20 травня 2025 року Справа № 160/7733/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П.
за участі:
представника позивача представника відповідача Шевцова В.В. Пирогов С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» (49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 4-Д, код ЄДРПОУ 33164534) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. О Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
13 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦИФРОТЕХ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 54/32-00-23-09/33164534, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що питання дотримання відповідачем оформлення результатів є істотним для правильного вирішення справи, оскільки до акту перевірки відповідач не долучив усі документи, які були підставою для обґрунтування висновків, викладених в ньому, тому, на думку позивача, акт перевірки є недопустимим доказом у зв'язку з тим, що його висновки сформовані на підставі документу з невідомим джерелом походження.
Відповідач в акті перевірки не навів доказів, на яких ґрунтується твердження щодо підконтрольного зв'язку ТОВ "Цифротех" з ТОВ "ТД УКртрейд", що підтверджує неправдивість викладеної інформації та те, шо операції не відповідають визначенню контрольованих, оскільки останній мав можливість поставляти товар на склад, який сам орендував або, не використовуючи свій орендований склад, напряму поставляти товари своїм покупцям, що , на думку позивача, не є порушенням вимог чинного законодавства.
ТОВ "Цифротех" здійснювало свою господарську діяльність для досягнення виключно своїх економічних результатів , що підтверджує прибутковість ТОВ "Цифротех" у 2022 році, яку характеризують показники прибуток та рентабельність.
Відповідач зробив висновок про порушення позивачем вимог норм Податкового кодексу України на не підтвердженій податковій інформації наявній в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, тому висновки перевірки є необґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою від 17.03.2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
01.04.2025 відповідач надав відзив на позов, в якому не визнає позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що згідно із висновками опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 44597695) за звітний період декларування ПДВ з 02.09.2021 по 07.03.2023 від 07.03.2023 №126/12/08-01-07-04/44597695 за результатами аналізу податкової інформації щодо ТОВ "ТД УКРТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 44597695) за звітний період декларування з 02.09.2021 по 07.03.2023 неможливо підтвердити правомірність формування показників податкової звітності з причини ненадання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліках та пов'язані з обчисленням і сплатою податків.
ТОВ “Цифротех» у своїй господарській діяльності використовував орендований склад за адресою м. Київ, Оболонський район, проспект Степана Бандери, буд.26, де зберігався товар для подальшої реалізації на користь третіх осіб, в тому числі імпортований товар ТОВ ТД “Укртрейд» придбаний від нерезидента CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE.
На підставі вищевикладеного встановлено: Платники податків ТОВ “ЦИФРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 33164534), ПП “СТРОЙ ГРАД 16» (код ЄДРПОУ 40934542) та нерезидент CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE мають спільного засновника та бенефіціарного власника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) .
Перевіркою встановлено юридичну залежність/пов'язаність ТОВ “ЦИФРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 33164534) та ПП “СТРОЙ ГРАД 16» (код ЄДРПОУ 40934542) (у контексті п. п. 14.1.159. п.14.1 ст.14 ПКУ).
Так засновником ТОВ “ЦИФРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 33164534) у розмірі 100% є ПП “СТРОЙ ГРАД 16» (код ЄДРПОУ 40934542) кінцевим бенефіціарним власником у розмірі 97,12% з не прямим вирішальним впливом є ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ). Бенефіціарним власником ПП “СТРОЙ ГРАД 16» (код ЄДРПОУ 40934542) з прямим вирішальним впливом є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 97,12%.
Державна податкова служба України до компетентного органу ОАЕ направила запит від 15.03.2024 №482/IKO/99-00-23-01-01-05 щодо отримання інформації по банківському рахунку CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE, ОАЕ, з метою підтвердження пов'язаності з ТОВ “ЦИФРОТЕХ».
Згідно із відповіді Міністерства фінансів Департаменту міжнародного оподаткування ОАЕ від 19.09.2024 №UA-2024-001 встановлено, що компанія CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE створена 15.03.2021 року, директором та бенефіціарним власником якої є громадянин України ОСОБА_2 (частка володіння 100%).
Тобто безпосереднє володіння часткою у розмірі не менше 25 %, дає змогу мати прямий вирішальний вплив.
ТОВ “ЦИФРОТЕХ» в особі засновника та бенефіціарного власника ОСОБА_1 має вплив (стратегічне управління, фактичний контроль за бізнес рішеннями) на нерезидента CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE, ОАЕ та задіяв підприємство ТОВ “ТД “УКРТРЕЙД» в схемі придбання товару. Імпортований товар направлявся транзитом на “кінцевого дистриб'ютора» ТОВ “ЦИФРОТЕХ».
Комплексний аналіз дозволяє здійснити висновок, що ТОВ “ТД “УКРТРЕЙД» створений з метою участі в схемах ухилення від сплати податків, про що свідчить відсутність торгівельно-складських приміщень, відсутність за місцем знаходження, ведення господарської діяльності не більше двох років, остання податкова декларація з податку на прибуток подана за три квартали 2022року, остання податкова декларація з податку на додану вартість подана за листопад місяць 2022року та ведення господарської діяльності лише в частині оформлення документообігу по господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов'язань іншим підприємствам, у т.ч. ТОВ “ЦИФРОТЕХ».
ТОВ “ЦИФРОТЕХ» мало змогу самостійно здійснювати господарські операції без залучення проміжної компанії ТОВ “ТД УКРТРЕЙД». У ТОВ “ЦИФРОТЕХ» є необхідний ресурс, істотні активи, штат працівників, складське приміщення, тощо здійснювати придбання товару безпосередньо у нерезидента CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE, ОАЕ без посередників.
Таким чином, по акту перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534 встановлено невключення до поданого звіту про контрольовані операції за 2022 рік інформації з нерезидентом CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE, ОАЕ на суму 829 590 324,85 грн. по договору поставки №Т01122021/ЦТ від 01.12.2021 та договору комісії №102021К від 01.10.2021, що є порушенням вимог підпункту 39.4.2.1, підпункту 39.4.2, пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.
Ухвалою від 22.04.2025 року суд вирішив подальший розгляд справи подальший розгляд адміністративної справи № 160/7733/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 06 травня 2025 року о 10:30 год.
Суд переніс розгляд справи на 13.05.2025 року.
Ухвалою від 13 травня 2025 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/7733/25 та розпочати розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні на 20 травня 2025 року о 13:00 год.
В судове засідання, призначене на 20 травня 2025 року, прибули представники сторін, підтримали свої правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ “ЦИФРОТЕХ» на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1. ст. 20, підпункту 78.1.15. пункту 78.1. ст.78, пункту 82.2. ст. 82, підпунктів 69.22, 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства щодо не включення до подання звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені операції за 2022 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534.
За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ЦИФРОТЕХ» перевіряючі склали акт від 09.01.2025 № 17/32-00-23-09/33164534 та встановили порушення підпункту 39.4.2.1 підпункту 39.4.2, пункту 39.4, статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині не включення до поданого звіту про контрольовані операції за 2022 рік інформації з нерезидентом “CONSUMER ELECTRONICS GROUP FZE», ОАЕ на суму 829 590 324,85 грн.
ТОВ “ЦИФРОТЕХ» не погодилося з висновками, викладеними в акті перевірки, та подало до Східного МУ ДПС заперечення №24/ШВ від 24.01.2025 року на акт перевірки.
Східне МУ ДПС розглянуло заперечення та направило на адресу ТОВ “ЦИФРОТЕХ» відповідь за результатом розгляду заперечень від 10.02.2025 року №545/6/32-00-23-07, відповідно до якої висновки акту перевірки щодо порушень ТОВ “ЦИФРОТЕХ» є правомірними та відповідають нормам діючого податкового законодавства.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки та сформованих за результатом розгляду заперечень платника податків на акт перевірки, Схiдне мiжрегiональне управлiння ДПС по роботi з великими платниками податкiв прийняло податкове повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 54/32-00-23-09/33164534, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦИФРОТЕХ» було застосовано на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 120.4 статті 120 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 744 300,00 гривень.
Вважаючи протиправним вищевказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві та запереченнях, доводам відповідача, викладеним в поясненнях, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки - Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Як зазначено у п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
У ст. 83 Податкового кодексу України зазначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:
- документи, визначені цим Кодексом;
- податкова інформація;
- експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України;
- судові рішення;
- податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи;
- мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Згідно з п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, положення якого кореспондується із “Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (далі - Порядок № 727), матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №727, акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта документальної перевірки додаються інформативні додатки. Розділом IV Порядку передбачено види інформаційних додатків, до яких відносяться, в тому числі:
- пояснення та їх документальне підтвердження, зауваження або заперечення платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноваженої ним особи) щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, в тому числі щодо відсутності вини та наявності пом'якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, щодо дій (бездіяльності) посадових осіб контролюючого органу, що проводили документальну перевірку;
- запити, надані (надіслані) платнику податків, посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки;
- інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання;
- опис отриманих копій документів;
- інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення (вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій) та вжиття інших заходів за результатами перевірки.
Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід'ємною частиною.
З матеріалів справи видно, що в акті перевірки на арк. 4 було зазначено про те, що: “В ході перевірки викорастені наступні документи: Статут пiдприємства, договiр поставки № ТДТ 01122021/ЦТ вiд 01.12.2021, договiр оренди нежитлового примiщення № 01/12-20 вiд 01.12.2020, договiр кoмiciї №102021К вiд 01.10.2021, фiнансова звiтнiсть, податковi та видатковi накладнi, рахунки фактури; сертифiкати якостi, що пiдтверджують походження товару; платiжнi доручення, та вiдповiднi регiстри бухгалтерського облiку щодо документування цих операцiй; вiдповiдь Мiнiстерства фiнансiв Департаменту міжнародного оподаткування ОАЕ від 19.09.2024 №UA-2024-001, інформаційно комп'ютернi автоматизованi системи Державної податкової служби України, IKC “Податковий блок», Єдина автоматизована iнформацiйна система митних органiв (далi - ЄAIC Держмитслужби), IKC “Архiв електронної звiтностi», “Єдиний реестр податкових накладних» (далi - ЄРПН), бази даних ORВIS, YOU CONTROL.»
Проте під час розгляду справи суд встановив, а відповідач не спростував факт того, що інформаційні додатки, на які є посилання у акті перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534, не були додані до матеріалав справи.
Отже, відповідач порушив вимоги пункту 86.1. статті 86 ПК України та п. 1 розділу ІІІ “Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», а саме: не додав всі інформаційні додатки до акту перевірки від 09.01.2025 року №17/32-00-23-09/33164534.
Крім того відповідач у відзиві на позовну заяву наголосив, що висновки, викладені в акті перевірки від 09.01.2025 року №17/32-00-23-09/33164534, ґрунтуються на інформації, отриманій контролюючим органом від Міністерства фінансів Департаменту міжнародного оподаткування ОАЕ, що викладена в листі від 19.09.2024 №UA-2024-001.
Отриманий відповідачем від Міністерства фінансів Департаменту міжнародного оподаткування ОАЕ лист від 19.09.2024 №UA-2024-001 не був наданий як інформаційний додаток до акту перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534 та не надавався під час розгляду справи, хоч суд неодноразово ухвалами суду витребовува від відповідача усі наявні у нього докази, на які він посилається в обгрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Дослідивши надані сторонами документи, суд встановив, що інформація, викладена в акті перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534 та у відзиві на позовну заяву, щодо директора та бенефіціарного власника Consumer Electronics Group FZE не підтверджується належними та допустимим доказами, а також спростовується інформацією з офіційних реєстраційних документів Consumer Electronics Group FZE, а саме: ліцензій та списку партнерів до ліцензії.
Зазначені бізнес-ліцензії відповідно до законодавства ОАЕ - це офіційні документи, що підтверджують право компанії чи підприємця на ведення комерційної діяльності в країні.
Вищенаведене доводить, що на момент створення компанії Consumer Electronics Group FZE її директором був A. Shled, після його заміни директором став M. Bershadsky; бенефіціарним власником (засновником) Consumer Electronics Group FZE не є громадянин України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Як зазначено у ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За приписами ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно із ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Доказування в адміністративному судочинстві є чинником, який здатний забезпечити поєднання високої ефективності правозастосування із неухильним додержанням прав і свобод приватної особи під час вирішення публічно-правового спору.
У традиційному аспекті доказування розуміють як “процес встановлення фактичних даних у справі», “діяльність учасників розгляду справи», “процес пізнання», “діяльність щодо встановлення істини у справі», “діяльність щодо сприйняття інформації». У Кодексу адміністративного судочинства України відсутнє законодавче визначення доказування.
Доказування - це діяльність адміністративного суду, учасників розгляду адміністративної справи, інших заінтересованих осіб із збирання (подання, витребування, забезпечення), дослідження (перевірки, огляду) й оцінки доказів у порядку, встановленому у КАС України.
Метою доказування в адміністративному судочинстві є встановлення істини у справі.
Згідно з п. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, саме на відповідача покладено обов'язок надання доказів в обґрунтовування правомірності свого рішення та в підтвердженні належності конкретного доказу для обгрунтування своїх заперечень на позов.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішеннях у справах “Балицький проти України», “Тейксейра де Кастро проти Португалії», “Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини “плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, які не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимим.
Оскільки доводи акту перевірки та відзиву на позов ґрунтуються на листі Міністерства фінансів Департаменту міжнародного оподаткування ОАЕ від 19.09.2024 №UA-2024-001, який не був наданий суду, то суд не може взяти його до уваги у відповідності до вимог ст. ст. 73, 74, 75, 75 КАС України.
Враховуючи вищевикладене суд робить висновок про те, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що спростовують висновки контролюючого органу щодо пов'язаності ТОВ “ЦИФРОТЕХ з Consumer Electronics Group FZE.
Cторонами підтверджено, що під час перевірки досліджувалися взаємовідносин між ТОВ “ЦИФРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 33164534) та ТОВ “Торгівельний дім УКРТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44597695), у т.ч за договором поставки від 01.12.2021 року №Т01122021/ЦТ.
Докази, що укладений між ТОВ “ЦИФРОТЕХ» та ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» договір поставки від 01.12.2021 року №Т01122021/ЦТ не визнавався судом не дійсним або не укладеним, у справі відсутні.
Крім того висновки, викладені в акті перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534, стосовно того, що ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» було створено з метою участі в схемах ухилення від сплати податків та їх мінімізації для ТОВ “ЦИФРОТЕХ», суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Відповідно до висновків акту перевірки від 09.01.2025 року №17/32-00-23-09/33164534 ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» було крупним імпортер, який здійснював поставку на територію України великих партій товарів різним покупцям, а також мав набагато більший штат працівників (375 працівників) ніж ТОВ “ЦИФРОТЕХ» (239 працівників), також спростовуюсть доводи відповідача про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ “ТД УКРТРЕЙД», адже останнє мало необхідний штат працівників для виконання своєї господарської діяльності.
Суд встановив, що на 7 аркуші акту перевірки від 09.01.2025 року №17/32-00-23-09/33164534 зазначено відомості про об'єкти ТОВ “ТД УКРТРЕЙД», що були в оренді під приміщення для офісу та складу. Крім того, у відзиві відповідач зазначив: “згідно з відомостей про об'єкти оподаткування, відповідно форми 20-ОПП, яку ТОВ “ТД “УКРТРЕЙД» надавав до контролюючого органу, зазначені офіси та складські приміщення, в тому числі склад за адресою Запорізька область, Василівський район, смт. Пришиб, вул. Елеваторна, буд.1, дата взяття на облік -26.05.2022, дата зняття з обліку - 13.07.2023. Викладені обставини вказують на те, що ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» мало технічну базу для здійснення господарської діяльності. Отже суд вважає, що висновки в Акті перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534 про те, що ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» не мало орендованих складських приміщень не відповідають наявній у податкового органу інформації.
Відповідач також не підтвердив належними та допустимими доказами того, що ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» при придбанні товару використовував фінансові активи позивача.
Окрім того в Акті перевірки від 09.01.2025 року №17/32-00-23-09/33164534 також були зроблені висновки щодо взаємовідносин між ТОВ “ЦИФРОТЕХ» та ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» за договором комісії № 102021К від 01.10.2021. При цьому не зазначено конкретних фактів дослідження витрат, які пов'язані з виконанням вказаного договору комісії, тосу суд вважає, що відповідач не довів суду належними та допустимими доказами факту того, що діяльність позивача по договору комісії була збитковою.
Згідно з пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як зазначено у пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 по справі № 803/127/16 зроблено висновок про те, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Отже господарська діяльність складається саме із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності.
В той же час не обов'язково аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі (постанови Верховного Суду від 27.10.2022 у справі 140/2783/19, від 26.07.2021 у справі №811/2769/13-а).
Акт перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534 містить висновок про збитковість в цілому ТОВ “ЦИФРОТЕХ» у 2022 році.
При цьому в матеріалах справи наявні звіти про фінансову діяльність позивача за відповідний звітний період, які вказують на позитивний фінансовий результат та збільшення активів підприємства.
За приписами пп. 39.2.1.1 п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), в тому числі: господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту.
Як зазначено у пп. 39.2.1.5, п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою визначення контрольованою операцією між платником податку та нерезидентом із задіянням у ланцюгу господарських операцій третьої особи є сукупність таких фактів: невиконання останньою істотних функцій, пов'язаних з придбанням (продажем) товарів та не використання такою особою істотних активів та/або не приймання на себе істотних ризиків для організації придбання товарів.
При цьому:
А) під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент - сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;
Б) під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента - сторін контрольованої операції;
В) під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов'язковим для ділової практики таких операцій.
Відповідно до пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Акт перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534 не містить відповідних досліджень та висновків про відповідність позивача пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.
Водночас матеріали справи свідчать про те, що Consumer Electronics Group FZE є непов'язаною особою, а господарські операції, які відбувалися між Consumer Electronics Group FZE та ТОВ “ТД УКРТРЕЙД», не передбачені в пп. 39.2.1.1 і 39.2.1.5 ст. 39 Податкового кодексу України, а отже вони є неконтрольованими з боку позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що за відсутності доказів пов'язаності юридичних осіб - позивача, ТОВ “ТД УКРТРЕЙД» та Consumer Electronics Group FZE - такі операції не відповідають визначенню контрольованих.
Верховний Суд у постанові від 14.11.2024 року по справі № 990/139/24 зазначив про те, що вимога “обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень» означає, що таке рішення повинне ухвалюватися з огляду на усі обставини, що мають значення для його ухвалення. Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень зважати як на обставини, на обов'язковість взяття до уваги яких прямо вказує закон, так і на інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб'єкт владних повноважень має ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати того, щоб робити невмотивовані висновки. Несприятливе для особи рішення повинне бути вмотивованим.
Усе вищенаведене доводить необґрунтованість висновків, викладених в Акті перевірки від 09.01.2025 №17/32-00-23-09/33164534, непідтвердженість їх належними доказами, що є підставою для задоволення позову та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 54/32-00-23-09/33164534 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 11 164 грн згідно з платіжною інструкцією від 27.02.2025 № 102537, який підлягає відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як зазначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України ).
За правилами ч 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. КАС України).
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Тобто суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.
На підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).
Позивач при поданні позову повідомив, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу в зв'язку із розглядом даної справи в розмірі 10 000 грн, надавши на підтвердження цих витрат:
- договір про надання правничої допомоги № 0712-2 від 07.12.2020;
- додаткова угода № 6 від 13.02.2025 до договору про надання правничої допомоги №0712-2 від 07.12.2020;
- Акт прийому-передачі виконаних послуг № 6 від 27.02.2025;
- платіжна інструкція № 925581 від 27.02.2025 про оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн.;
- ордер АЕ № 1368040 від 13.02.2025 на надання правничої допомоги.
Суд вважає, що вищенаведені документи повністю відповідають вимогам ст. 134 КАС України, зокрема вказані додаткова угода № 6 від 13.02.2025 до договору про надання правничої допомоги № 0712-2 від 07.12.2020 та Акт прийому-передачі виконаних послуг № 6 від 27.02.2025 містять детальний опис обсягу наданих послуг і виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на їх надання (40 год.) та їх вартості (10000 грн).
Платіжна інструкція № 925581 від 27.02.2025, в свою чергу, є доказом фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Між тим суд, врахувавши співмірність послуг, наданих адвокатом, до категорії складності справи, ціну позову та витрачений часом на надання послуг, вважає, що раціональним (таким що відповідає розцінкам, які склались в регіоні в цей час, на такий вид послуг) та спаведливим в цьому випадку буде стягнення витрат на правову допомогу лише в сумі 6000 грн.
Керуючись ст. ст.242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» (49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 4-Д, код ЄДРПОУ 33164534) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 54/32-00-23-09/33164534 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 164 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22 травня 2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук