Справа № 163/2603/24
Провадження № 2/163/62/25
13 травня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
представника позивача Климович Т.Д.,
представника відповідача Ковальчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Любомльської міської ради про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Климович Т.Д. звернулась до суду із цим позовом з метою визначення відповідачу ОСОБА_2 способу участі у вихованні та спілкуванні з їх спільним малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не згідна із прийнятим 27 червня 2024 року виконавчим комітетом Любомльської міської ради рішенням із цього питання.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що шлюб між сторонами розірваний рішенням суду від 07.10.2019. Сторони проживають окремо, їх син ОСОБА_3 - з матір'ю. 27 червня 2024 року виконавчий комітету Любомльської міської ради як орган опіки та піклування прийняв рішення, яким визначив спосіб участі батька у вихованні дитини, а саме встановив дні побачень у будні дні: двічі на тиждень з 16:00 год до 18:00 год за попереднім погодженням таких днів між батьками дитини, у вихідні дні: кожної першої суботи місяця та кожної третьої неділі місяця з 14:00 год до 19:00 год; перші дні зустрічі батька і дитини проводити у присутності матері до налагодження приязних стосунків батька з дитиною. З таким рішенням позивач не погоджується та вважає, що орган опіки та піклування не прийняв ряд обставин, які мають значення для вирішення цього питання. Перш за все встановлений графік спілкування носить дещо узагальнений і не систематичний характер, оскільки у ньому не визначено конкретних будніх днів для побачень, що через постійне очікування повідомлення від відповідача щодо відвідування дитини призводить до порушення ї нормального ритму життя. Спілкування у будні дні повинно бути конкретно визначеним з урахуванням розпорядку дня дитини, яка відвідує гуртки та додаткові заняття (вівторок, четвер - дзюдо, понеділок - англійська мова), тому зустрічі з батьком у ці дні може створювати надмірне навантаження та психоемоційний стан дитини та порушить її звичний розпорядок дня. Щосуботи та неділі родина позивача відвідує своїх батьків у селі Полапи Ковельського району Волинської області, через що побачення батька з дитиною у вихідні дні можливі за місцезнаходженням матері та сина у ці дні. Крім цього, у рішенні не конкретизовано до якого віку або часу побачення відповідача з дитиною мають відбуватися у присутності матері та хто має визначати момент приязних стосунків дитини та батька. Для налагодження приязних відносин участь батька у вихованні сина повинна носити систематичний та стабільний характер. Проте, з моменту прийняття органом опіки та піклування вказаного рішення відповідач жодного разу не відвідав дитину, натомість телефонує та вимагає зустрічі у дні, коли дитина на зайняттях. Дитина не знає відповідача як батька, тому їх зустрічі повинні проходити виключно в присутності матері та за її місцем знаходження.
З огляду на такі обставини просить встановити спосіб участі відповідача у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 наступним чином:
- систематичні побачення дитини з батьком у будні дні - кожної другої і четвертої середи місяця з 15:00 год по 17:00 год;
- у вихідні дні - кожної першої суботи місяця та кожної третьої неділі місяця з 17:00 год до 19:00 год.
Побачення батька з дитиною проводити в присутності та за місцем знаходження матері за попередньою домовленістю з матір'ю, враховуючи стан здоров'я дитини, її думку та бажання. У разі неможливості провести побачення батька з дитиною зобов'язати батька попереджати про це матір за добу до побачення.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, свої права та інтереси доручили представляти своїм представникам.
Представник позивача адвокат Климович Т.Д. в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав. Пояснила, що позивач не заперечує проти побачень відповідача із сином, вважає необхідним, щоб дитина виховувалась за участі двох батьків і знала свого батька, проте встановлений органом опіки та піклування спосіб участі батька у вихованні дитини не зовсім відповідає інтересам дитини з мотивів, наведених у позові. Налагодження взаємовідносин між батьком і сином вимагає систематичності та стабільності побачень, тому перш за все необхідно враховувати інтереси дитини, а не характер роботи відповідача. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача адвокат Ковальчук В.В. в судовому засіданні висловився за підтримання встановленого порядку участі батька у вихованні дитини у відповідності до рішення органу опіки та піклування. Вказав, що відповідач працює, сплачує аліменти на утримання сина, позитивно характеризується, тому відсутні підстави для його обмеження у спілкуванні дитини. Крім цього, просив встановити додатковий час для побачень батька та сина у канікулярний період дитини.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не сповістив.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Сторони з 21 червня 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 07 жовтня 2019 року в справі № 163/1050/9.
У період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .
Після розірвання шлюбу син сторін ОСОБА_3 залишився проживати разом з матір'ю і ця обставина стороною відповідача не заперечується.
07 серпня 2020 року позивач уклала другий шлюб, у якому взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».
Для визначення своєї участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 звернувся до органу опіки та піклування - виконавчого комітету Любомльської міської ради у відповідності до ст.ст.157, 158 СК України.
Рішенням виконавчого комітету Любомльської міської ради від 27 серпня 2024 року № 148 з метою розв'язання спору між батьками та забезпечення участі обох батьків у вихованні дитини батькові дитини ОСОБА_2 визначено участь у вихованні та побачень з дитиною у такий спосіб:
- у будні дні двічі на тиждень з 16:00 год до 18:00 год за обов'язковим попереднім погодженням таких днів між батьками дитини;
- у вихідні дні: кожної першої суботи місяця та кожної третьої неділі місяця з 14:00 год до 19:00 год;
У перші місяці зустрічі батька з сином мають відбуватися виключно у присутності матері дитини та при необхідності працівників відділу у справах дітей, сім'ї та молоді міської ради, до часу налагодження люблячих та приязних стосунків між батьком та дитиною.
Дозволено спілкування батька та дитини засобами телефонного чи іншого зв'язку.
З відповідача на утримання сина ОСОБА_3 стягуються аліменти.
З характеристики Рівненської сільської ради від 16.01.2025 № 52 вбачається, що за місцем проживання відповідач ОСОБА_2 характеризується позитивно.
До кримінальної відповідальності відповідач не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, про що свідчить витяг з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 21.11.2024.
На виконання ухвали суду від 22 листопада 2024 року про надання висновку в порядку ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування Любомльської міської ради надав затверджений рішенням від 25.02.2025 № 23 висновок про фактичне підтримання вищевказаного попередньо прийнятого рішення від 27 серпня 2024 року № 148 та відсутність необхідності у зміні цього рішення чи прийняття нового.
Відповідно до змісту цього висновку, працівникам служби у справах дітей міської ради відомо, що вище вказане рішення органу опіки та піклування від 27 серпня 2024 року № 148 фактично жодного разу не виконувалось, побачення батька з сином не відбувались. Від батька дитини ОСОБА_2 до служби у справах дітей усно та в телефонному режимі надходили повідомлення, що матір дитини ОСОБА_1 всупереч рішенню органу опіки та піклування не дозволяє бачитись з сином, кожного разу видумуючи різні на те причини. Натомість мати дитини ОСОБА_1 як усно, так і письмово зверталась до служби у справах дітей з питанням, що батько дитини ОСОБА_2 не виконує рішення органу опіки і піклування, оскільки у визначені дні до сина не приїжджає, а робить це, коли йому заманеться, не узгодивши з нею. На засіданні органу опіки та піклування представник відповідача зазначив, що його довіритель працює водієм і часто перебуває у рейсах, тому йому не завжди вдається прибувати на зустріч із сином дні у визначені органом опіки та піклування дні.
Лист Любомльського районного відділу ДВС від 31.03.2021 № 4600/178/7 щодо суми заборгованості по стягуваних з відповідача на утримання сина аліментів станом на 01.03.2021 суд до уваги не приймає в силу давності створення цього документа і неактуальності наведеної у ній інформації станом на дату розгляду справи, у тому числі з огляду на характер спірних правовідносин.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно зі статтею 141 СК України, яка кореспондується із частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
У рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19, від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22.
За обставинами цієї справи відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від сина ОСОБА_3 , тому у відповідності до вищенаведених приписів зобов'язаний брати участь у вихованні сина і має право на особисте спілкування з ним, а позивач ОСОБА_1 не має права перешкоджати відповідачу спілкуватися із сином та брати участь у його вихованні.
Позивач не заперечує проти участі відповідача у вихованні сина та побачень із ним, проте вважає, що встановлений рішенням органу опіки та піклування графік таких побачень не зовсім відповідає інтересам дитини та частково є неконкретизованим.
З такою позицією позивача суд погоджується, оскільки це є очевидним зі самого змісту рішення органу опіки та піклування.
У цьому рішенні № 148 від 27.08.2024 орган опіки та піклування визначив побачення відповідача із сином у будні дні двічі на тиждень за обов'язковим попереднім погодженням таких днів між сторонами.
На думку суду, відсутність конкретно визначених днів тижня для побачення батька та дитини може викликати суттєвий дисбаланс життєвого укладу матері дитини, різного роду побутових сімейних непорозумінь в родині, загострення взаємовідносин із батьком дитини та, як наслідок, породження нових судових процесів.
Тому дні побачень, як у святкові, так і будні дні, повинні бути конкретно визначеними.
Також суд вважає неконкретизованим рішення органу опіки піклування щодо зустрічей батька з сином у перші місяці, яке повинно відбуватися у присутності матері дитини та при необхідності працівників відділу у справах дітей, сім'ї та молоді міської ради, до часу налагодження люблячих та приязних стосунків між батьком та дитиною.
Таке неконкретизоване визначення суд вважає неприйнятним, адже поняття «перші місяці» є абстрактно загальним, а визначення моменту «налагодження люблячих та приязних стосунків між батьком та дитиною» для кожного є індивідуальним і досить оціночним, а тому може бути використане кожною із сторін як засіб маніпуляції в своїх інтересах.
З огляду на викладене суд з урахуванням встановлених фактичних обставин вважає необхідним встановити дещо інший графік побачень батька з сином, а ніж визначив орган опіки та піклування.
Судом встановлено, що син сторін відвідує школу, гуртки та додаткові заняття.
Позивач на даний час не працює, перебуває у другому шлюбі.
Відповідач працює водієм вантажного транспортного засобу і часто перебуває у рейсах.
Беззаперечно позивач та відповідач мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Жодних переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні дитини жоден із батьків не має.
Однак у даній категорії справ перш за все слід виходити з інтересів самої дитини.
У зв'язку із цим, суд вважає, що характер роботи відповідача не може бути визначальним у спірному питанні з огляду на пріоритетність інтересів дитини.
Прохання позивача про здійснення побачення батька з дитиною постійно у її присутності жодним чином не обґрунтоване, а прохання в частині побачень батька та дитини за місцем знаходження позивача - взагалі по своїй суті є неприйнятним у спірних правовідносинах.
Можливого негативного впливу на дитину зі сторони відповідача під час розгляду справи не встановлено.
Зважаючи на такі встановлені обставини та норми чинного законодавства, характер спірних правовідносин, принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини (майже 7 років), режим її розпорядку дня, суд наразі вважає необхідним встановити наступний спосіб систематичних побачень та спілкувань батька із сином, а саме: щосереди з 15:00 години по 18:00 годину; у вихідні дні - кожної першої суботи місяця та кожної третьої неділі місяця з 14:00 години по 19:00 годину.
Враховуючи необхідність часу для налагодження взаємозв'язку між батьком і дитиною, суд вважає необхідним проводити вище визначені побачення у перші три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили у присутності та за місцем проживання матері.
На переконання суду, такий визначений спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним на даний час у повній мірі відповідатиме інтересам дитини, забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини.
Зроблену під час розгляду справи у цьому судовому засіданні заяву представника відповідача щодо встановлення додаткових побачень батька з сином у канікулярний період суд не розглядає в силу принципів змагальності та диспозитивності, оскільки дане питання не було предметом розгляду органом опіки та піклування, не ставилось позивачем і не заявлялось відповідачем у визначеному нормами ЦПК України порядку.
Суд вважає необхідним зазначити, що у більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.
Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунками між батьками, життєвими обставинами кожної сторони, які є досить мінливими та непростими, а тому остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.
У зв'язку із цим сторонам слід роз'яснити, що у разі зміни у їх житті та житті дитини певних обставин, кожен із них вправі звернутися до суду з позовом про зміну визначеного способу участі у вихованні дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.
Таким чином, враховуючи визначений судом спосіб участі відповідача у вихованні та спілкуванні з дитино, заявлені позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_2 такий порядок його участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- систематичні побачення та спілкування із сином у будні дні - щотижня кожної середи з 15:00 години по 18:00 годину; у вихідні дні - кожної першої суботи місяця та кожної третьої неділі місяця з 14:00 години по 19:00 годину;
Перші три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили проводити побачення батька з дитиною у присутності та за місцем проживання матері.
У разі неможливості провести побачення батька з дитиною, зобов'язати ОСОБА_2 попереджати про це ОСОБА_1 за добу до побачення.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня складання його повного тексту може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 ; місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ;
третя особа - виконавчий комітет Любомльської міської ради; місце знаходження - вулиця Незалежності, 23, місто Любомль Ковельського району Волинської області.
Дата складання повного тексту судового рішення - 22 травня 2025 року.
Головуючий : суддя О.С.Павлусь