивача здійснити взаємне зарахування періодів роботи на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ від 31 березня 1994 року № 202), відповідно до ч.6 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як зазначив відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, що - пільговий стаж позивача становить - 24 років 08 місяців 24 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за приписами ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що спірним питанням в даній справі є наявність у позивача відповідного стажу та відповідно права на призначення йому пенсії за приписами ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після повторного розгляду його заяви про призначення пенсії від 19.04.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/3553/24.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.
З оскаржуваного рішення №057350006610 від 23.12.2024 року вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього на момент звернення передбаченого ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV страхового та пільгового стажу на підземних роботах 25 років (20 років для провідних робіт), оскільки відповідачем підтверджується наявність пільгового стажу - 24 роки 08 місяців 24 дні, з яких роботи підземні провідні професії (20) з урахуванням кратності 17 років 11 місяців 18 днів та роботи підземні професії за постановою Кабінету Міністрів України №202 (25) - 06 років 09 місяців 06 днів.
Положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Відповідно до частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким доповнено пункт 16 цих положень абзацом наступного змісту: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Судом установлено, що посади, на яких працював позивач у спірні періоди, віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанови Кабінету Міністрів України: від 11.03.1994 року №162, від 16.01.2003 року № 36 та від 24.06.2016 року № 461).
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Щодо позовних вимог позивача в частині зарахування до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року №202 та до провідних професій періоди роботи: з 01.08.2004, 01.06.2005, з 01.01.2007 по 03.01.2007, з 01.02.2007 по 17.02.2007, з 01.05.2007 по 08.05.2007 року, з 01.06.2007 по 06.06.2007 , з 01.10.2007 по 06.10.2007, з 01.12.2007 по 07.12.2007, з 01.01.2008 по 04.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 01.06.2008 по 16.06.2008, з 03.04.2018 по 11.04.2018, з 01.01.2020 по 22.01.2020, з 01.02.2020 по 13.02.2020, з 01.03.2020 по 18.03.2020, з 01.05.2020 по 09.05.2020, з 01.06.2020 по 13.06.2020, з 01.07.2020 по 07.07.2020, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 31.12.2021 по 01.01.2022, 25.07.2022, суд зазначає наступне.
Розглянувши наявну в матеріалах справи копію довідки форми РС-право по позивачу судом встановлено, що відповідачем було зараховано до його пільгового стажу наступні періоди:
- з 01.03.2000 по 13.04.2000 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 14.04.2000 по 02.03.2001 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 03.03.2001 по 15.05.2001 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 16.05.2001 по 25.06.2001 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 26.06.2001 по 13.02.2003 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 17.02.2003 по 25.02.2003 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 26.02.2003 по 31.12.2003 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.01.2004 по 31.07.2004 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- 01.08.2004 - до страхового стажу;
- з 02.08.2004 по 31.05.2005 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- 01.06.2005 - до страхового стажу;
- з 02.06.2005 по 31.12.2006 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.01.2007 по 03.01.2007 - до страхового стажу;
- з 04.01.2007 по 31.01.2007 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.02.2007 по 17.02.2007 - до страхового стажу;
- з 18.02.2007 по 30.04.2007 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.05.2007 по 08.05.2007 - до страхового стажу;
- з 09.05.2007 по 31.05.2007 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.06.2007 по 06.06.2007 - до страхового стажу;
- з 07.06.2007 по 30.09.2007 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.10.2007 по 06.10.2007 - до страхового стажу;
- з 07.10.2007 по 30.11.2007 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.12.2007 по 07.12.2007 - до страхового стажу;
- з 08.12.2007 по 31.12.2007 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.01.2008 по 04.01.2008 - до страхового стажу;
- з 05.01.2008 по 31.01.2008 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.02.2008 по 15.02.2008 - до страхового стажу;
- з 16.02.2008 по 31.05.2008 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.06.2008 по 16.06.2008 - до страхового стажу;
- з 17.06.2008 по 11.08.2008 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 26.08.2008 по 07.06.2010 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 08.06.2010 по 17.06.2010 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 18.06.2010 по 01.03.2015 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 23.12.2015 по 30.08.2016 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 12.09.2016 по 11.04.2018 - до страхового стажу;
- з 12.04.2018 по 31.12.2019 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.01.2020 по 22.01.2020 - до страхового стажу;
- з 23.01.2020 по 31.01.2020 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.02.2020 по 13.02.2020 - до страхового стажу;
- з 14.02.2020 по 29.02.2020 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.03.2020 по 18.03.2020 - до страхового стажу;
- з 19.03.2020 по 30.04.2020 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.05.2020 по 09.05.2020 - до страхового стажу;
- з 10.05.2020 по 31.05.2020 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.06.2020 по 13.06.2020 - до страхового стажу;
- з 14.06.2020 по 25.06.2020 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 01.07.2020 по 07.07.2020 - до страхового стажу;
- з 08.07.2020 по 21.09.2020 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 22.09.2020 по 28.06.2021 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 29.06.2021 по 30.06.2021 - до страхового стажу;
- з 01.07.2021 по 30.12.2021 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 31.12.2021 по 01.01.2022 - до страхового стажу;
- з 02.01.2022 по 06.07.2022 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 08.07.2022 по 15.07.2022 - до страхового стажу;
- з 16.07.2022 по 24.07.2022 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в;
- 25.07.2022 - до страхового стажу;
- з 26.07.2022 по 30.03.2024 - ст.14, П/П, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в.
Загалом страховий стаж - 26 років 1 місяць 26 днів; роботи підземні провідні професії з урахуванням кратності (20) - 17 років 11 місяців 18 днів; роботи підземні професії за пост.№202 (25) - 06 років 09 місяців 06 днів.
Щодо зазначених позивачем періодів: з 01.08.2004, 01.06.2005, з 01.01.2007 по 03.01.2007, з 01.02.2007 по 17.02.2007, з 01.05.2007 по 08.05.2007 року, з 01.06.2007 по 06.06.2007 , з 01.10.2007 по 06.10.2007, з 01.12.2007 по 07.12.2007, з 01.01.2008 по 04.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 01.06.2008 по 16.06.2008, з 03.04.2018 по 11.04.2018, з 01.01.2020 по 22.01.2020, з 01.02.2020 по 13.02.2020, з 01.03.2020 по 18.03.2020, з 01.05.2020 по 09.05.2020, з 01.06.2020 по 13.06.2020, з 01.07.2020 по 07.07.2020, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 31.12.2021 по 01.01.2022, 25.07.2022 суд встановив, що відповідачем було зараховано їх до його страхового стажу.
В свою чергу слід зазначити, що як було вже встановлено судом під час розгляду справи №200/3553/24, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 (в частині спірних періодів) працював:
- з 17.02.2003 по 11.08.2008 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті (запис 24-25), що також підтверджується довідкою №01/11-259/14 від 21.10.2022 (провідна професія), при цьому не зараховані періоди відповідачем до пільгового стажу позивача за ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1, п.а-в: з 01.08.2004 (1 день), 01.06.2005 (1 день), з 01.01.2007 по 03.01.2007 (3 дні), з 01.02.2007 по 17.02.2007 (17 днів), з 01.05.2007 по 08.05.2007 (8 днів), з 01.06.2007 по 06.06.2007 (6 днів), з 01.10.2007 по 06.10.2007 (6 днів), з 01.12.2007 по 07.12.2007 (7 днів), з 01.01.2008 по 04.01.2008 (4 дні), з 01.02.2008 по 15.02.2008 (15 днів), з 01.06.2008 по 16.06.2008 (16 днів) у загальній кількості - 85 днів;
- з 03.04.2018 по 25.06.2020 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті (запис 42-44) (провідна професія), при цьому не зараховані періоди відповідачем до пільгового стажу позивача за ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1, п.а-в: з 03.04.2018 по 11.04.2018 (9 днів), з 01.01.2020 по 22.01.2020 (22 дні), з 01.02.2020 по 13.02.2020 (13 днів), з 01.03.2020 по 18.03.2020 (18 днів); з 01.05.2020 по 09.05.2020 (9 днів) та з 01.06.2020 по 13.06.2020 (13 днів) у загальній кількості - 84 дні;
- з 01.07.2020 по 08.07.2022 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті, (запис 45-46) (провідна професія); при цьому не зарахований період відповідачем до пільгового стажу позивача за ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1, п.а-в: з 01.07.2020 по 07.07.2020 (7 днів), з 31.12.2021 по 01.01.2022 (1 день) та 08.07.2022 (1 день), у загальній кількості - 9 днів.
За загальним підрахунком не було зараховано у кількості 176 днів - 5 місяців 26 днів.
Слід зауважити, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 23.12.2024 року взагалі не містить посилань на підстави не зарахування вищезазначених періодів.
Судом під час розгляду справи №200/3553/24 було встановлено, що періоди роботи позивача: з 17.02.2003 по 11.08.2008 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті (запис 24-25), що також підтверджується довідкою №01/11-259/14 від 21.10.2022 (провідна професія); з 03.04.2018 по 25.06.2020 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті (запис 42-44) (провідна професія) та з 01.07.2020 по 08.07.2022 прохідник підземний з повним робочим днем у шахті, (запис 45-46) (провідна професія) - належним чином відображені у трудовій книжці позивача, деякі з яких навіть підтверджуються й довідкою про підтвердження наявного трудового стажу, в свою чергу відповідачем частина періодів трудової діяльності була зарахована позивачу до його пільгового стажу за Списком №1 підземні роботи за провідною професією (ст.14), а частина тільки до загального страхового стажу, що в даному випадку слід визнати протиправним та не належним розглядом заяви з урахуванням висновків суду по справі №200/3553/24, оскільки судом було зазначено про трудову діяльність позивача шляхом дослідження як копії його трудової книжки так і довідок які підтверджують його пільговий характер праці.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до провідних професій передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до підземного стажу за Списком №1 періоди роботи: 01.08.2004, 01.06.2005, з 01.01.2007 по 03.01.2007, з 01.02.2007 по 17.02.2007, з 01.05.2007 по 08.05.2007 року, з 01.06.2007 по 06.06.2007 , з 01.10.2007 по 06.10.2007, з 01.12.2007 по 07.12.2007, з 01.01.2008 по 04.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 01.06.2008 по 16.06.2008, з 03.04.2018 по 11.04.2018, з 01.01.2020 по 22.01.2020, з 01.02.2020 по 13.02.2020, з 01.03.2020 по 18.03.2020, з 01.05.2020 по 09.05.2020, з 01.06.2020 по 13.06.2020, з 01.07.2020 по 07.07.2020, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 31.12.2021 по 01.01.2022 та 08.07.2022 року, у загальній кількості -176 днів.
Стосовно позовної вимоги позивача зарахувати до його пільгового стажу - 25.07.2022 року, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено виконання ним робіт передбачених за Списком №1, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії №057350006610 від 23.12.2024 року, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Судом під час розгляду даної справи було встановлено, що позивачу не було зараховано до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до провідних професій передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до підземного стажу за Списком №1 періоди роботи: 01.08.2004, 01.06.2005, з 01.01.2007 по 03.01.2007, з 01.02.2007 по 17.02.2007, з 01.05.2007 по 08.05.2007 року, з 01.06.2007 по 06.06.2007 , з 01.10.2007 по 06.10.2007, з 01.12.2007 по 07.12.2007, з 01.01.2008 по 04.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 01.06.2008 по 16.06.2008, з 03.04.2018 по 11.04.2018, з 01.01.2020 по 22.01.2020, з 01.02.2020 по 13.02.2020, з 01.03.2020 по 18.03.2020, з 01.05.2020 по 09.05.2020, з 01.06.2020 по 13.06.2020, з 01.07.2020 по 07.07.2020, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 31.12.2021 по 01.01.2022 та 08.07.2022 року, у загальній кількості -176 днів.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу від 23.12.2024 №057350006610 прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу відповідно ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення з відповідною заявою (19.04.2024), суд зазначає наступне.
Суд вважає необхідним зазначити правову позицію викладену в постанові Верховного Суду по справі №200/1009/24 від 18.11.2024 року: - «25. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
26. Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
27. Приписами частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.».
Як вже було встановлено судом, що також не заперечується сторонами по справі, позивач 19.04.2024 звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Первинним рішенням про відмову у призначенні пенсії від 03.05.2024 прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було розглянуто заяву позивача відповідно до приписів визначених ч.3 ст.114 Закону України №1058, та підставою відмови слугувало відсутність наявності пільгового стажу у загальній кількості 25 років та встановлено наявність пільгового стажу по Списку №1 - 21 рік 00 місяців 11 днів.
В той же час позивачем було оскаржене вищезазначене рішення про відмову у призначенні йому пенсії.
Після повторного розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.12.2024 року теж було відмовлено у призначенні пенсії у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України №1058 у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного страхового та пільгового стажу роботи та зазначено наявність у нього пільгового стажу - 24 років 08 місяців 24 днів, з них: роботи підземні провідні професії (20) з урахуванням кратності - 17 років 11 місяців 18 днів; роботи підземні професії за пост. № 202 (25) - 06 років 09 місяців 06 днів.
Суд не може з цим погодитись, оскільки під час розгляду справи №200/3553/24 судом було досліджено докази щодо трудової діяльності позивача (трудова книжка, довідки) в свою чергу відповідач не зарахував позивачу до його пільгового стажу періоди роботи у загальній кількості - 176 днів, які в свою чергу становлять 5 місяців 26 днів.
Відповідно до приписів ч.3 ст.114 ЗУ №1058 (чинними на дату звернення позивача з заявою про призначення пенсії), якими передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що наявний у позивача пільговий стаж який зарахований йому відповідачем відповідно до спірного рішення від 24.12.2024 становить 24 роки 08 місяців 24 дні, що також не заперечується відповідачем по справі. В той же час, йому протиправно не було зараховано 5 місяців 26 днів.
Слід зауважити, що на час первинного звернення позивача - 19.04.2022 року він мав повних 25 років пільгового стажу робіт передбачених приписами ч.3 ст.114 Закону України №1058-ІV з урахуванням взаємного зарахування.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним визнати наявність права у позивача щодо призначення йому пенсії.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту свого порушеного права шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію та зарахувати спірні періоди, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, а також те, що під час розгляду адміністративного спору судом встановлено дотримання позивачем необхідних умов для призначення пенсії за віком, беручи до уваги приписи ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та як наслідок скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії №057350006610 від 23.12.2024 року, та як похідна вимога, зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до провідних професій передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до підземного стажу за Списком №1 періоди роботи: 01.08.2004, 01.06.2005, з 01.01.2007 по 03.01.2007, з 01.02.2007 по 17.02.2007, з 01.05.2007 по 08.05.2007 року, з 01.06.2007 по 06.06.2007 , з 01.10.2007 по 06.10.2007, з 01.12.2007 по 07.12.2007, з 01.01.2008 по 04.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 01.06.2008 по 16.06.2008, з 03.04.2018 по 11.04.2018, з 01.01.2020 по 22.01.2020, з 01.02.2020 по 13.02.2020, з 01.03.2020 по 18.03.2020, з 01.05.2020 по 09.05.2020, з 01.06.2020 по 13.06.2020, з 01.07.2020 по 07.07.2020, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 31.12.2021 по 01.01.2022 та 08.07.2022 року, у загальній кількості -176 днів, та призначити пенсію відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.04.2024 року з урахуванням висновків суду по цій справі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 10.03.2025, позивач за подання адміністративного позову сплатив 968,96 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії №057350006610 від 23.12.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та як наслідок скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) пенсії №057350006610 від 23.12.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до провідних професій, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до підземного стажу за Списком №1 періоди роботи: 01.08.2004, 01.06.2005, з 01.01.2007 по 03.01.2007, з 01.02.2007 по 17.02.2007, з 01.05.2007 по 08.05.2007 року, з 01.06.2007 по 06.06.2007 , з 01.10.2007 по 06.10.2007, з 01.12.2007 по 07.12.2007, з 01.01.2008 по 04.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 01.06.2008 по 16.06.2008, з 03.04.2018 по 11.04.2018, з 01.01.2020 по 22.01.2020, з 01.02.2020 по 13.02.2020, з 01.03.2020 по 18.03.2020, з 01.05.2020 по 09.05.2020, з 01.06.2020 по 13.06.2020, з 01.07.2020 по 07.07.2020, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 31.12.2021 по 01.01.2022 та 08.07.2022 року, у загальній кількості - 176 днів, та призначити пенсію відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.04.2024 року з урахуванням висновків суду по цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ: 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 травня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець