19 травня 2025 рокуСправа №640/31565/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
14.12.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту зарплати, розрахованого за період з 2000 року та середнього показника заробітної плати для виходу на пенсію в 2020 році;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відшкодуванні ОСОБА_1 незаконно недонараховану та невиплачену пенсію по інвалідності за період з 2014 по 2020 р. з урахуванням індексації;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зарахуванні до загального та страхового стажу 5 місяців за період з 01.06.2020- 20.10.2020 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту зарплати, розрахованого за період з 2000 року та середнього показника заробітної плати для виходу на пенсію в 2020 році;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відшкодувати ОСОБА_1 незаконно нараховану та невиплачену пенсію по інвалідності за період з 2014 по 2020 року з урахуванням індексації;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до загального та страхового стажу 5 місяців за період з 01.06.2020-20.10.2020 року ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
У встановлений судом строк позивач усунула недоліки та подала уточнену позовну заяву, якою зменшила позовні вимоги та просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням, коефіцієнту зарплати, розрахованого за період з 2000 року та середнього показника заробітної плати для виходу на пенсію в 2020 році;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту зарплати, розрахованого за період з 2000 та середнього показника заробітної плати для виходу на пенсію в 2020 році.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
10.02.2025 року відповідно до положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ адміністративна справа № 640/31565/20 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року адміністративна справа прийнята до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 03.03.2025 року.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 продовжений строк розгляду адміністративної справи № 640/31565/20 на 30 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію як інвалід 3 групи. 09.09.2020 позивач звернулася до відповідача щодо переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнту зарплати, розрахованого за період з 2000 та середнього показника заробітної плати для виходу на пенсію в 2020 році. Листом від 06.10.2020 відповідач відмовив у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, оскільки позивач має особисто звернутися з відповідною заявою за місцем перебування на обліку. Разом з тим, через епідеміологічну ситуацію в країні, позивач звернулась із відповідною заявою, надіславши її поштою з описом вкладення, та вважає, що відповідач протиправно відмовив їй у переведенні з одного виду пенсії на інший. Також позивач посилається, що відповідачем протиправно було відмовлено їй у перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнту зарплати, розрахованого за період 2000 року та середнього показника заробітної плати для виходу на пенсію в 2020 році. Вважаючи дії відповідача щодо відмовити в переведенні з одного виду пенсії на інший протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
02.03.2021 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив ГУ ПФУ в м. Києві, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач з 01.03.2012 має статус непрацюючого пенсіонера та згідно заяви від 28.04.2012 її переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як особу з інвалідністю третьої групи. Представник відповідача, з посиланням на п. 1.2 та 1.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначив, що заява подається особисто пенсіонером або його законним представником до органу, що призначає пенсію за місцем перебування на обліку одержувача пенсії. Також представник зазначив, що розмір пенсії позивача розраховано, як одержувачу пенсії за віком, тому при переведенні з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», даний розмір є незмінним.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, з 01.03.2012 має статус непрацюючого пенсіонера та відповідно до заяви позивача 28.04.2012 її переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, з урахуванням ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як особу з інвалідністю третьої групи загального захворювання.
02.09.2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та просила провести перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту зарплати, розрахованого за період з 2000 року та середнього показника заробітної плати для виходу на пенсію в 2020 році.
Листом від 06.10.2020 № 22693-23383/З-02/8-2600/20 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача про те, що страховий стаж позивача становить 31 рік 9 місяців 2 дні та обчислений по 29.02.2012, а пенсію обчислено з урахуванням заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01.09.1986 по 31.08.1991, та з 01.07.2000 по 30.06.2010.
Окрім того, відповідно до положень абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу нараховується доплата у розмірі 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.
01.07.2020 позивачу проведено автоматичний перерахунок пенсії та її розмір з надбавками становить 6204,91грн.
Також відповідачем зазначено, що розмір пенсії позивача розраховано, як одержувачу пенсії за віком, тому при переведенні з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», даний розмір є незмінним.
Отже спір між сторонами виник з приводу відмови у переведенні позивача з пенсії за інвалідністю на пенсію за віком та не застосування показника середньої заробітної плати за 2020 рік та не врахування заробітної плати з 2000 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії 02.09.2020р.) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, відповідно до положень ст. 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає такі умови застосування середньої заробітної плати, визначеної ч.2 ст.40 цього Закону для призначення пенсії при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком: - переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; - якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв в роботі.
З наявних у справі доказів (матеріалами пенсійної справи) вбачається, що з 28.04.2012 року позивач отримувала пенсію по інвалідності, як інвалід ІІІ групи на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15.09.2020 позивач досягла пенсійного віку, встановлено ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має загальний страховий стаж 35 років 09 місяців 029 дня та набула право на пенсію за віком також на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.09.2020 позивач вперше звернулася із заявою про призначення пенсії за віком та просила розрахувати її з застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за 2020 рік, яка має застосовуватися при новому призначенні.
Після призначення пенсії по інвалідності згідно записів трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 та інформації про періоди трудової діяльності, що міститься в листі ГУ ПФУ в м. Києві № 22693-23383/З-02/8-2600/20 позивач не працювала та страховий стаж розрахований їй ГУ ПФУ в м. Києві станом на 29.02.2012.
Питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-612а14, Верховного Суду від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в яких Суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
З 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (Закон України № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року), яким розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено, зокрема пунктами 4-3, 4-4.
Відповідно до п. 4-3 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Відповідно до пункту 4-4 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач з 28.04.2012 отримувала пенсію по інвалідності III група внаслідок загального захворювання на підставі ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.09.2020 року позивач подала заяву про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на вищевикладене, перехід пенсії позивача відбувається в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому це не є призначенням пенсії вперше, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Доказів того, що після призначення пенсії по інвалідності (28.04.2012) позивач працювала та набула більш ніж 24 місяці страхового стажу суду не надано, відтак, до неї не підлягає застосуванню вимоги ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 40 цього Закону, і як наслідок у відповідача відсутній обов'язок застосовувати показник середньої заробітної плати за 2020 рік.
Оскільки позивачу пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше було призначено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 року), тому при переведенні позивача на інший вид пенсії в рамках одного закону її пенсія з 1 жовтня 2017 року підлягала перерахунку на підставі п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Окрім того, відповідачем в листі зазначено, що позивач отримує пенсію в розмірі пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший розмір її пенсії буде незмінним.
Отже, суд під час розгляду справи доходить висновку, що в діях відповідача відсутня бездіяльність.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець