22 травня 2025 року Справа №160/21754/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/21754/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа № 160/21754/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
16.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) надати суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.05.2025 4 жовтня 2024 року у справі №160/21754/24 протягом одного місяця з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що у відповіді на адвокатський запит вих.№1105 від 14.05.2024 року Військовою частиною НОМЕР_2 було повідомлено, що начальником фінансово- економічної служби - головним бухгалтером вч НОМЕР_2 було складено та подано на адресу ЦФЕУ КСВ ЗСУ основну заявку №49 від 06.01.2025 року на фінансування коштів на виконання рішення суду за справою № 160/21754/24. В подальшому відповідачем щомісяця надавались основні заявки на фінансування потреби. Також вч НОМЕР_2 було направлено представнику позивача копію основної-заяви розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців звільнених з військової служби та виконання рішень судів, зі змісту якої можна встановити, що відповідач зробив заявку та замовив кошти для виконання рішення суду у справі №160/21754/24.
Виплата грошових коштів на виконання рішення суду відповідачем не здійснена.
Таким чином, станом на 16.05.2025 відповідач не виконав рішення суду в частині безпосередньо виплати перерахованого грошового забезпечення.
Представник позивача надав до суду докази направлення відповідачу копії заяви про встановлення судового контролю, проте станом на день розгляду заяви від відповідача заперечення щодо встановлення судового контролю не надходили.
Дослідження матеріалів справи, змісту заяви та додатків до неї, суд встановив такя обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 160/21754/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022, на 01 січня 2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022, на 01 січня 2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 залишено без змін.
Рішення суду від 14 жовтня 2024 року набрало законної сили 03.12.2024 року.
На виконання вказаного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивачу було видано виконавчий лист по цій справі, що підтверджується матеріалами справи.
У травні 2025 року представник позивач направила адвокатський запит до відповідача із проханням виконати рішення суду у справі №160/21754/24.
У відповіді на адвокатський запит вих.№1105 від 14.05.2024 року Військовою частиною НОМЕР_2 було повідомлено, що начальником фінансово- економічної служби - головним бухгалтером вч НОМЕР_2 було складено та подано на адресу ЦФЕУ КСВ ЗСУ основну заявку №49 від 06.01.2025 року на фінансування коштів на виконання рішення суду за справою №160/21754/24. В подальшому відповідачем щомісяця надавались основні заявки на фінансування потреби. Також вч НОМЕР_2 було направлено представнику Позивача копію основної-заяви розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців звільнених з військової служби та виконання рішень судів, зі змісту якої можна встановити, що Відповідач зробив заявку та замовив кошти для виконання рішення суду у справі №160/21754/24.
Вважаючи, що рішення суду в цій справі залишилося невиконаним, позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам заявника, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
Слід звернути увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідач листом №1105 від 14.05.2024 року повідомив позивачу, що начальником фінансово- економічної служби - головним бухгалтером вч НОМЕР_2 було складено та подано на адресу ЦФЕУ КСВ ЗСУ основну заявку №49 від 06.01.2025 року на фінансування коштів на виконання рішення суду за справою №160/21754/24. В подальшому Відповідачем щомісяця надавались основні заявки на фінансування потреби. Також ВЧ НОМЕР_2 було направлено представнику позивача копію основної-заяви розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців звільнених з військової служби та виконання рішень судів, зі змісту якої можна встановити, що Відповідач зробив заявку та замовив кошти для виконання рішення суду у справі №160/21754/24.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України).
За частиною 5 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як слідує з заяви про встановлення судового контролю та доданих до неї документів, Військова частина НОМЕР_2 з метою виконання рішення суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 160/21754/24, здійснювалися запити щодо виділення коштів на виплату перерахованого грошового забезпечення позивачу, проте такі кошти виділені не були.
Наведене свідчить про відсутність коштів у Військової частини НОМЕР_2 на виплату позивачу перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 160/21754/24.
Водночас матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду в частині виплати цієї заборгованості (запити коштів у розпорядника вищого рівня на виконання рішення у справі № 160/21754/24), і такі докази, на думку суду, є достатніми для звільнення керівника суб'єкта владних, відповідального за виконання рішення суду у справі № 160/21754/24, від накладення штрафу.
Отже, у даному випадку має місце невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, з підстав обмеженого бюджетного асигнування, що не є тотожним обставинам ухилення або свідомого невиконання судового рішення.
Суд не встановив недобросовісності у діях суб'єкта владних повноважень щодо несвоєчасного виконання судового рішення в адміністративній справі.
Таким чином, правові підстави для встановлення судового контрою у даному випадку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/160/21754/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.В. Ніколайчук