Справа № 163/2860/24
Провадження № 2/163/108/25
( З А О Ч Н Е )
19 травня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У позовній заяві представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ) просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитну заборгованість за договором № 707368 від 04.04.2023 в загальній сумі 100239,99 гривень.
Вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 707368 від 04.04.2023 відповідач як позичальник уклав із ТОВ «Селфі Кредит» в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». За цим договором відповідач отримав 14000,00 грн та зобов'язався сплатити проценти в порядку і строки, визначені договором. Право вимоги за даним договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі укладеного із ТОВ «Селфі Кредит» договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024. Через неналежне виконання відповідачем взятого на себе кредитного зобов'язання у нього виникла заборгованість, яка станом на дату звернення до суду із цим позовом становить 100239,99 грн та складається із 13999,99 грн тіла кредиту, 86240,00 грн відсотків.
У судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи по суті двічі у встановленому порядку був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному веб сайті судової влади, однак в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
04 квітня 2023 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір № 707368 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», за умовами якого відповідачу надається кредит в сумі 14000 гривень (п.1.3 договору) у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 (п.2.1 договору) на строк 322 дні з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 23 дні (п.1.4 договору) під стандартну фіксовану процентну ставку - 2,2% в день (п.1.5.1 договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 120260,00 грн п.1.8.1 договору), з урахуванням періоду застосування заниженої процентної ставки - 113884,40 грн (п.1.8.2 договору).
У додатку № 1 до договору наведений графік платежів за період з 04.04.2023 по 14.03.2024, який включає у себе тіло кредиту 14000,00 грн та відсотки з урахуванням періоду застосування заниженої процентної ставки 99684,40 грн, стандартної процентної ставки - 106260,00 грн.
Договір про споживчий кредит укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Сам договір та додатки до нього відповідачем підписані електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Перерахування ТОВ «Селфі Кредит» кредитних коштів в сумі 14000 гривень на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Пейтек» № 20241030-321 від 10.10.2024.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Селфі Кредит» станом на 01 лютого 2024 року, заборгованість відповідача складає 100239,99 грн, з яких: 13999,99 грн - тіло кредиту, 86240,00 грн - відсотки.
01 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №01022024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників, зазначених у відповідному Реєстрі.
З витягу з реєстру боржників до цього договору факторингу вбачається, що до нього включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 707368 від 04.04.2023 із загальною сумою заборгованості 100239,99 грн, яка складається із суми виданого кредиту - 13999,99 грн, відсотків - 86240,00 грн.
Тобто, указана сума заборгованості відповідає тій, що зазначена у складеному ТОВ «Селфі Кредит» розрахунку.
22 листопада 2024 року позивач надіслав на адресу відповідача досудову вимогу про необхідність погашення кредитної заборгованості у вищевказаній сумі із зазначенням банківських реквізитів для такої сплати.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статті 512, 514 ЦК України передбачають, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно із ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору № 707368 від 04.04.2023 і отримання за ним кредитних коштів в сумі 14000 грн під відсотки, порядок нарахування яких, відсоткова ставка та терміни сплати чітко визначені умовами цього договору.
Договір укладений у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов'язання кредитодавець ТОВ «Селфі Кредит» виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначений договором строк не виконав.
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу, а тому є належним позивачем.
Заявлена до стягнення сума кредитної заборгованості по своєму розміру та складових відповідає реєстру боржників до договору факторингу, узгоджується з умовами кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та нарахованих процентів.
Позивач після отримання права вимоги до відповідача проценти за користування кредитом не нараховував.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.
На підставі цих доказів суд встановив, що відповідач взятого на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, тим самим порушив його умови, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача у сумі заявлених позовних вимог в розмірі 100239,99 грн.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, тому підлягають повному задоволенню.
Ураховуючи повне задоволення позову та положення ч.1 ст.141 ЦПК України, сплачений за позовом судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
До стягнення представник позивача також заявив 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Надання позивачеві правничої допомоги підтверджується: укладеним між позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і адвокатським об'єднанням «Апологет» договором про надання правової (правничої) допомоги №0103 від 01.03.2024, витягом із замовлення № 17 від 04.11.2024, детальним описом наданих послуг від 15.11.2024.
У детальному описі наданих послуг наведений переліг таких послуг, а саме:
- усна консультація - 30 хв;
- ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год;
- погодження правової позиції клієнта - 30 хв;
- складання позовної заяви - 3 год 30 хв.
Вартість послуг відповідно до витягу із замовлення № 17 від 04.11.2024 становить 5000,00 грн.
Питання витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, урегульоване ст.137 ЦПК України.
Разом з цим, під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Проте, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також суд зауважує, що надані адвокатським об'єднанням послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договору про надання правової допомоги, який свідчить про надання адвокатським об'єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 707368 від 04 квітня 2023 року в загальній сумі 100239 (сто тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень 99 копійок, яку становлять:
- 13999 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок заборгованості за тілом кредиту;
- 86240 (вісімдесят шість тисяч двісті сорок) гривень заборгованості по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; місце знаходження - вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, місто Львів; код ЄДРПОУ - 35234236;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь