Справа № 168/402/25
Провадження № 2/168/217/25
22 травня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позов мотивований тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказуючи, що діти проживають разом з нею, та знаходяться на її утриманні, відповідач є фізично здоровою та працездатною особою, працює має постійний дохід, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на дітей в розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала клопотання в якому позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить справу розглядати за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи в контексті положень ч.8 ст.128 ЦПК України був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини/досилання поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, у зв'язку із чим, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи (в порядку, встановленому ст.280 ЦПК).
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обов'язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 Сімейного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст.184 СК України).
За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на дитину відповідно до вимог ст.184 СК України можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.
За змістом ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9-13).
Діти проживають разом із позивачем (а.с. 14).
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.12.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог ст. 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька, відповідач є здоровою працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, діти проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні.
Жодних доказів про свої доходи та витрати відповідач суду не надав, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості врахувати його матеріальне становище.
З огляду на вказане та виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти в розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, що відповідає вимогам ст.182, 184, 191 СК України.
Згідно з п. 1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, то відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, ст. 180-182, 184, 191 СК України та керуючись ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 (три тисячі) грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 29.04.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складене 22.05.2025 року.
Суддя О. Й. Хаврона