22 травня 2025 рокуСправа №160/9191/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліпець Н.Є., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Транс-Магістр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна,-
20.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Транс-Магістр» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною і скасувати податкову вимогу № 61556-50/66 від 06.09.2019 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним і скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №61556-50/66 від 09.09.2019 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Транс-Магістр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна. Зупинено провадження в адміністративній справі № 160/9191/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Транс-Магістр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Транс-Магістр» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі №804/16049/15.
28.04.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі №160/9191/19 та призначено проведення підготовчого засідання.
15.05.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Транс-Магістр» - адвоката Корнєєва Є.В. надійшла заява про відмову від позову, закриття провадження у справі та повернення позивачу п'ятдесят відсотків судового збору сплаченого при поданні позову до суду.
В обґрунтування зазначеної заяви, представник вказав, що позивачем погашено податковий борг, а тому податкова вимога № 61556-50/66 від 06.09.2019 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу №61556-50/66 від 09.09.2019 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області втратило чинність.
Представники сторін у підготовче засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення повідомленні належним чином.
Згідно ст. 205 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі в порядку письмового провадження за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Частиною 1 статті 189 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За змістом приписів ч.3 ст.189 КАС України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Наведена норма ч.3 ст.189 КАС України кореспондує приписам п.2 ч.1 ст.238 КАС України, згідно з якою суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Частиною 2 статті 238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За змістом приписів ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
При цьому частиною 5 статті 189 КАС України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що відмова від позову представника позивача не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, підстав для неприйняття відмови від позову суд не встановив, тому суд доходить висновку про задоволення заяви представника позивача про відмову від позову.
Щодо заяви представника позивача про повернення п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.140 КАС України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Відповідно частини 1 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Дана норма кореспондується з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", якою також передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв'язку із відмовою позивача від позову до початку розгляду справи по суті. Ця норма не пов'язана зі статтями 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.
Варто зауважити, що питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, частина перша статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов'язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно з частиною першою статті 140 КАС України не здійснюється.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/1378/18.
Зважаючи на те, що у даному випадку мала місце відмова позивача від позову, що не пов'язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, водночас, така відмова зроблена позивачем до початку розгляду справи по суті на стадії підготовчого провадження, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування приписів ч.1 ст.142 КАС України та задоволення вимог позивача щодо повернення п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову відповідно до платіжного доручення №1081 від 18.09.2019 на суму 16279,28 грн та №1080 від 18.09.2019 на суму 1921,00 грн з державного бюджету, а саме 9100,14 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 47, 142, 189, 238, 241-243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Транс-Магістр» про відмову від позову у справі №160/9191/19 - задовольнити.
Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Транс-Магістр» від адміністративного позову у справі №160/9191/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Транс-Магістр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна.
Провадження у справі №160/9191/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Транс-Магістр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна - закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Транс-Магістр» (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 36, код ЄРПОУ 38600385) з Державного бюджету України п'ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 9100,14 (дев'ять тисяч сто гривень, чотирнадцять копійок) грн.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець