Справа № 513/681/25
Провадження № 2-а/513/8/25
Саратський районний суд Одеської області
про залишення позову без руху
22 травня 2025 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Ткаченко Владислава Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
21 травня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до Інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Ткаченко Владислава Олеговича, в якому просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850 гривень від 22 січня 2025 року серії ЕНА № 3908897 Інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Ткаченко Владислава Олеговича.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2025 року справа передана судді Рязановій К.Ю.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст.160, 161 КАС України.
Частиною 1 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, що передбачено ч. 4 ст. 46 КАС України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Крім того, враховуючи правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 26 грудня 2019 року в справі № 724/716/16-а, який вказав, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення державні інспектори певного органу влади діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а саме від імені відповідного органу.
Отже, інспектори або поліцейські не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема й передбачені статтею 121 КУпАП.
Відтак, відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Тому позивачу рекомендується визначитись із відповідачем юридичною особою.
Також, суд роз'яснює, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною 6 ст.80 КАС України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить про їх захист зокрема шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Окрім того, відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України "Про судовий збір" особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній в постанові від 18 березня 2020 у справі № 543/775/17 (провадження 11-1287апп18).
У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 (провадження № 21-1410а16), про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає, так як чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України Про судовий збір, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Окрім того, позивачем надано копію посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого, ОСОБА_1 являється інвалідом третьої групи.
Разом з тим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 605,60 грн.
Так, до позовної заява повинен бути доданий документ, який підтверджує сплату позивачем судового збору, тобто платіжне доручення чи квитанція про сплату судового збору має обов'язково містити прізвище, ім'я та по батькові платника (позивача у справі).
Також, суддею встановлено, що до позовної заяви додані копії документів та копії всіх документів для відповідача не засвідченні належним чином (не прошиті та не скріплені печаткою, відсутня відмітка, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копій).
Порядок засвідчення копій документів, відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».
Також в позовній заяві необхідно зазначити докази на підтвердження дати дізнання про наявність спірної постанови.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного наведені обставини унеможливлюють вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 4, 46, 160, 161, 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Ткаченко Владислава Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву буде повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К. Ю. Рязанова