Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа 511/4523/24
Номер провадження: 1-кп/511/143/25
22 травня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 (дистанційно)
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162390000616 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 вересня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ., раніше судимого:
- 24.11.2010 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, на підставі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі по минулому вироку, та всього до відбування покарання 8 років 6 місяців;
- 05.10.2016 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік;
- 30.03.2018 року Жмеринським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень;
- 23.03.2018 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- 05.10.2022 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 3 роки
у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
У зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації, на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан який діяв станом на 29.08.2024.
У зв'язку з введенням воєнного стану Законом України від 03.03.2022 № 2117-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», крім іншого, посилено відповідальність за кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 185-187, 189, 191 КК України, у разі їх вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 , який має не зняту та непогашену судимість, в період дії іспитового строку, в період дії воєнного стану, а саме 29.08.2024 року, близько 16 години 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебуваючи у електропотязі сполученням Одеса-Роздільна, зустрівся у тамбурі із ОСОБА_6 , з яким в подальшому почав вживати спиртні напої та вході розпиття ОСОБА_4 побачив у ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон марки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору.
В цей момент у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору належний ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в той же день та час, ОСОБА_4 переконавшись в тому, що його дії залишаються непоміченими, розуміючи що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного власного збагачення, здійснив крадіжку мобільного телефону марки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору належного ОСОБА_6 , після чого викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд та своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 3599,20 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 185 КК України не визнав та суду пояснив, що у нього не було умислу на викрадення у ОСОБА_6 мобільного телефону, він просто взяв його щоб здійснити телефонний дзвінок, а потім вийшов з потягу, вирішивши повернути цей телефон ОСОБА_6 наступного дня, оскільки той був дуже п'яним і він подумав, що в такому стані ОСОБА_6 телефон загубить.
Свою версію подій виклав наступним чином.
В той день, а саме 29 серпня 2024 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 перебував у м.Одеса по своїм власним справам. Потім вони пішли на залізничний вокзал та сіли на вечірній електропотяг сполученням Одеса-Роздільна, та коли до Роздільної залишалось приблизно три або чотири зупинки, вони з ОСОБА_7 вирішили вийти в тамбур потягу, з метою покурити. В тамбурі він зустрів знайомого ОСОБА_6 , який стояв та випивав горілку. ОСОБА_8 їм також запропонував випити, вони випили, покурили. Потім він попросив у ОСОБА_9 телефон, оскільки хотів зателефонувати своїй дружині. ОСОБА_8 не заперечував, щоб він скористався своїм телефоном та дав йому телефон. Він відійшов в сторону та почав телефонувати дружині, однак додзвонитися не зміг, та повернувся до хлопців, ОСОБА_9 пішов до вагону, він не знає чому, на його думку тому стало погано а мабуть щось інше, і він не встиг повернути йому телефон. В той час потяг під'їхав вже до ОСОБА_10 , двері в тамбурі вагону відчинилися і вони з ОСОБА_7 вийшли з вагону, ОСОБА_6 він не бачив, на його думку, той залишився у потягу.
Таким чином йому не надалось можливим повернути ОСОБА_9 телефон. Він пішов по своїм справам, подумавши, що потім через свого знайомого ОСОБА_11 дізнається адресу ОСОБА_6 та поверне йому телефон. Однак наступного дня чи через декілька днів, він точно не пам'ятає, йому зателефонував поліцейський ОСОБА_12 та повідомив, що ОСОБА_6 написав в поліцію заяву, що він викрав у нього телефон.
Суд вважає, що такі покази обвинуваченого є неправдивими та надуманими, оскільки останній розуміє, що вчинив крадіжку в період незакінченого іспитового строку, визначеному йому за попереднім вироком, а тому надає такі покази з метою уникнення кримінальної відповідальності та як наслідок реального покарання.
Так, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується дослідженими судом доказами сторони обвинувачення, а саме показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 , будучі допитаним в судовому засіданні надав такі покази.
Дійсно 29 серпня 2024 року він знаходився в електропотязі Одеса-Роздільна і був в стані алкогольного сп'яніння. Так, коли він перебував у тамбурі вагону де курив, до нього підійшли двоє чоловіків, один із яких йому показався знайомим, між ними розпочалася бесіда на різні теми. Вони покурили, потім він запропонував їм разом випити та вони пішли у середину вагону. В якійсь момент ОСОБА_4 попросив у нього телефон, сказавши, що у нього на телефоні закінчилися гроші, а йому необхідно подзвонити дружині, щоб та зустріла його з потягу. Він надав йому свій телефонмарки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору, той взяв телефон відійшов в сторону, потім повернувся, але сказав що не зміг додзвонитися та спробує ще раз. Потім вони продовжили між собою спілкуватися, телефон залишався у ОСОБА_13 . Через декілька хвилин, ОСОБА_14 сказав, що піде спробує ще раз зателефонувати і вийшов з вагону у тамбур. Це було за пару хвилин до під'їзду до Роздільної, але коли потяг зупинився в м.Роздільній, він виходивши з потягу вже не побачив, ані ОСОБА_13 з товаришем, ані свого телефону.
В подальшому він звернувся до поліції із заявою та через деякий час йому повернули телефон. Він претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , суду повідомив, що він є старшим оперуповноваженим Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області і обвинуваченого знає так як приймав участь в групі по розслідуванню крадіжки мобільного телефону за заявою ОСОБА_6 у серпні чи вересні 2024 року, точно він не пам'ятає. Так в ході оперативних дій, від громадянина ОСОБА_7 , раніше неодноразово судимого, стало відомо, що телефон марки «INFINIX SMART 8 PLUS» темно-синього кольору про який заявив громадянин ОСОБА_6 , може знаходитися за місцем проживання громадянина ОСОБА_4 , оскільки наприкінці серпня 2024 року він бачив такий самий телефон в його руках. В подальшому телефон марки «INFINIX SMART 8 PLUS» темно-синього кольору був добровільно виданий громадянкою ОСОБА_16 за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: за адресою: АДРЕСА_2 .
Будучи допитаною в судовому засіданні, свідок ОСОБА_16 , пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_4 , з яким проживають разом за адресою: АДРЕСА_2 . Так, 29.08.2024 року, після 23.00 год. ОСОБА_4 зустрів її після роботи. Коли вони йшли додому, ОСОБА_4 їй розповів про те, що він повертаючись з м.Одеси в електропотязі взяв у якогось чоловіка телефон, щоб подзвонити, але не повернув телефон цьому чоловікові, оскільки той був дуже п'яний. Коли вони прийшли додому, вона побачила на тумбочці телефон синього кольору. Потім якимось чином цей телефон опинився у неї в сумочці, вона думає, що переплутала телефони і помилково замість свого телефону взяла цей телефон. Коли прийшла поліція, вона добровільна їм видала цей телефон.
В подальшому свідок ОСОБА_16 відмовилася давати покази, посилаючись на те, що вона мала травму голови, а тому у неї часто бувають проблеми з пам'яттю. Проте, відповідаючи на запитання, суду повідомила, що їй нічого невідомо про обставини яким чином у її чоловіка опинився цей телефон та що в подальшому збирався зробити її чоловік з цим телефоном, а також зазначила, що їй в розпорядження цей телефон ОСОБА_4 не надавав.
Свідок ОСОБА_7 , суду пояснив, що перебуває з обвинуваченим в дружніх стосунках, а потерпілого ОСОБА_6 він раніше не знав. Про події які відбувались 29.08.2024 року розповів, що він разом зі своєю дружиною та з ОСОБА_4 повертались з м.Одеси на вечірньому електропотягу, сиділи в вагоні та випивали. Потім вони з ОСОБА_17 вийшли в тамбур, щоб покурити і там зустріли незнайомого йому раніше громадянина ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_4 сказав, що він його трохи знає, оскільки той колись разом працював з його другом ОСОБА_18 . Вони покурили, той чоловік запропонував їм трохи з ним випити. Потім він був свідком того, як ОСОБА_4 взяв у ОСОБА_6 телефон, а коли він його повертав чи не повертав, він не бачив, оскільки повернувся у середину вагону до дружини. Потім коли вони всі разом сиділи у вагоні, ОСОБА_19 ще декілька разів виходив з телефоном, потім повертався та казав, що не може додзвонитися. В якійсь момент, ОСОБА_6 засипав, потім коли проснувся, вже перед ст.Роздільна, запитав у нього «Де мій телефон?», на що він йому відповів, що не знає, на той час, ОСОБА_17 поруч з ними не було. Згодом коли вони з ОСОБА_17 вже йшли по дорозі домой, він побачив, що ОСОБА_14 тримає в руках телефон, який брав у чоловіка з потягу. Він не запитував у ОСОБА_20 , що той збирається робити з цим телефоном.
У суду не має підстав ставити під сумнів покази отримані від свідків, оскільки останні будучи попередженими судом про кримінальну відповідальність за неправдиві покази та будучі приведеними судом до присяги, надавали суду покази вільно, логічно та послідовно.
Допитати в судовому засідання свідка ОСОБА_11 , не надалося можливим, оскільки особа перебуває за межами України.
Протокольною ухвалою від 22.05.2025 року судом прийнято відмову сторони обвинувачення щодо допиту свідка ОСОБА_11 .
Також, вина обвинуваченогоОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- витягом з ЄРДР за №12024162390000616 відповідно до якого за заявою ОСОБА_6 , 02.09.2024 року внесені відомості за правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України з наступною фабулою: 02.09.2024 до чергової частини Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 , мешканця АДРЕСА_3 , про те, що 29.08.2024 року у вечірній час під час перебування в потязі поблизу станції Роздільна невідома особа, шляхом вільного доступу, таємно, в умовах воєнного стану, заволоділа його мобільним телефоном марки INFINIX, чим завдала йому матеріальний збиток на суму 5300 гривень (реєстрація в ЖЄО №5846 від 02.09.2024) (а.к.п.61);
-заявою ОСОБА_6 від 02.09.2024 якою він просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомого йому чоловіка, який 29.08.2024 року у вечірній час у потязі поблизу станції Роздільна таємно викрав належний йому телефон, реєстрація в ЄО № 5846 від 02.09.2024. (а.к.п. 62);
-протоколом огляду від 16.09.2024 року, згідно якого слідчий за участю потерпілого ОСОБА_6 оглянув картонну коробку від мобільного телефону марки « INFINIX SMART 8 PLUS», яку надав для огляду потерпілий ОСОБА_6 та виявив характерні ознаки телефону, якій належав потерпілому. (а.к.п.63-65);
-заявою ОСОБА_4 , яка зареєстрована 10.09.2024 року, як звернення громадян до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області за вх.№6379, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон марки INFINIX темно-блакитного кольору, яким він таємно заволодів у електропотязі 29 серпня 2024 року. (а.к.п.67);
-протоколом огляду від 10.09.2024 року, відповідно до якого, слідчий у присутності понятих та за участю ОСОБА_4 оглянув мобільний телефон марки «INFINIX» темно синього кольору, яку добровільно видав ОСОБА_4 (а.к.п. 68-73);
-постановою від 10.09.2024 року, відповідно до якої мобільний телефон марки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору, який має IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , визнано речовим доказом по матеріалам кримінального провадження №12024162390000616 від 02.09.2024 року та поміщено до кімнати зберігання речових доказів (а.к.п.74-75,76);
-висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №4331/24 від 11.09.2024 року, відповідно до якого: ринкова вартість мобільного телефона марки «INFINIX SMART 8 PLUS» темно-синього кольору, який має ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , а також технічні характеристики: Об'єм пам'яті - 128 GВ, об'єм оперативної пам'яті - 8 GВ (4+4 GВ RАМ), ємність акумуляторної батареї - 6000 mAh, 18W (Suрег-Lasting Роweг Туре-С FastCharge), 90Нz Рunch-НоІе Scгееn, 50МР Dual Саmеrа, бувшого у використанні (з урахуванням зносу), станом на 29.08.2024 становила: 3599,20 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 20 коп.) (а.к.п. 77-81)
Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Стороною захисту яких-небудь доказів на спростування обвинувачення ОСОБА_4 суду не надано.
Клопотань про визнання доказів недопустимими в ході судового слідства стороною захисту також не заявлялося.
Суд, дотримуючись принципу змагальності, створивши умови для подання сторонами всіх наявних доказів, вважає, що стороною обвинувачення подано належні та допустимі докази, які вказують на причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Таким чином, дослідивши під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, і судом не встановлено, вони є переконливими, логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.
Отже, зясувавши всі обставини справи, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 , який має не зняту та непогашену судимість, в період дії іспитового строку, та у період дії воєнного стану, а саме 29.08.2024 року, близько 16:00 год. перебуваючи у електропотязі сполученням Одеса-Роздільна, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, незаконно заволодів чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору, що належав ОСОБА_6 , чим завдав останньому матеріального збитку на суму 3559,20 гривень.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 , доведена у повному обсязі і його дії кваліфіковані вірно за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного кримінального злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Так, при призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також враховує дані про особу обвинуваченого, зокрема те що, ОСОБА_4 раніше не одноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини проти власності, зокрема останній раз судимий 05.10.2022 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч.4 ст. 185 КК України та дане кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за даними досудової доповіді, складеною Роздільнянським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, має дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб (а.к.п. 82-86,87,88, 54-60).
Крім того, судом враховується думка потерпілого ОСОБА_6 , який не заявляв матеріальних або моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 .
Пом'якшуючих покарання ОСОБА_4 обставин, судом не встановлено.
Обтяжуючими покарання ОСОБА_4 обставинами, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 05.10.2022 року Роздільнянським районним судом Одеської області був засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Проте в період іспитового строку вчинив новий злочин. У зв'язку з цим, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне застосувати ч.1 ст.71 КК України, приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком, частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.09.2024 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору, який має ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , а також технічні характеристики: об'єм пам'яті - 128 GB, об'єм оперативної пам'яті - 8 GB (4+4 GB RAM), ємність акумуляторної батареї - 6000 mAh, 18W (Super-Lasting Power Type-C FastCharge), 90Hz Punch-Hole Screen, 50MP Dual Camera, який поміщено до сейф-пакету з логотипом НПУ №ICR193406.
У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся, заходи забезпечення кримінального провадження у кримінальному провадженні не застосовувалися.
Речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ять (5) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_4 за цим вироком у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Роздільнянського районного суду від 05.10.2022 року у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років, та остаточно призначити ОСОБА_4 , покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років шість (6) місяців.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.09.2024 року, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «INFINIX SMART 8 PLUS», темно-синього кольору, який має ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , а також технічні характеристики: об'єм пам'яті - 128 GB, об'єм оперативної пам'яті - 8 GB (4+4 GB RAM), ємність акумуляторної батареї - 6000 mAh, 18W (Super-Lasting Power Type-C FastCharge), 90Hz Punch-Hole Screen, 50MP Dual Camera, який поміщено до сейф-пакету з логотипом НПУ №ICR193406.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «INFINIX SMART 8 PLUS» темно-синього кольору, який має ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , після набрання вироком законної сили, повернути власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1