Справа № 752/9971/24
Провадження № 2/752/1292/25
Іменем України
22 травня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Білас С.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із вказаною позовною заявою.
У своєму позові позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від 30 серпня 2022 року № 30082022 у розмірі 380 000,00 доларів США.
Ухвалою від 31 травня 2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 21 січня 2025 року за клопотанням сторони відповідача у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення експертам поставлено наступні запитання:
- чи виконано рукописний текст у розписці від 30 серпня 2022 року ОСОБА_3 чи іншою особою?
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в розписці від 30 серпня 2022 року самим ОСОБА_3 чи іншою особою?
Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України; зобов'язано позивача ОСОБА_4 надати до суду оригінал розписки від 30 серпня 2022 року; копію матеріалів цивільної справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.
У зв'язку із надходженням від експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз клопотання про надання додаткових матеріалів, ухвалою суду від 09 квітня 2025 року поновлено підготовче провадження, зобов'язано ОСОБА_3 надати достовірні вільні зразки почерку.
19 травня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, на вирішення якої представник відповідача просив поставити наступні питання:
- у якій послідовності виконувався текст документа та проставлення на ньому підпису?
- яким способом виконаний підпис на тексті документа за допомогою технічних засобів чи писальним приладом?
- яким пишучим приладом, якого типу виконані рукописний записи та підпис у наданому документі?
В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 має сумніви стосовно справжності розписки.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання, додатково пояснив, що відповідач не пам'ятає чи складав він розписку від 30 серпня 2022 року. Вважає, що експерт повинен дослідити справжність документа на предмет того, хто його склав, а тому необхідно також провести технічну експертизу документа.
Представник позивача в підготовчому засіданні щодо призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів заперечував, вказував, що підстави для призначення даної експертизи стороною відповідача необґрунтовані, представник відповідача не довів, яке має значення для справи призначення технічної експертизи документів.
Суд, вивчивши клопотання представника відповідача, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі. Експертиза не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).
ОСОБА_4 , звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики від 30 серпня 2022 року № 30082022 у сумі 380 000,00 доларів США, обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що за вказаним договором позивач ОСОБА_4 , як позикодавець, передав у власність відповідача ОСОБА_3 , як позичальника, зазначену грошову суму, яку відповідач зобов'язувався повернути у строк до 01 грудня 2022 року, проте цього не зробив. На підтвердження укладання договору позики 30 серпня 2022 року відповідачем власноруч була складена відповідна розписка, яка підтверджує факт отримання коштів відповідачем.
Разом з тим, єдиним обґрунтуванням необхідності призначення комплексної судової експертизи у клопотанні представника відповідача є те, що «відповідач має сумніви стосовно справжності вищезазначеної розписки». Саме таке обґрунтуванням містилось і в клопотанні сторони позивача від 06 січня 2025 року про призначення почеркознавчої експертизи, за результатом розгляду якого ухвалою суду від 21 січня 2025 року було призначено судову почеркознавчу експертизи.
У судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити суду які обставини справи будуть з'ясовані внаслідок проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів. Окрім того, правом надання відзиву на позовну заяву, де відповідач міг викласти свої доводи та заперечення щодо вимог позивача про стягнення суми заборгованості, відповідач не скористався.
Отже, стороною відповідача не вказано мети призначення саме технічної експертизи документів, які обставини у справі її висновки можуть підтвердити або спростувати та яке значення для вирішення справи буду матиме висновок комплексної експертизи. Підстави, на які посилається відповідач, були враховані судом при призначенні попередньої експертизи (почеркознавчої), інших доводів відповідачем наведено не було.
Суд звертає увагу, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01.06.2006 р., заява№ 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно зі статями76,77,79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідач не довів, що у справі існує потреба у призначенні судової комплексної технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи, не обґрунтував зв'язок між призначенням заявленої судової експертизи та обставинами, які є істотними для цієї справи, та можуть бути доведені висновком експерта.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у справі комплексної технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу, - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Слободянюк