м. Вінниця
22 травня 2025 р. Справа № 120/6061/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправність наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських управління «КОРД» ГУНП у Вінницькій області» № 617 від 08 квітня 2025 року в частині застосування до заступника начальника відділу організаційного забезпечення управління «Корпус оперативно-раптової дії» ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення в виді звільнення зі служби.
Як наслідок, на думку представника позивача, слід скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 54 о/с від 10 квітня 2025 року про звільнення позивача у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організаційного забезпечення управління «Корпус оперативно-раптової дії» ГУНП у Вінницькій області, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 12 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15 травня 2025 року представником відповідача подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Така заява обгрунтована тим, що сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національній поліції України, що затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Так, частиною четвертою статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Представник відповідача зауважує, що з наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 54 о/с від 10 квітня 2025 про звільнення ОСОБА_1 зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення позивач ознайомився 10 квітня 2025 року, про що свідчить його власноручний підпис про ознайомлення та отримання витягу з наказу. Натомість, позовна заява щодо оскарження згаданого наказу сформована в системі "Електронний суд" лише 03 травня 2025 року, що свідчить пропуск позивачем 15-денного строку звернення до адміністративного суду. За наведених обставин представник відповідача просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
Розглянувши заяву про залишення позову без розгляду, суд зважає на таке.
Підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Водночас частинами 3, 4 статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зі змісту наведених норм слідує, що у разі виявлення факту пропуску позивачем строку звернення до суду після відкриття провадження в адміністративній справі позивачу слід надати можливість подати заяву про поновлення строку звернення до суду та обґрунтувати причини пропуску такого строку.
Такі висновки узгоджуються з приписами частини 13 статті 171 КАС України, згідно з якими суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
При цьому частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач є колишнім поліцейським, який оскаржує застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-IX "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" (далі - Закон № 2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану", яким з 01 травня 2022 року запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
Зокрема, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 березня 2024 року у справі № 420/22052/23, в контексті питання щодо строків звернення до суду підлягають застосуванню положення Дисциплінарного статут Національної поліції України як спеціальних норм, якими передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі № 500/1224/23 та ряду інших.
Таким чином, до правовідносин, які склалися у цій справі, застосовними є положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, які передбачають оскарження наказу про звільнення зі служби в поліції у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.
Так, предметом оскарження у цій справі визначено наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських управління «КОРД» ГУНП у Вінницькій області» № 617 від 08 квітня 2025 року в частині застосування до заступника начальника відділу організаційного забезпечення управління «Корпус оперативно-раптової дії» ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення в виді звільнення зі служби, а також наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 54 о/с від 10 квітня 2025 року, яким реалізовано наказ № 617 від 08 квітня 2025 року та звільнено позивача зі служби в поліції.
Відповідно до оскаржуваних наказів позивача звільнено зі служби в поліції з 10 квітня 2025 року.
Отже, з 11 квітня 2025 року позивач був обізнаним про його звільнення зі служби в поліції, а тому саме з цієї дати розпочався перебіг 15-ти денного строку на оскарження таких наказів і сплинув такий строк 28 квітня 2025 року, оскільки кінцевий строк звернення до суду із цим позовом припав на вихідні дні (суботу та неділю).
Натомість, до суду з даним позовом представник позивача звернувся 05 травня 2025 року (такий позов подано через систему "Електронний суд"), тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
При цьому разом із позовною заявою не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску, як того вимагає частина 6 статті 161 КАС України.
Таким чином, з огляду на приписи частини 13 статті 171 КАС України позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 240, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Запропонувати позивачеві у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович