м. Вінниця
21 травня 2025 р. Справа № 120/17250/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: 11-ої Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, 21018)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до 11-ої Регіональної військово-лікарської комісії (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача, оформлену протоколом засідання №2135 від 02.08.2024; зобов'язання відповідача прийняти постанову про те, що захворювання чоловіка позивача - ОСОБА_2 , яке призвело до смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є вдовою померлого ветерана війни ОСОБА_2 . Позивач вказує, що її чоловік проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан, брав участь у бойових діях, під час яких отримав поранення (16.10.1980), що призвело до встановлення інвалідності війни. Протягом багатьох років він мав офіційний статус учасника бойових дій та інваліда війни, користувався пільгами та отримував пенсію. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач отримала посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни. Однак Управління соціального захисту Гайсинської РДА скасувало це посвідчення на підставі рішення відповідача, оформленого протоколом №2135 від 02.08.2024. Так, у зазначеному рішенні вказано, що захворювання ОСОБА_2 , яке призвело до смерті та причина смерті, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. Водночас позивач наполягає, що таке рішення є протиправним та захворювання і причина смерті її чоловіка пов'язані з проходженням служби. Наведене зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 30.12.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.02.2025 за вх.№9268/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що 02.08.2024 під час засідання 11 РВЛК з метою встановлення причинного зв'язку захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, ОСОБА_2 , було прийнято до уваги інформація про те, що ОСОБА_2 з 01.11.1981 звільнений з військової служби у запас. В подальшому, починаючи з 2005 року ОСОБА_2 неодноразово звертався за медичною допомогою з приводу захворювань системи кровообігу, що було підтверджено документацією із закладів охорони здоров'я. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер від гострого великовогнищевого інфаркту міокарда. Враховуючи вище викладене, під час засідання комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , відповідачем взято до уваги той факт, що етіопатогенетичний розвиток захворювання серцево-судинної системи, початок якого неможливо віднести до періоду проходження військової служби ( ОСОБА_2 1981 року був звільнений з військової служби, а первинне звернення за медичною допомогою з приводу захворювань системи кровообігу у 2005 році), комісією прийнято рішення відповідно до протоколу № 2135 від 02.08.2024, в якому зазначено, що: «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, НІ, пов'язане з проходженням військової служби». З огляду на наведене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
13.02.2025 за вх.№9326/25 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Причина смерті - гострий великовогнищевий інфаркт міокарда.
За життя ОСОБА_2 проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан, брав участь у бойових діях, під час яких 16.10.1980 отримав поранення, що призвело до встановлення інвалідності, зумовленої виконанням обов'язків військової служби.
Рішенням відповідача, оформленого протоколом №2135 від 02.08.2024, визначено, що захворювання ОСОБА_2 , яке призвело до смерті та причина смерті, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
Однак позивач наполягає, що таке рішення є протиправним та захворювання і причина смерті її чоловіка пов'язані з проходженням військової служби.
Наведене зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з п. 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово- лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово- медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
За правилами п.2.3.4 глави 2 Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
У свою чергу, перелік прав ВЛК регіону визначений п. 2.4.5 глави 2 розділу І Положення №402, зокрема, передбачено приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), військовослужбовців (осіб звільнених з військової служби) з військовою службою врегульоване главою 21 розділу ІІ Положення №402.
Відповідно до п. 21.3 глави 21 розділу II Положення №402 причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
Пункти 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 містять виключний перелік формулювань, в яких можуть прийматися постанови військово-лікарськими комісіями.
Постанови ВЛК про причинний зв'язок приймаються зокрема, в таких формулюваннях:
ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
е) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.
Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «д» та «е» не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.
У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо військовослужбовців, військову службу яким призупинено в порядку, передбаченому частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та якщо в час призупинення військової служби військовослужбовцем одержано поранення (травму, контузію, каліцтво) або на цей період можна віднести початок захворювання.
За змістом п. 21.9 Положення №402 визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.
Якщо у військово-медичних документах, складених у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у період проходження військової служби, є згадки про захворювання (поранення) або в цих самих документах зазначені тільки окремі симптоми захворювання (поранення), то ВЛК правомірна вирішувати питання їх причинного зв'язку і прийняття відповідної постанови. (п. 21.20 Положення №402).
Згідно з п. 21.25 Положення №402 при прийнятті постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.
Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.
Якщо в місячний строк із дня надходження документів від заявника вирішити порушені у зверненні питання неможливо, начальник штатної ВЛК або його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники.
Відповідно до п. 21.30 Положення №402 постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов'язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».
З огляду на вказані правові норми, визначення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення, відноситься до повноважень відповідної ВЛК.
Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК.
Для вирішення спору по суті суду слід встановити чи стала смерть ОСОБА_2 наслідком захворювання та поранення, отриманого при виконанні обов'язків інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про хворобу №21 від 07.08.1997 позивач в травні 1980 року на території Афганістану при виконанні інтернаціонального обов'язку отримав осколкові поранення спини.
Військову службу ОСОБА_2 проходив до 01.11.1981, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 №313 від 17.09.2024.
Відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК серії 2-18 АА №140536 від 27.03.1997 ОСОБА_2 в результаті первинного огляду встановлено третю групу інвалідності; причина інвалідності: «в бою при виконанні інтернаціонального обов'язку». Діагноз МСЕК: «післяраневі рубці міжлопаточної області та задньої поверхні грудної клітки. Стійкі віддалені наслідки осколочного поранення спини в виді грудо-поясничного остеохондрозу…».
В подальшому щодо ОСОБА_2 неодноразово проводились переогляди МСЕК, за результатами яких підтверджувалось його інвалідність (різних груп) внаслідок отримання поранення при виконанні інтернаціонального обов'язку та встановлювався діагноз «післяраневі рубці міжлопаткової області та задньої поверхні грудної клітки. Післятравматичний остеохондроз грудинно-поперекового відділу хребта з проявами мієлопатії у вигляді парезу ступнів…».
В підсумку, 24.09.2013 ОСОБА_2 безстроково встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності: «при виконанні обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Причина смерті - гострий великовогнищевий інфаркт міокарда.
В контексті вищенаведеного суд зауважує, що ОСОБА_2 завершив проходження військової служби 01.11.1981. Це означає, що з дати звільнення з військової служби до моменту його смерті минуло понад 42 роки.
Протягом періоду проходження військової служби, а також у найближчі роки після її завершення, будь-яких серцево-судинних захворювань, у тому числі ішемічної хвороби серця чи схильності до інфаркту міокарда, у ОСОБА_2 за медичними документами не виявлено.
Уся медична документація і всі медико-соціальні експертизи, пов'язані з наслідками його поранення, стосувались винятково патологій опорно-рухового апарату, зумовлених травмою спини.
Причиною смерті ОСОБА_2 28.04.2024 є гострий інфаркт міокарда, тобто раптове серцево-судинне ускладнення, що типово виникає внаслідок хронічного ураження коронарних судин, а не як безпосередній або опосередкований наслідок поранення, отриманого понад 40 років тому.
У матеріалах справи відсутні будь-які медичні висновки, документи або експертні оцінки, які б встановлювали або навіть припускали причинно-наслідковий зв'язок між хворобами, набутими під час військової служби, та настанням смерті.
Серцево-судинні захворювання у ОСОБА_2 не були предметом розгляду МСЕК при встановленні інвалідності, і не фігурують у зв'язку з пораненням або службовими обставинами.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що настання смерті ОСОБА_2 у 2024 році стало наслідком або ускладненням від захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби. Інфаркт міокарда не перебуває у причинному зв'язку з його пораненням 1980 року, не вказаний у жодному з раніше встановлених діагнозів та не згадується у висновках жодного компетентного органу як наслідок служби.
Відтак й відсутні правові підстави для формулювання наявності причинного зв'язку між захворюванням, що призвело до смерті ОСОБА_2 , та проходженням ним військової служби.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене протоколом №2135 від 02.08.2024, яким встановлено, що «захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , НІ, не пов'язане з проходженням військової служби», є обґрунтованим та таким, що відповідає приписам Положення №402.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до 11-ої Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: 11-та Регіональна Військово-лікарська комісія (вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 24979848)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 21.05.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна