Справа № 159/2419/25
Провадження № 2/161/3598/25
про повернення позовної заяви
21 травня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Мазур Д.Г., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою поданою через систему «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
23 квітня 2025 ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області справу передано за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
16 травня 2025 протоколом автоматизованого розподілу судового справи між суддями, визначено склад суду, головуючого суддю Мазура Д.Г.
Судом в порядку підготовки справи до розгляду надіслано запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
На запит суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру від 21.05.2025, з якої встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши зміст позовної заяви та ознайомившись із доданими до неї документами, суд дійшов до висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Наведені висновки обґрунтовуються наступним.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що між ТОВ «Лінеура Україна» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 3649823 від 04.05.2023.
Між ТОВ «Слон Кредит» (первісним кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір про надання споживчого кредиту № 987555 від 14.04.2023.
Правонаступником відповідно до вищезазначених кредитних договорів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» відповідно до договорів факторингу № 01.02-77/23 від 28.11.2023 та № 2407-24 від 24.07.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. За таких обставин вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
На підставі частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як на правову підставу вимоги про стягнення заборгованості позивач у поданій до суду позовній заяві посилається на ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, яка надає право кредитодавцю вимагати повернення усієї суми позики та проценти за користування нею. Загальна ціна позову визначена позивачем як сума всіх вимог за чотирма кредитними договорами, кожен із яких включає розрахунки заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами.
При цьому суд враховує, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків.
У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, окремі видаткові операції, індивідуальний графік платежів, окремі договори факторингу тощо).
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Відповідно позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав, підстав виникнення права вимоги до відповідача, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами. Аналогічні висновки були зазначені Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 по справі № 910/7186/19.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
При цьому суд враховує, що об'єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які до того ж не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви.
Суд зазначає, що частиною 7 статті 185 ЦПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 188, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - вважати неподаною та повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали 21 травня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур