Ухвала
21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 492/800/23
провадження № 61-999св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця», яка підписана представником Килівником Русланом Сергійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року в складі колегії суддів: Комлевої О. С., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С., та
касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця», яка підписана представником Килівником Русланом Сергійовичем, та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 28 січня 2025 року в складі колегії суддів: Комлевої О. С., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати.
Короткий рішення суду першої інстанції
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року:
апеляційну скаргу адвоката Світличного О. С., представника ОСОБА_1 задоволено;
рішення Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2024 року скасовано;
позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати задоволено.
визнано незаконним та скасовано наказ та додаток до нього АТ «Українська залізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 належну суму заробітної плати та інших виплат за період дії наказу та додатку до нього АТ «Українська залізниця» від 04 травня 2022 року № 483/ос по 19 травня 2023 року (дата звільнення) у розмірі 291 255,36 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 28 січня 2025 року:
заяву адвоката Світличного О. С., представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат - задоволено частково;
прийнято додаткову постанову. Стягнути з АТ «Українська залізниця» витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 8 000 грн, за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000 грн.
Аргументи учасників справи
20 січня 2025 року АТ «Українська залізниця» засобами поштового зв'язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Килівником Р. С., на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року (повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року), в якій просило:
постанову апеляційного суду скасувати;
залишити в силі рішення суду першої інстанції;
передати справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду;
вирішити питання про розподіл судових витрат.
07 березня 2025 року АТ «Українська залізниця» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Килівником Р. С., на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 28 січня 2025 року (повне судове рішення складено 04 лютого 2025 року), в якій просило:
додаткову постанову апеляційного суду скасувати;
прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
'
28 квітня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на касаційні скарги, підписаний представником Світличним О. С., в якому просить касаційні скарги залишити без задоволення.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ «Українська залізниця» на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 28 січня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ «Українська залізниця» на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року.
29 квітня 2025 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року зупинено касаційне провадження у справі № 492/800/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 758/4178/22 (провадження № 61-6935сво24).
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалено постанову в справі № 758/4178/22 (провадження № 61-6935сво24), яка опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 травня 2025 року. Тому касаційний суд, на підставі статті 254 ЦПК України, поновлює касаційне провадження у справі № 492/800/23.
У касаційній скарзі АТ «Українська залізниця» на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року міститься клопотання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
Клопотання мотивоване тим, що касаційна скарга містить обґрунтування відповідача щодо наявності підстав для відступлення від висновку, викладеному у зазначеній вище постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №758/10320/22, яка була врахована Одеським апеляційним судом при ухваленні рішення у даній справі № 492/800/23. Справа, що розглядається, містить виключну правову проблему, що потребує її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Існує різне тлумачення ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» судами різних інстанцій і різних юрисдикцій (як цивільної, так і адміністративної) і практика щодо вирішення такої категорії справ не містить єдності.
При цьому висновки судів щодо застосування статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» часто мають суперечливий характер, що свідчить про існування виключної правової проблеми.
Тлумачення змісту частини п'ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність виключної правової проблеми у цій справі. Особою, яка звернулася із клопотаннями, не наведено у чому саме полягає виключна правова проблема, та яким чином передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
У клопотанні відсутнє обгрунтування, яке б свідчить про наявність виключної проблеми, необгрунтовано необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, палати, об'єднаної палати. Тому в задоволенні клопотання про передачу належить відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, касаційний суд встановив відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому касаційний суд, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Керуючись статтями 33, 34, 254, 260, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити касаційне провадження у справі № 492/800/23.
У задоволенні клопотання акціонерного товариства «Українська залізниця», яке підписана представником Килівником Русланом Сергійовичем, про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Справу № 492/800/23 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков