13 травня 2025 рокуСправа №160/7246/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» (далі - Підприємство) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач -1), Державної податкової служби України (далі - відповідач - 2), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог Підприємство просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такий реєстрації від 16.01.2025 року № 12360468/37397499 та від 13.02.2025 року № 12500743/37397499 відповідно;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 31.12.2024 року № 4 та від 16.01.2025 року № 1 подані Підприємством для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обґрунтовуючи позов у заявах по суті Підприємство зазначило, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за правилом першої події склало перелічені вище податкові накладні та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак, згідно із отриманих квитанцій, їх реєстрація була зупинена. При цьому, позивачем направлялося на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена разом з копіями підтверджуючих документів, проте оскарженими рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Підприємству відмовлено у реєстрації таких податкових накладних. За позицією Підприємства, прийняті відповідачем-1 рішення є необґрунтованими, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про здійснення господарських операцій, та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації в ЄРПН складених податкових накладних. Також позивач зауважував, що оскаржені рішення не містять чіткого переліку документів, які були складені ним з порушенням вимог законодавства, та/або були недостатніми для реєстрації поданих податкових накладних.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач-1 позов не визнав та надав до суду відзив, в якому стверджує про правомірність прийняття оскаржених рішень, посилаючись на те, що подані позивачем податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а надані Підприємством пояснення та документи виявлених порушень не усунули, у зв'язку з чим просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач-2 також вказав, що повноваження з приводу реєстрації податкової накладної є його виключною компетенцією та суд не вправі перебирати їх на себе.
Від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке суд залишає без задоволення, оскільки зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО», ідентифікаційний код юридичної особи 37397499 (у подальшому - ТОВ «ТОРМЕТ-ДНІПРО», позивач) є суб'єктом господарювання, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює господарську діяльність на підставі статуту і є платником податків на додану вартість
Для здійснення господарської ТОВ «ТОРМЕТ-ДНІПРО» має необхідне нерухоме майно (земельні ділянки, вагову, будівлі та споруди, в яких розміщені офісне приміщення, склади, спеціальні майданчики для зберігання сипучих будівельних матеріалів: пісок, щебінь, відсів), орендовані транспортні засоби (DAF НОМЕР_1 , причіп LUECK НОМЕР_2 , та Камаз 5511 Самоскид НОМЕР_3 ) та найманих працівників, що підтверджується Повідомленнями позивача за формою 20-ОПП про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність та штатним розкладом ТОВ «ТОРМЕТ-ДНІПРО».
Так, за наслідками відповідних господарських операцій позивачем складено податкові накладні від 31.12.2024 року № 4 та від 16.01.2025 року № 1 та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами обробки податкової накладної, автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивачеві надіслано квитанції про зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тієї причини, що платник податків відповідає критеріям, визначених пунктом п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Користуючись зазначеним правом, Підприємство в електронному вигляді направило на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності та правомірності здійснення господарської операції, відображених у поданих податкових накладних, а також копії первинних та додаткових документів щодо здійснення цих операції.
Однак, комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржені рішення, яким Підприємству відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Підставою для прийняття рішень визначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі додаткова інформація зазначено про наявність відповідної податкової інформації.
Вважаючи вказані рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд виходить із того, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Порядок адміністрування податку на додану вартість унормований розділом V Податкового кодексу України (надалі - ПК України).
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (пункт 201.7 статі 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Як вже було зазначено вище, пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України
На виконання вимог цієї статті, 11.12.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Так, у пункті 3 Порядку, наведені ознаки безумовної реєстрації, у разі відповідності яким податкових накладних / розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку) згідно з пунктом 4 цього Порядку підлягають безумовній реєстрації в Реєстрі.
Натомість, відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій. Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1156). Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156). У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція. У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної також зупиняється. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
При цьому, суд також підкреслює, що на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.
Приписами вказаного Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як вже зазначено вище, реєстрація поданих позивачем податкових накладних була зупинена з тієї причини, що накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до додатку 1 до Порядку №1165 критеріїв ризиковості платника податку, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8).
Водночас, попри те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено про відповідність їх пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач-1 так і не пояснив, яка сама інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності позивача, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних.
Також відповідачами не надано інших доказів виявлення під час моніторингу об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з поставки товару, дані про який зазначені у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН.
Між тим, Підприємство одержавши квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних, все ж направило до контролюючого органу пояснення на підтвердження реальності здійснення операцій, в рамках яких виписано спірні накладні. Відповідний зміст господарських операцій також розкрито позивачем у заявах по суті.
Однак, комісія регіонального рівня - комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, розглянувши ці документи, прийняла оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, зі змісту яких слідує, що при їх прийнятті відповідач-1 керувався наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.
Між тим, в спірному рішенні міститься лише загальні фрази, без зазначення тих документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем складені із порушенням законодавства.
У відзиві на позов представник відповідача-1 також не пояснив, які саме документи мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав.
Слід також зазначити, що зазначене рішення Комісії є актами індивідуальної дії. На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.
Натомість, оскаржене у цій справі рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжуює їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Наведене свідчить на користь висновку про те, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів (послуг) та ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку. Зупинивши реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не довів відповідність відображеної у ній господарської операцій критеріям ризиковості здійснення операцій, та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.
У відзиві на позов представник відповідача-1 також не пояснив, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав. У відзиві лише міститься посилання на те, що деякі контрагенти позивача не мають власних та/або складських приміщень або взагалі зняті з обліку.
Проте, такі посилання судом до уваги не приймається з огляду на індивідуальний характер відповідальності.
При цьому, складання та направлення на реєстрацію податкових накладних є обов'язок Підприємства та останній не вправі нести відповідальність за порушення його контрагентом вимог податкового законодавства України, при цьому що, такі обставини підлягають дослідженню контролюючим органом у рамках проведення документальних перевірок платників податку.
Наведене свідчить на користь висновку про те, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів (послуг) та ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не довів відповідність відображеної у них господарської операцій критеріям ризиковості платника податку, та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу та документів, що подані ним із порушенням законодавства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, оскаржені рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не відповідають вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства. При прийнятті рішень Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виявила надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції, у зв'язку з чим, оскаржені рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.
Тож за правилами Порядку №1246 реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування за відповідним рішенням суду належить до повноважень ДПС України, якою ведеться цей реєстр.
Оскільки контролюючий орган прийняв надіслані позивачем податкові накладні, відтак він не установив при їх формуванні порушень вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПК України. Натомість контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій необґрунтовано відмовив у реєстрації податкових накладних, прийнявши протиправні рішення, які судом у цій справі скасовано.
Тож з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, скасовуючи оскаржені рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, суд також покладає на залученого до участі у справі відповідача-2 обов'язок зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання, оскільки задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який прийняв протиправне рішення.
Із приводу заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 26 250,00 грн, проти чого відповідачі заперечили, суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), відповідно до якої суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час, тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).
Так, надання представником позивача - Потаповим К.О. адвокатських послуг у суді першої інстанції при розгляді цієї справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Досліджуючи надані документи, суд встановив, що договором передбачено надання правової допомоги саме позивачу та саме при розгляді вказаної справи. Загальний розмір понесених витрат заявлений до стягнення складає 26 250,00 грн.
Між тим, як уже попередньо зазначено, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Суд зазначає, що спір який виник між сторонами відноситься до категорії справ незначної складності, судова практика у цій категорії спорів є сталою, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Таким чином, з огляду на те, що заявлені позивачем витрати у сумі 26 250,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такий реєстрації від 16.01.2025 року № 12360468/37397499 та від 13.02.2025 року № 12500743/37397499.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» податкові накладні від 31.12.2024 року № 4 та від 16.01.2025 року № 1 датою їх подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна