20 травня 2025 р. Справа № 640/27387/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Слободонюка М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Філіппова Ю.Ю.
представника позивача-відповідача: Ковальчука В.О. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії
У вересні 2021 року на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , платник податку) з вимогою стягнути кошти платника податків на суму податкового боргу в розмірі 60770,39 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що за відповідачем рахується заборгованість із єдиного податку з фізичних осіб в сумі 60770,39 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих зобов'язань по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 07.04.2017. Вважаючи, що дана заборгованість набула статусу податкового боргу та не була сплачена платником податку в добровільному порядку, ГУ ДПС у м. Києві з посиланням на положення Податкового кодексу України звернулося до суду з відповідним позовом про примусове стягнення такої заборгованості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Крім того, цією ж ухвалою постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
25.11.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому представник відповідача заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. Свій відзив мотивує тим, що відносно заявленої до стягнення суми податкового боргу в розмірі 60770,39 грн. сплинув визначений в ст. 102 Податкового кодексу України строк в 1095 календарних днів, в межах якого контролюючий орган мав право на звернення до суду з відповідним позовом. Тому вважає, що контролюючим органом пропущено спеціальний строк звернення до суду та правових підстав для стягнення відповідної суми податкового боргу, який набув статусу безнадійного, - не має.
Також, 25.11.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про зобов'язання податковий орган прийняти рішення про списання податкового боргу ОСОБА_1 з єдиного податку в розмірі 60770,39 грн. та штрафних санкцій на даний податковий борг (пеня та штраф).
Подана зустрічна позовна заява мотивована тим, що оскільки податковий борг в сумі 60770,39 грн., щодо якого минув строк давності визначений у статті 102 Податкового кодексу України, вважається безнадійним, а податковий орган всупереч положень діючого законодавства самостійно не вчинив дії щодо його списання в порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 № 577, тому своєю поведінкою останній допустив бездіяльність, яка і оскаржується платником податку до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії до спільного провадження з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На момент набрання чинності цим Законом дана адміністративна справа не була розглянута судом.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/27387/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 дану справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.04.2025. Цією ж ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення).
Своїм правом на подання відповідних заяв сторони не скористались.
Ухвалою від 07.04.2025 судом задоволено клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві Ковальчука В.О. та допущено його участь в судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції.
08.04.2025 за наслідками проведення підготовчих дій по справі судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.04.2025.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 29.04.2025 ОСОБА_1 та його представника, розгляд справи було відкладено на 20.05.2025.
В судове засідання 20.05.2025 відповідач-позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи останній повідомлявся належним чином шляхом направлення відповідної судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
Натомість від представника ОСОБА_1 - адвоката Кім В.В. 20.05.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла письмова заява про проведення розгляду даної справи без його участі. В цій же заяві представник наголошує, що позовні вимоги ГУ ДПС у м. Києві він не визнає, а вимоги зустрічного позову підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Частиною першою статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Окрім того, як зазначено у ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За наведених вище обставин, враховуючи наявність заяви від представника ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність та з огляду на те, що неявка як самого відповідача-позивача ОСОБА_1 так і його представника не перешкоджає розгляду справи, судом ухвалено проводити розгляд справи у відсутність осіб, які не прибули до суду, за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 20.05.2025 представник ГУ ДПС у м. Києві Ковальчук В.О., беручи участь в режимі відеоконференції, вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі. Натомість щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_1 заперечив, вважає його безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Вивчивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив, що ОСОБА_1 з 30.08.2016 по 20.07.2018 був зареєстрований як фізична особа-підприємець (податковий номер 2976704174) та перебував на обліку в органах Державної податкової служби України як платник податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Крім того ОСОБА_2 був платником єдиного податку.
Як слідує із матеріалів справи, станом на 05.07.2021 за ОСОБА_1 рахується податковий борг в загальній сумі 60770,39 грн., який складається з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації - "18050400") та який виник в результаті не сплати самостійно задекларованих платником сум грошового зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 07.04.2017 № 1700059350 (термін сплати - 20.05.2017), копія якої долучена до матеріалів первісного позову.
Крім того, відповідна сума податкового боргу узгоджується із відомостями, які містяться в обліковій картці платника податку по даному платежу.
Втім, самостійно обраховане ОСОБА_1 податкове зобов'язання у визначений законом строк платником податку сплачено не було, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення з платника податку суми податкового боргу, суд виходить із такого.
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
В той же час відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
А відповідно до п.31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Отже, граничним строком для подання податкової декларації платниками єдиного податку третьої групи за 1 квартал 2017 року було 10 травня 2017 року, а відтак граничний строк сплати єдиного податку за даним платежем до 20 травня 2017 року.
Таким чином, самостійно визначене податкове зобов'язання ОСОБА_1 на суму 60770,42 грн., яке задеклароване ним в податковій декларації платника єдиного податку від 07.04.2017 № 1700059350 є узгодженим та мало бути сплачене останнім в строк до 20.05.2017.
Однак, як з'ясовано судом, в порушення вказаних вище норм ОСОБА_1 у встановлений строк суму податкового зобов'язання, визначеного у поданій податковій декларації, не сплатив, внаслідок чого в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України така заборгованість вважається податковим боргом.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаної норми законодавства податковим органом надіслано на податкову адресу ОСОБА_1 податкову вимогу № 43032-17 від 05.07.2017 форми "Ф" на суму 60770,39 грн.
Проте судом встановлено, що вказана податкова вимога залишилась без повного виконання та існуючий податковий борг з єдиного податку ОСОБА_1 погашений не був.
В даному випадку судом з'ясовано, що відповідачем-позивачем ОСОБА_1 фактично не заперечується як факт виникнення так і факт існування починаючи з травня 2017 року податкового боргу з єдиного податку в сумі 60770,39 грн., а також те, що такий податковий борг ним не був сплачений.
Натомість ОСОБА_1 вважає, що оскільки на момент звернення податкового органу до суду (вересень 2021 року) строк давності в 1095 календарних днів для стягнення даного податкового боргу завершився ще 21 травня 2020 року, тому така заборгованість визначається як безнадійний податковий борг, а відтак ГУ ДПС у м. Києві, по перше, пропустило строк звернення до суду з відповідним позовом, а по-друге, мало обов'язок в списанні такого боргу як безнадійного.
Отже, для правильного вирішення цього спору в межах як первісної позовної заяви так і зустрічного позову суду необхідно дослідити питання щодо строків давності, передбачених статтею 102 ПК України до спірних правовідносин та встановити, чи вважався на момент звернення контролюючого органу до суду (вересень 2021 року) існуючий податковий борг платника податку як безнадійний.
З цього приводу суд зважає на таке.
Строки давності та порядок їх застосування визначено статтею 102 ПК України.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Із вищевикладеного слідує, що згаданий вище правовий припис Податкового кодексу України надає контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.09.2018 у справі N 826/13744/15.
Як зазначено у п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
У відповідності до п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном “безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (тобто строк в 1095 календарних дні з дня виникнення податкового боргу). А згідно п. 101.5 цієї ж статті ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Механізм та процедура списання безнадійного податкового боргу на момент виникнення спірних правовідносин визначена Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 за N 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку N 577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
Згідно з приписами пунктів 4.3 - 4.5 Порядку N 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Із наведеного слідує, що списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Як уже наголошувалось судом вище спірний податковий борг в сумі 60770,39 грн. за ОСОБА_1 виник з 21.05.2017, отже 1095 строк в цьому разі мав сплинути 21.05.2020.
Натомість суд звертає увагу, що відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 29.05.2020, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ викладено в новій редакції, згідно з яким у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.
Карантин через COVID-19 ввели в Україні з 12.03.2020 і його неодноразово продовжували та скасованим він був на всій території України з 1 липня 2023 року.
Отже враховуючи дію у спірний період зазначеної законодавчої норми, податковим органом міг бути визнаний як безнадійним та списаний податковий борг платника податку, строк давності (1095 днів) щодо якого минув до 17 березня 2020 року включно.
Проте, станом на 17 березня 2020 року строк давності в 1095 днів щодо спірного податкового боргу в сумі 60770,39 грн., який рахувався за ОСОБА_1 , не сплинув, а враховуючи, що на час звернення податкового органу до суду з відповідним позовом (вересень 2021 року) в Україна продовжував діяти карантин, тому визначені у статті 102 ПК України строки давності були зупинені, а відтак не завершились. Як наслідок - існуючий за платником податку податковий борг не міг набути статусу безнадійного в розумінні п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України
Таким чином суд вважає, що ГУ ДПС у м. Києві звернулось до суду з цим позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 60770,39 грн. з дотриманням строку, визначеного статтею 102 ПК України. При цьому в суду відсутні підстави вважати, що такий податковий борг є безнадійним, а відтак підлягав списанню.
У відповідності до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 1340/5767/18, де досліджувалось питання щодо стягнення податкового боргу, строків давності та джерел його погашення, Суд вказав, що визначений у статті 102 ПК України строк для стягнення податкового боргу є спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.
Тобто, враховуючи, що на момент звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу відповідний строк з урахуванням комплексної дії положень ст. 102 ПК України та Закону України від 13.05.2020 № №591-IX пропущений не був і податковий борг ОСОБА_1 не набув статусу безнадійного, тому підстав для задоволення зустрічної позовної заяви в суду не має.
Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
А статтею 61 ПК України передбачено, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в розмірі 60770,39 грн. ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду відбулось з дотримання строку давності, визначеного ст. 102 ПК України, суд доходить висновку про обґрунтованість первісної позовної заяви та наявність підстав для її задоволення.
Натомість, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про зобов'язання податковий орган прийняти рішення про списання податкового боргу необхідно відмовити як безпідставно заявлених.
Додатково суд зазначає, що сплата податків і зборів є конституційним обов'язком громадянина (ст. 67 Конституції України), а тому не може вважатися невиправданим втручанням у право мирного володіння майном. Жодних обмежень щодо неможливості стягнення спірного податкового боргу в судовому порядку судом не встановлено.
Враховуючи результат розгляду цієї справи, підстав для розподілу судових витрат згідно ст. 139 КАС України не має.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139,177, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 60770,39 грн. (шістдесят тисяч сімсот сімдесят гривень 39 копійок).
У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому відповідно до абз. 6 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 22.05.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач-відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19);
Відповідач-позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович