22 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3147/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1) про визнання протиправними дій щодо переведення на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки; зобов'язання здійснити з 14.03.2025 нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024) та з визначенням розміру пенсії з застосуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії в розмірі 1,21353.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). У зв'язку з досягненням пенсійного віку на підставі поданої заяви позивачу з 14.03.2025 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. При цьому для визначення розміру пенсії за віком відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки; розрахунок пенсійної виплати проведено із застосуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії 1,21353 та індивідуального коефіцієнта страхового стажу в розмірі 0,32250.
Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами Закону №1058-ІV є первинним призначенням такого виду пенсії в солідарній системі страхування. Тому при фактичному первинному призначенні пенсії за віком для обрахунку розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-ІV (у цьому разі за 2022-2024 роки).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивачу первинно призначено пенсію за вислугу років 20.08.2010, а 14.03.2025 він звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, яка відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із прийняттям рішення про перерахунок пенсії та розмір пенсії обчислено відповідно до норм Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 розділу XV цього Закону.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-2).
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні також просив відмовити, зазначивши, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Застосовувати для обчислення пенсії за віком інший показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, немає законодавчих підстав та права позивача не порушені.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Позивачу ОСОБА_1 з 20.08.2010 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, що підтверджується рішеннями про перерхунок пенсії (а.с. 12, 47), розрахунком стажу (форма РС-право) (а.с. 12 зворот).
14.03.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просив перевести його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з прийняттям рішення від 14.03.2025 №907550152025 про перерахунок пенсії (а.с. 6). Як слідує із вказаного рішення, ОСОБА_1 з 14.03.2025 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та його пенсія обчислена з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки (проіндексований), що не є спірним та підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії (а.с.7-13). При обчисленні розміру пенсії застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,21353 та індивідуальний коефіцієнт страхового стажу в розмірі 0,32250.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058-ІV).
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 14.03.2025.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За приписами частини першої, другої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 10.04.2019 у справі №211/1898/17, від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17.
Спірні правовідносини виникли з приводу застосування ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. При цьому за позицією відповідачів застосовувати середню заробітну плату за 2022-2024 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.
Однак суд зауважує, що вперше ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно з положеннями Закону №1788-XII з 20.08.2010.
Статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Варто зазначити, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв'язку із досягненням пенсійного віку, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та пенсія йому відповідно до Закону №1058-ІV призначена вперше 14.03.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.
Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 27.11.2024 у справі №560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22, від 27.02.2025 у справі №380/21644/23 та ін.
Таким чином, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV. Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати має застосуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Суд при вирішенні спору також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, зі змінами), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Так у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 14.03.2025 №907550152025.
Необхідно зазначити, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
З огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у цій справі є саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача та прийняв рішення від 14.03.2025 №907550152025 про перерахунок пенсії з обчисленням її розміру показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Натомість ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку відповідати за цим позовом. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області буде здійснювати позивачу виплату пенсії після її перерахунку.
Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені передчасно.
Також суд зазначає, що фактично між сторонами відсутній спір в частині визначення розміру пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії в розмірі 1,21353, оскільки, як видно із розрахунку заробітку для обчислення пенсії, такий коефіцієнт був застосований саме у цьому розмірі (а.с.11).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 14.03.2025 №907550152025 в частині обчислення розміру призначеної позивачу відповідно до Закону №1058-IV пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити позивачу з 14.03.2025 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн, сплачений квитанцією 21.03.2025 в розмірі 1211,20 грн (а.с. 3).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.03.2025 №907550152025 в частині обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 з 14.03.2025 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26 код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя О. О. Андрусенко