21 травня 2025 р. Справа № 120/3314/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
13.03.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненаправлення на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою, згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, для вирішення питання щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій;
- зобов'язання відповідача подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою, згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, для вирішення питання щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій;
- визнання протиправною відмову відповідача видати довідку про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України;
- зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Також 17.03.2025 до суду надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів позовної заяви копії наказу Головнокомандувача ЗСУ від 01.04.2024 № 121 "Про визначення районів ведення воєнний (бойових) дій".
Ухвалою суду від 18.03.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
04.04.2025 позивачем надано копію листа військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 № 50/28/12-Б-662, у якому зазначається про те, що "військовою частиною не заперечується факт отримання позивачем бойового травмування в районі виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області".
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча копія ухвали про відкриття провадження у справі від 18.03.2025 була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 19.03.2025, що підтверджується відповідною довідкою.
Відтак, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Оцінивши наведені позивачем доводи на підтримку заявлених позовних вимог та надані ним докази, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У березні 2024 року, під час виконання бойового завдання на бойовій позиції поблизу с. Вербове Запорізької області, внаслідок ворожого вогневого ураження позивач отримав бойове травмування. Факт травмування підтверджується копією бойового донесення та первинної медичної картки.
27.12.2024 позивач подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт з проханням надати комплект документів, необхідних для оформлення статусу учасника бойових дій. Зокрема, позивач просив надати:
- довідку про безпосередню участь у заходах, спрямованих на забезпечення оборони України;
- витяги з бойових донесень;
- витяги з журналів бойових дій, оперативних завдань, ведення оперативної обстановки;
- витяги з вахтових журналів;
- копії польотних листів;
- копії матеріалів службових розслідувань щодо отриманого поранення;
- інші документи, що підтверджують виконання бойових (службових) завдань.
07.01.2025 позивач отримав відповідь за № 50/28/10/1-260, підписану т.в.о. командира військової частини, підполковником ОСОБА_2 , у якій зазначено, що в наявних у частині облікових документах відсутні записи про участь позивача в бойових діях. У зв'язку з цим командування відмовило в оформленні довідки про безпосередню участь у заходах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.
Позивач вважає таку відмову протиправною, а також протиправною бездіяльність командування частини, яка полягає у ненаправленні на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413.
Відтак з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі ? Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України ? у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства ? у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ.
Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі ? Положення № 1153/2008), визначено порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до пункту 5 Положення № 1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі ? військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Пунктом 146 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану продовжувався і діє на час розгляду даної справи.
В межах розгляду цієї справи судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що позивач є військовослужбовцем, який виконував обов'язки військової служби у період дії воєнного стану (особливого періоду) та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 4 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 3551-ХІІ) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно з положеннями статті 5 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
За пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях ? відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (в редакції на час виникнення спірних відносин, далі ? Порядок № 413).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За приписами пункту 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до абзацу третього пункту 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).
За нормами пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в тому числі для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ? довідка за формою згідно з додатком 6 (абзац 10 пункту 4 Порядку).
Особи, зазначені в абзаці десятому цього пункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
В силу вимог абзацу 5 пункту 6 Порядку № 413 особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Відповідно до копії бойового донесення та первинної медичної картки, що містяться у матеріалах справи, позивач отримав поранення у березні 2024 року, забезпечуючи заходи з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Проте доказів того, що відповідач направив довідку за формою згідно з додатком 6 до Постанови № 413 комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, суду не надано.
Суд враховує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своїх дій (бездіяльності) щодо неподання на розгляд комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку № 413 для встановлення статусу учасника бойових дій.
Натомість, як встановлено під час розгляду справи, 27.12.2024 позивач подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт з проханням надати комплект документів, необхідних для оформлення йому статусу учасника бойових дій.
07.01.2025 позивач отримав відповідь за № 50/28/10/1-260 за підписом т.в.о. командира військової частини, згідно з якою в наявних у частині облікових документах відсутні записи про участь позивача в бойових діях, а тому командування відмовило в оформленні позивачу довідки про безпосередню участь у заходах, передбачених Постановою № 413.
В цьому аспекті спірних правовідносин суд зазначає, що до позовної заяви додано копію бойового донесення № 298 від 09.03.2024, з якого видно, що 07.03.2024 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Запорізької області особовий склад відділення розвідки військової частини НОМЕР_1 потрапив під ворожий артилерійський обстріл. У результаті обстрілу старший стрілець ОСОБА_1 зазнав бойового травмування. Зазначений документ є належним та допустимим доказом безпосередньої участі позивача у виконанні бойового (службового) завдання в умовах активних бойових дій. Водночас будь-яких спростувань цього доказу відповідач не надав.
Крім того, факт поранення позивача підтверджується первинною медичною документацією, яка свідчить про отримання ним травми внаслідок дії зовнішнього фактора ? вогневого ураження під час служби. Отримання поранення внаслідок бойового зіткнення, відповідно до абзацу третього пункту 2-1 Порядку № 413, є достатньою підставою для надання статусу учасника бойових дій незалежно від кількості днів участі у відповідних заходах.
Також у листі самої військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 № 50/28/12-Б-662 командування не заперечує факту отримання позивачем бойового травмування саме в районі виконання бойових завдань поблизу с. Вербове Запорізької області. Своєю чергою, це свідчить про фактичне визнання командуванням того факту, що позивач брав участь у заходах, передбачених Порядком № 413, попри формальну відсутність відповідних записів в облікових документах.
Положення Порядку № 413 чітко визначають обов'язок командира військової частини у разі участі підлеглого у бойовому завданні або отриманні поранення ? протягом 30 календарних днів з дня події направити на розгляд відповідної комісії довідку за формою згідно з додатком 6. Такий обов'язок не залежить від наявності чи відсутності записів у внутрішніх журналах, а виникає із самого факту виконання завдань у межах бойових дій, що підтверджено об'єктивними документами.
З огляду на викладене, на думку суду, бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, всупереч наявним документам, які підтверджують безпосередню участь позивача у виконанні бойового завдання в умовах бойових дій, є такою, що суперечить приписам законодавства та порушує права позивача.
Крім того, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність відповідних записів в облікових документах не може бути достатньою підставою для відмови у видачі довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, оскільки така довідка видається на підставі всіх наявних документів, які підтверджують участь у бойових діях, зокрема бойового донесення та медичних документів про поранення.
Як убачається з матеріалів справи, відповідні документи надані позивачем, а факт його поранення в районі виконання бойового завдання не заперечується самою військовою частиною.
Отже, наявні у справі докази підтверджують виконання позивачем бойового (службового) завдання у районі ведення бойових дій, що відповідає умовам, визначеним Порядком № 413, для оформлення довідки за формою додатка 6 та подання її на розгляд відповідної комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності не обґрунтував, доводів позивача не спростував.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відтак, враховуючи з'ясовані обставини справи, в цьому випадку відсутність відзиву на позовну заяву та невиконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд оцінює як визнання відповідачем заявленого позову.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити, однак частково, обравши при цьому правильний та ефективний спосіб захисту його порушених прав та інтересів у спірних правовідносинах.
В іншій частині позовні вимоги є передчасними та фактично охоплюються задоволеними вимогами, а тому задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неподання на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Повне рішення суду складено 21.05.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович