21 травня 2025 рокуСправа №160/7495/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про застосування заходів реагування,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», в якій позивач просить суд:
застосувати до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час яких здійснюється акумуляція надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скидання у р. Інгулець за відсутності Висновку з оцінки впливу на довкілля, до повного усунення вказаного порушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами позивача в період з 16.12.2024 по 27.12.2024 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття». За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 117/2-5-14.1/24 від 27.12.2024. Видано обов'язковий до виконання припис про усунення виявлених під час перевірки правопорушень № 117/2-5-14.1/24 від 03.01.2025. Під час позапланової перевірки ДП «Кривбасшахтозакриття» встановлено, що провадження діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття», пов'язаної із акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скиданням у р. Інгулець, здійснюється без документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля. Позивач, посилаючись на положення ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», якою, зокрема, визначено, що діяльність суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути припинена, тобто повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання, вважає, що щодо підприємства-відповідача повинні бути застосовані відповідні заходи реагування, у зв'язку з чим, позивач і звернувся до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/7495/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
02.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що ДП «КШЗ» утримує на балансі та забезпечує експлуатацію ставка - накопичувача зворотних (шахтних) вод у балці Свистунова, до якого цілодобово протягом року спрямовуються надлишки шахтних вод від гірничорудних підприємств Кривбасу. Відведення зворотних (шахтних) вод в ставок-накопичувач балка Свистунова є безперервним виробничим циклом. ДП «КШЗ» було створено та розпочало діяльність 06.08.2004, при цьому діяльність здійснюється на об'єкті - ставку-накопичувачу шахтних вод у балці Свистунова, який введений у тимчасову експлуатацію у 1976 році, технічні документи розроблені інститутом «Укрдіпроводгосп», на які посилається позивач, підприємству не передавалися, відповідно не були надані на розгляд контролюючому органу. В «Обстеженні технічного стану та паспортизація гідротехнічних споруд (гідровузол) ставка-накопичувача зворотних (шахтних) вод у балці Свистунова, Паспорт технічного стану» проведеного ПАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва» у 2024 році, встановлено, що ставок-накопичувач шахтних вод у балці Свистунова введений в тимчасову експлуатацію у 1976 році, із терміном експлуатації 50 років. Планові та регламенті обстеження технічного стану ставка-накопичувача проводяться у строки, визначені Методикою обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, яка затверджена наказом Держкоммістобудування і архітектури від 19.12.1995 №252. Після проведення планових та регламентних обстежень технічного стану ставка-накопичувача видається паспорт, який є обов'язковим обліково-інвентаризаційним документом екологічно небезпечних об'єктів, що дає право на продовження експлуатації. Ставок-накопичувач не має зв'язку з поверхневими водними об'єктами. Відмінність цього ставка-накопичувача від інших аналогічних споруд складування промислових відходів та хвостів полягає в тому, що ємність наповнюється шахтними водами і раз у рік спорожнюється з метою уникнення аварій на ставку-накопичувачу шахтних вод в балці Свистунова та недопущення виникнення низки надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф. Також, відповідач зазначає, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності. Відповідно до п. 14 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає оцінці впливу на довкілля розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Акумуляція зворотних шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу здійснюється в ставку-накопичувачу балки Свистунова, який введено в тимчасову експлуатацію в 1976 році, тобто до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Крім того, рішень про будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище щодо діяльності ставка-накопичувача шахтних вод у балці Свистунова не приймалося. Щодо посилання позивача на Постанову Верховного Суду від 20.02.2024 у справі №160/10310/20 у якій ДП «КШЗ» оскаржував припис позапланової перевірки та позиція будувалась, що під час позапланової перевірки контролюючий орган може здійснювати перевірку лише з тих питань які стали підставою для позапланового заходу, а не перевищувати свої повноваження. У Постанові Верховного Суду у справі № 160/10310/20 від 20.02.2024 суд указав, що ДП «КШЗ» не довів і суди не встановили прийняття рішення про продовження планової діяльності використання ставка-накопичувача шахтних вод у балці Свистунова до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». При цьому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 160/1611/20 визнаний протиправним та скасований у п.2 Припису від 18 грудня 2019 № 2/4-7 Державної екологічної інспекції України за результатами планової перевірки щодо отримання ДП «КШЗ» Висновку з оцінки впливу на довкілля на провадження діяльності ставка-накопичувача. Апеляційна скарга Державної екологічної інспекції України залишена без задоволення постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, яка набрала законної сили. Тимчасову експлуатацію ставка-накопичувача балки Свистунова здійснено у 1976 р., тобто задовго до прийняття нормативних документів, на які посилається позивач. Продовження терміну експлуатації понад встановлений строк допускається після проведення обстеження і оцінки технічного стану об'єкта відповідною організацією. Обстеження технічного стану та паспортизація гідротехнічних споруд (гідровузол) ставка-накопичувача зворотних (шахтних) вод у балці Свистунова, Паспорт технічного стану проведено ПАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва» у 2024 році, встановлено, що ставок-накопичувач шахтних вод у балці Свистунова введений в тимчасову експлуатацію у 1976 році, із терміном експлуатації 50 років. Сучасний термін експлуатації греблі становить 120 років, що встановлено новим ДБН 1.2-14:2018 (зі зміною № 1). Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що ДП «КШЗ» скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець здійснює виключно на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну. Що стосується виконання пунктів 7, 8, 18 Плану заходів з управління шахтними водами Кривбасу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.12.2021 № 1802-р, на які посилається позивач, відповідач зазначає, що ДП «КШЗ» регулярно надає інформацію щодо стану виконання Плану заходів з управління шахтними водами до Міністерства економіки України, Управління екології Криворізького міськвиконкому тощо. При цьому, позивач не взяв до уваги існуючу реальність, а саме необхідність ліквідації наслідків, пов'язаних із знищенням у червня 2023 Каховської гідроелектростанції, зокрема для Криворізького регіону. Позивачем не вказано, які негативні наслідки будуть у разі незастосування заходів реагування у вигляду повного зупинення надання послуг з акумуляції надлишків зворотних вод. Відповідач зазначає, що у разі зупинки відкачки підземних вод в Кривбасі створюються умови для виникнення низки некерованих техногенних катастроф, пов'язаних з зупинкою і затопленням діючих шахт, підземного простору, покладів залізних руд, з регіональним підняттям рівня високомінералізованих підземних вод, забрудненням верхніх водоносних горизонтів і поверхневих водоймищ, з масштабними зсувами порушених порід та земної поверхні. Виникнення такої надзвичайної ситуації призведе до порушення екологічної рівноваги на значній території та спричинить загрозу різним важливим сферам господарської діяльності та суспільного життя не лише у Кривбасі, а і за його межами. За таких умов надзвичайна подія з регіонального рівня набере державного масштабу. При затоплені шахт існуючі зони зсувів земної поверхні, включаючи зони воронок і провалів, збільшаться в 2,5- 3 рази за рахунок насичення водою та послаблення стійкості масиву порушених земель та вміщуючих порід, а також зменшення кутів зсувів та розривів. В результаті в чотирьох районах міста Кривий Ріг (ЦентральноМіському, Саксаганському, Покровському та Тернівському) буде порушено умови безпечного існування населення, інфраструктури та комунікації, які забезпечують їх життєдіяльність, підтоплені щонайменше 1173,9 га міських територій, кладовище «Західне» та «Покровське», селище Карнаватка, землі Криворізького лісгоспу, державний заповідник балка «Північна Червона» та порушено залізничні колії «Укрзалізниці» П'ятихатської дистанції шляху. Зупинка роботи шахт Кривбасу завдасть значних економічних збитків для регіону і держави в цілому. Припинення відкачки підземних вод у Кривбасі призведе до втрати державою можливості експлуатації одного з найбільших родовищ залізних руд у світі, внаслідок зупинки відкачки підземних вод в Кривбасі буде затоплено 1 105 342 тис. тон багатих залізних руд та 4 614 655 тис. тон неокислених залізистих кварцитів.
14.04.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.
03.04.2025 відповідачем подані додаткові докази у справі, а саме, оцінку розміру збитків державі внаслідок зупинки роботи шахт Кривбасу, розробник ДП «ДПІ Кривбаспроект».
08.04.2025 відповідач подав заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні якої ухвалою суду від 21.05.2025 було відмовлено.
До суду від Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання, в якому товариство просить суд залучити до участі у справі № 160/7495/25 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».
05.05.2025 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий ріг» про вступ у справу як третьої особи.
Ухвалою суду від 21.05.2025 у задоволенні наведених вище клопотань було відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» зареєстровано як юридичну особу 06.08.2004, про що зроблений відповідний запис 12271020000000109, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свою діяльність підприємство здійснює на підставі Статуту (нова редакція), який затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1896 від 27.12.2017.
Вказані обставини були встановлені Дніпропетровським окружним адміністративним судом у рішенні від 20.10.2020 у справі №160/1611/20 за позовною заявою Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними та скасування пунктів припису.
Згідно з даними КП «ДСС» вказане рішення набрало законної сили.
ДП «Кривбасшахтозакриття» є власником ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова, який знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області та призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) згідно з регламентом скиду та експлуатує його з 01.09.2004.
Ці обставини встановлені, у тому числі, Верховним Судом у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, у постанові від 20 лютого 2024 року у справі № 160/10310/20 за позовною заявою Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У період з 16.12.2024 по 27.12.2024 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами проведеного заходу складено акт від 27.12.2024 №117/2-5-14.1/24 (далі акт).
Згідно з цим Актом, були виявлені такі порушення вимог законодавства:
1) ДП «Кривбасшахтозакриття» не надано на розгляд проект ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свистунова, який розроблений інститутом «Укргідроводгосп» у складі технічного проекту «Відведення шахтних вод Кривбаса за межі басейну р.Інгулець» в 1968-1971 рр., чим порушено ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.74 Водного кодексу України;
2) за ДБН В.2.4-3:2010 ставок-накопичував відноситься до основних постійних гідротехнічних споруд ІІ класу капітальності, за рівнем відновлювальності належить до 2 групи, що відповідає класу наслідків (відповідальності) СС2. Об'єкт не прийнятий в експлуатацію і знаходиться в стадії тимчасової експлуатації з 1976 р., що суперечить технічним нормам і правилам. ДП «Кривбасшахтозакриття», як один із відповідальних за виконання заходів, не виконано п.7 Плану заходів з управління шахтними водами Кривбасу, затвердженого розпорядженням КМУ від 20.12.2021 №1802-р щодо розробки техніко-економічного обгрунтування будівництва першої черги ставка-накопичувача у б.Свистунова, з терміном виконання 31 січня 2023 року та п.18 Плану заходів щодо розроблення проекту будівництва першої черги гідротехнічної споруди з накопичення і скидання шахтних вод, з терміном виконання 30 жовтня 2023 року. Порушено ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.74 Водного кодексу України, розпорядження КМУ від 20.12.2021 №1802-р;
3) провадження діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття», повязаної із акумуляцією надлишків зворотних воду ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скиданням у р.Інгулець здійснюється без документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля. Постановою Верховного Суду у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суд від 20.02.2024 у справі №160/10310/20 Судова палата констатує, що Закон України «Про оцінку довкілля» поширюється на спірні правовідносини і зобов'язує ДП «Кривбасшахтозакриття» здійснити оцінку впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про впровадження планової діяльності. Порушені пункти 13, 14 частини 3 статті 3, стаття 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», стаття 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.74 Водного кодексу України, пункт 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», Постанова Верховного Суду у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суд від 20.02.2024 у справі №160/10310/20;
4) ДП «Кривбасшахтозакриття» допускається самовільне водокористування, а саме: скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документа дозвільного характеру - Дозволу на спеціальне водокористування. Постановою Верховного Суду у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суд від 20.02.2024 у справі №160/10310/20 Судова палата дійшла висновку щодо необхідності отримання ДП «Кривбасшахтозакриття» дозволу на спеціальне водокористування. ДП «Кривбасшахтозакриття» у періоди: з 20.01.2021 по 15.03.2021 здійснило скид надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова в річку Інгулець відповідно до розпорядження КМУ від 28.12.2020 №1670-р в обсязі 6320,0 тис.м3 без дозволу на спеціальне водокористування (інформація щодо даних про скиди забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець додається); з 02.01.2022 по 04.03.2022 здійснило скид надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова в річку Інгулець відповідно до розпорядження КМУ від 28.12.2021 №1736-р в обсязі 7449,0 тис.м3 без дозволу на спеціальне водокористування (інформація щодо даних про скиди забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець додається); з 10.11.2022 по 15.03.2023 здійснило скид надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова в річку Інгулець відповідно до розпорядження КМУ від 16.09.2022 №853-р в обсязі 7005,0 тис.м3 без дозволу на спеціальне водокористування (інформація щодо даних про скиди забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець додається); з 26.01.2024 по 15.03.2024 здійснило скид надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова в річку Інгулець відповідно до розпорядження КМУ від 19.01.2024 №1670-р в обсязі 6771,0 тис.м3 без дозволу на спеціальне водокористування (інформація щодо даних про скиди забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець додається). Порушені п.9 ст.44, ст.ст.48, 49, 72 Водного кодексу України, п.70 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», пункти 15, 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою КМУ від 25.03.1990 №465; Постанова Верховного Суду у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суд від 20.02.2024 у справі №160/10310/20;
5) зі свого боку ДП «Кривбасшахтозакриття» не виконано п.8 Плану заходів з управління шахтними водами Кривбасу, затвердженого розпорядженням КМУ від 20.12.2021 №1802-р щодо проведення робіт по виявленню напрямів фільтраційних процесів. Порушені ст.105 Водного кодексу України, розпорядженням КМУ від 20.12.2021 №1802-р.
03.01.2025 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) винесено припис №117/2-5-14.1/24, яким приписано ДП «Кривбасшахтозакриття»:
1) провадження ДП «Кривбасшахтозакриття», пов'язаної із акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх вкиданням у р.Інгулець здійснювати на підставі документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля, термін виконання - 01.07.2025;
2) спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець здійснювати на підставі документа дозвільного характеру - Дозволу на спеціальне водокористування, термін виконання - 01.04.2025;
3) провести роботи по виявленню напрямів фільтраційних процесів із ставка-накопичувача у балці Свистунова, термін виконання - 16.06.2025;
4) ініціювати перед іншими відповідальними за виконання (ПрАТ «ЦГЗК», ПрАТ «Суха Балка», АТ «Кривбасзалізрудком», ПАТ «АрселорМітатад Кривий ріг», громадська спілка «Екологічна рада Криворіжжя», ПАТ «Укрводпроект» п.7 та п.8 плану заходів з управління шахтними водами Кривбасу щодо необхідності розроблення техніко-економічного обгрунтування будівництва першої черги ставка-накопичувача у б.Свистунова та розроблення проекту будівництва першої черги гідротехнічної споруди з накопичення і скидання шахтних вод, термін виконання - 05.03.2025.
Позивач уважаючи, що здійснення діяльності відповідача не можливе без Висновку з оцінки впливу на довкілля, звернувся до суду з цим позовом про застосування заходів реагування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
При цьому, згідно з позовною заявою, основною підставою для застосування заходів реагування позивачем визначено обставини відсутності Висновку з оцінки впливу на довкілля.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
При цьому, спеціальним законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон №1264-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 7 ст. 7 Закону №877-V зазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 11 ст. 7 Закону №877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Відповідно до ст. 2 Закону №1264-XII відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Частиною 2 ст. 10 Закону № 1264-XII встановлено, що діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону № 1264-XII державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що вбачається з відповідного положення про Держекоінспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017.
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин (п. «в» ч. 1 ст. 20-2 Закону № 1264-XII).
В пп. 5 п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, зазначено, що одним із завдань Державної екологічної інспекції України є звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
З урахуванням наведених положень Закону №1264-XII підставою позову Держекоінспекції може бути здійснення експлуатації з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
Як зазначено вище, підставою для звернення Держекоінспекції з цим позовом є те, що у відповідача відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля.
У пункті третьому опису виявлених порушень акту від 27.12.2024 №117/2-5-14.1/24 позапланової перевірки зазначено про провадження діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття», пов'язаної із акумуляцією надлишків зворотних воду ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скиданням у р.Інгулець без документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля.
Пунктом першим припису №117/2-5-14.1/24 приписано ДП «Кривбасшахтозакриття»: провадження ДП «Кривбасшахтозакриття», пов'язаної із акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх вкиданням у р.Інгулець здійснювати на підставі документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля, термін виконання - 01.07.2025.
При цьому, суд зазначає, що 20 лютого 2024 року Верховним Судом у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду була винесена постанова у справі № 160/10310/20.
У цій постанові судова палата констатує, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» поширюється на спірні правовідносини і зобов'язує ДП «Кривбасшахтозакриття» здійснити оцінку впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності (п.94 Постанови).
Відповідно до ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:
1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;
2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.
Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.
Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.
Частиною 7 ст. 7 Закону №877-V зазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання (ч.8 ст.7 Закону №877-V).
Відповідно до ч. 11 ст. 7 Закону №877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Але, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом (ч.9 ст.4 Закону №877-V).
Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що контролюючі органи, яким є і позивач, наділені повноваженнями на звернення до суду з позовом про тимчасову заборону (зупинення) або припинення експлуатації підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 804/3983/18).
Крім того, контролюючі органи мають повноваження застосувати інші заходи реагування, а саме, складати, зокрема, приписи щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, які є обов'язковими до виконання суб'єктом господарювання.
Як установив суд у цій справі, на підставі одного і того самого виявленого порушення (відсутність Висновку з оцінки впливу на довкілля), позивач звернувся до суду з позовом про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час яких здійснюється акумуляція надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скидання у р.Інгулець, а також склав припис, зі змісту якого видно, що відповідачу надано строк до 01.07.2025 для отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля.
Тобто, за одне й те саме виявлене порушення позивачем був застосований такий захід реагування як звернення до суду з позовом про повне зупинення виробництва, а також складено припис, строк виконання якого станом на час розгляду справи не закінчився, але у разі невиконання якого до відповідача можуть бути застосовані штрафні санкції.
Отже, надавши відповідачу можливість усунути виявлене порушення і встановивши строк для його усунення, позивач до закінчення цього строку звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування.
Враховуючи викладене, суд зазначає про передчасність звернення до суду з позовними вимогами про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час яких здійснюється акумуляція надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скидання у р. Інгулець за відсутності Висновку з оцінки впливу на довкілля, до повного усунення вказаного порушення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовна заява є такою, що задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позовної заяви Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про застосування заходів реагування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Відповідач: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття».
Суддя Н.В. Кучугурна